14 днів без солодкого: виживання чи дзен в умовах карантину

Як жити без солодкого?

Як часто ви задумуєтесь про те що їсте? А про якість з’їденого під час свят, день народжень чи просто від того, що настрій підкосив?

Салати з майонезом, ковбаска, шашлик, пару шматочків тортику під гарний фільм чи енна кількість кави з молоком, цукром і ніжною пінкою. Такі знайомі та улюблені страви, але в тій чи іншій кількості там міститься цукор. І мова йде не лише про десерти.

Цукор можна назвати своєрідним наркотиком, як і нікотинова чи алкогольна залежність, він викликає звикання. Під яке людина може потрапити навіть несвідомо. Спочатку хочеться з’їсти зранку щось солоденьке перед роботою, потім перекусити після обіду за звичкою, а ввечері поласувати парочкою цукерок чи шматочком тортику. Впізнали себе? От і я кілька років тому зрозуміла, що пристрасть до солодкого псує моє життя – постійні коливання настрою, неконтрольоване переїдання, проблеми зі шкірою та шлунком. Солодке було своєрідною нагородою за стресову ситуацію, невиспаність чи просто подарунком, бо надворі гарна погода. Навіть не розуміючи як, почала заїдати солодким усі події в житті, були вони хорошими чи не дуже. Знала, що це шкідливе задоволення, але нічого не могла з цим зробити.

Цукор буває різним

У природному вигляді цукор є у овочах, фруктах, злаках, молоці. Він є корисним для людини, повільніше засвоюється та дає більшу енергію. Саме доданий штучно цукор для підсилення смаку у десертах, колі чи карамелізованих овочах створює проблеми для організму. Збільшує вагу тіла, робить шкіру тьмяною, зменшує еластичність, з’являється целюліт, карієс та інші суміжні недоліки.

ВООЗ рекомендує обмежити споживання вільного цукру до 10% від загальної кількості спожитих калорій.Для людей рекомендують вживати від 25 до 50 грам цукру на добу (10 чайних ложок).

Не треба забувати, що цукор може “ховатись” у багатьох продуктах з магазинів. У 100 г кетчупу лежить чайна ложка цукру, 100 мл молока – 4, 7 г цукру (більше ніж 1 ч ложка), 100 г квасолі в томатному соусі ховає більше 5 грамів цукру.

Здається, що нічого складного в цьому немає. І взагалі, для чого присвячувати цій темі цілу статтю. Подумаєш, не їси шкідливого, солодкого, не думай про це і проблема зникне. Але це аж ніяк не вирішить питання, навпаки, його ускладнить.

Ще змалку нас привчали до культу солодкого. На свята чи за хорошу оцінку всі віддячували солодощами. І це увійшло в звичку. Тому що цукерка і смачна від того, що вона солодка, а без підсолоджувачів буде зовсім по-іншому. Каша в садочку чи консервація на зиму – без цукру продукти і страви будуть неповноцінними. Проживши два тижні без солодощів, я можу з упевненістю сказати, що вони не роблять життя кращим.

Перша спроба

Тренерка, експертка з правильного харчування Аніта Луценко вже багато років у інстаграмі проводить без цукрові челенджі “14 днів без солодкого”. Умови досить прості – не їсти солодкого. Це десерти, пакетовані соки, солодка вода, випічка. У день треба з’їдати 200-250 грам ягід чи фруктів. Забороняли також замінники цукру чи підсолоджувачі. Організатори виклику також розробили спеціальне меню, де написали що, коли та в якій кількості їсти.

Щодня треба було з’їдати 300-500 грам овочів у будь-якому вигляді, плюс різні каші, горіхи, м’ясо, рибу та бобові. Зараз меню челенджу в безкоштовному доступі можна скачати в інтернеті.

Приєдналась я до цього не заради схуднення, а щоб покращити стан шкіри обличчя, відчувати легкість у тілі та шлунку. І, звісно, щоб побороти свою залежність від солодощів. Досить важкими були перші дні випробування, оскільки мозок звик до своєї норми солодкого в день і кожні години подавав сигнали SOS. Ноги підкошувались, в голові паморочилось, була злість і розчарування. Головне – це протриматись 3-4 дні, далі поступово звикаєш і світ стає добрішим. Після двотижневого “карантину” у мене зникло бажання їсти неконтрольовано, вже більшу увагу приділяла складу продуктів, читала етикетки.

Самоізоляція від солодкого

Тривала ідилія не довго. Через місяць я знову була в рядах поціновувачів солодкого, їла по кілька разів на день. З’їсиш – і світ стає ніби кращим, зникає втома. Шкода що ненадовго. У цьому й вся підступність: цукор насичує, але на короткий період, через пів години треба закинути в себе нову “дозу” і так до безкінечності.
Хтось скаже, що це розлади в харчуванні, хтось говорить, що це погана звичка, інші – принесуть вам “Київський торт” до чаю.

Ускладнював проблему неконтрольованого поїдання ще й карантин. Сидиш вдома, клацаєш в телефоні, працюєш, читаєш і … їси. Справжній тобі санаторій, от тільки надвір виходиш не завжди, тому сонячні ванни приймаєш від екрану комп’ютера, свіже повітря без маски цінуєш як елемент розкоші.
Саме в такій обстановці й вирішила поновити свою відмову від цукру. Цього разу ціль була не лише відмовитись від набридливої звички, а найперше – почути себе.

Головне не здаватись і чітко відповісти на питання “для чого це мені?”. Якщо чітко відповіли собі на це питання, рахуйте ви в ділі, зміни почались.

Перехід на здорове харчування

Меню використовувала теж саме, що давали на марафоні.

Харчування на перший погляд здається одноманітним, майже під час кожного прийому їжі треба їсти овочі. Нервувало це тим, що на третій день вже не дуже хотілось огірків чи помідорів, бо щодня пхати їх в шлунок по 300-400 грамів – невелике задоволення. І зірватись від цього дуже просто. Тому почала їсти й иі овочі, які б раніше замінила на бутерброд чи солодкий пиріг. Це рукола, шпинат, листя салату та валеріани, морква, солодкий перець та заморожені овочі. М’ясо, молоко, хліб не зникали з мого раціону. Просто мали інший вигляд та склад. М’ясо – курятина або індиче, молочне – йогурт без добавок, сир звичайний та твердий, хліб – цільнозерновий.

Третій день самоконтролю був знаковим – дуже хотілось з’їсти печива. І тут важливий інстайт: якщо хочеться і ти борешся, але думки знову і знову повертаються – треба це зробити. Не принижувати себе, не говорити про слабкість та безвольність. Зробити, а далі вже думатимати що і як. У всякому разі ви розумітимете, підходить вам це чи ні.

У результаті печиво було не смачним. Ніби штучні інгредієнти та якийсь дивний на смак цукор. Симбіоз відчуттів, який розсіявся за десять хвилин і не приніс очікуваного задоволення.

Іноді чіткі правила не в радість

Наприкінці першого тижня мені вже самій хотілось горіхи на перекус, а салат став приємним доповненням до страви. Намагалась не їсти після 19.00 і, на диво, насичувалась порціями.

Але сила волі дещо слабне, коли бачиш як твої рідні їдять гамбургери, солодкі йогурти чи десерти. На вихідних дещо послабила дієту кількома шматочками піци та келихом сухого вина. Почали з’явились хитрі думки в голові – “може і не треба мені це все, ну жила до цього часу якось”, “для чого щось змінювати, ще нашкоджу цим харчуванням собі і психічно, і фізично”. Але це говорили звички, бажання залишитись в комфортному середовищі і не завдавати додаткового стресу організму.

Просвітлення

Вже йде мабуть 17-й день мого дзену і рада, що стала на цей шлях і рухаюсь далі. Можливо цей челендж був потрібний, щоб краще прислухатись до себе. Дати організму та тілу розвантаження, думкам впорядкованість, емоціям більший спокій без подразників. Результатом задоволена: мінус 1,5 кілограми на вагах, більша впевненість та краще відображення в дзеркалі. Стало цікаво спостерігати за собою – коли хочеться більше з’їсти солодощів, а коли ні. Момент заборони ще помінтий, але з більшою повагою та позитивними думками.

Тепер із задоволенням їм фрукти та овочі, роблю десерти без цукру з простих інгредієнтів та швидко. Щоб дещо підсолодити десерт додаю трішки меду, банану чи шматочок манго. Так, ще приваблюють вітрини магазину із солодощами, але я розумію, що це колишня звичка, яка повністю не зникла. На це потрібно більше часу. Але моя нова звичка – їсти те, що насичує більше, де є природній смак, а не штучні ароматизатори та добавки.

Якщо вас турбує щось – вирішуйте це екологічно для себе. Вибирайте ту їжу, яка позитивно впливає на організм і від якої ви відчуваєте легкість та піднесення.
Пережиті моменти – це мій досвід, який нікому не нав’язую та не змушую повторювати. Буду рада, якщо це комусь допоможе чи наштовхне на нові звершення.

Поради та особисті спостереження

• намагайтесь не додавати цукор до чаю чи кави;
• кава з молоком чи сиропом – це вид перекусу, додатковий прийом їжі;
• чудова заміна кока-коли – фруктовий чай, смузі чи звичайна вода;
• більше зелені. Ви здивуєтесь, але після тижня будете краще виглядати;
• додати в раціон каші, макаронні вироби із твердих сортів пшениці, корисні жири. Часто хочеться солодкого від нестачі вуглеводів.
•  додавайте в десерти природні підсолоджувачі: яблука, груші, банани, вишні, ягоди чи сухофрукти;
• ягоди і фрукти теж містять цукор, тому краще обмежитись 250-300 грамами в день;
• Чим більше заборон, тим більше з’являється бажання з’їсти. Дій за правилом “іноді можна”. Нічого не станеться від того, якщо раз до тижня ви будете їсти картоплю-фрі чи олів’є чи млинець з нутеллою. З’їжте це в радість і далі харчуватиметеся з любов’ю до себе та з повагою до тіла. Іноді чітке наслідування і підрахунок калорій без задоволення може збити зі шляху скоріше ніж поступовий запуск правил. Наприклад, дозволяю собі щось раз в тиждень, потім раз в два тижні і так далі.
• перегляньте документальний фільм “Цукор”
• не здавайтесь, якщо не вийде з першого разу. Маленький крок – вже перемога.

Аліна Ґраффіова (Каплій). Фото автора