Куди рухається нова українська школа: досвід Естонії
Поки Україна впроваджує зміни у школах Естонія їх шліфує. Тут є вже не лише класи нового типу, а і школи з нуля збудовані за принципами естетики, комфорту і доброзичливості. Прикладом може стати нова школа в волості Рае, що поблизу Таллінна, яка працює всього рік, а вже користується популярністю.
Ще перед проєктуванням школи місцева влада знала, хто її очолить і тому під час проєктування школи радились з директоркою майбутнього закладу Анікою Рейм. Ще в лютому 2020 року будівництво лише починалось, а вже в вересні школа мала прийняти перших учнів. Тоді відкрили приміщення початкової школи, а будівництво тривало далі: майстри підлаштовувались під шкільний графік.
Увага до дизайну приміщення
Зайшовши у школу потрапляєш у просторий хол з високою стелею. Поблизу стіна для скалолазіння. Вона не надто висока і під нею розташовані мати. Кожен учень за бажанням може полазити там, якщо вміє і хоче.
Дизайн школи у скандинавському стилі.
«Я задумуюсь над тим, що кажуть люди, які заходять у нашу школу. Вони кажуть: «Вау!». Я їх розумію. Сама думаю: «Нічого собі! Я працюю в такій школі», – каже Аніка.
Зараз архітектурне рішення школи висувають на державну премію.
Дуже важливу роль грає візуальна ідентичність. Графічні логотипи, які бачимо на стінах дублюються і на шкільному прапорі, і на килимах, і підлозі, і на шкільній формі.
Здорове харчування
Просто перед нами їдальня відкритого типу. Тобто школярі можуть бачити як готується їжа, яку їм подають.
В Естонії раз на день школярі отримають гарячий обід. Сніданок чи перекус можна докупити за свої гроші.
Раз на тиждень їдальня пропонує виключно вегетаріанські страви – смачні і різноманітні.
Різноманіття шкільної форми
У школі є форма, але це не нудні піджаки. Є широкий вибір різного одягу – від трикотажних сукенок, футболок і світшотів, які батьки учнів купують на їх смак. З задоволенням носять таку форму і вчителі. Директорка вважає, що таке багатоманіття форми полегшує життя батькам: купив кілька варіантів і вже не мучишся рік думками про те, у чому відправити дитину до школи.
Простір комфортний для вчителів
Учительська дуже неподібна на українську. Перш за все тому, що це не місце, де вчителі працюють, а територія, де вони можуть розслабитись у зручних кріслах, під лампою з м’яким світлом і приготувати собі обід: тут є кавомашина і невелика зона кухні з мийкою і стільницею.
«Ми хотіли б, щоб це було приміщення, де вчителі роблять, що хочуть. Просто поспілкуватись. Хоча маємо і місце для зборів», – показує директорка.
Висока довіра до учнів
Бібліотека в школі поки напівпуста. Тут все гаразд з навчальними матеріалами, а от бюджету на придбання художньої літератури немає. Тому школа звернулась до нашої громади з проханням подарувати книги із домашньої бібліотеки, подали список. І так у нас з’явилось 200 книг.
Бібліотекаря тут немає. Кожна дитина сама реєструє книгу, яку бере. Тут вважають, що така довіра позитивно впливає на учнів.
«Нам не треба створювати посаду, де людина не бачить у чому результат її діяльності», – каже Аніка.
Бібліотека, коридори – це все може бути місцем навчання. Учні, які отримали завдання можуть собі займатись груповою чи індивідуальною роботою там, де їм зручно.
«Вони знають своє завдання. А форма, у якій вони його робитимуть – це їх вибір. Вчитель не наполягатиме, що треба робити так, а не інакше», – пояснює директорка.
Діти працюють в своєму темпі
Звичайний клас молодшої школи схожий на українську НУШ. У кожного окремі парти, які можна рухати.
У кожному класі є тумбочки для дітей. Є ігрова зона, де дітки можуть відпочити.
Тут у класах не більше 26 дітей. Скільки дітей буде у класах вирішує наглядова рада, яка є у кожній області.
«Середовище дуже впливає на твоє навчання. Бо якщо тобі треба щось вивчити, досягти результату, і вам подобається сидіти самому – будь ласка. А хто хоче в групі, вдвох – тоді столи зсовуєте», – пояснює директорка.
90% робочого часу вчитель не стоїть перед дошкою, а ходить по класу, допомагає, а діти працюють самостійно.
В кожному класі є інтерактивна дошка і комп’ютери у вчителів. Все, що вчитель намалював на дошці можна відправити дітям. У кожного учня є планшет.
Багато дітей працюють у своєму темпі.
Знання важливіші за оцінку
Навчання не розбивається на уроки, наприклад, математики чи природознавства, а є тематичним. Наприклад, є тема місяця «Навколишнє середовище» і всі предмети природознавство, математика і рідна мова стосуються цієї теми, інтегруються.
В Естонії уроки можуть бути або 45 хвилин, або здвоєний урок 80 хвилин, але у цій школі через навчання по темах урочної системи немає.
«Якщо це предмет англійської чи російської мови, коли там окремий вчитель, то виділяється окремий час. Але якщо це тематичне навчання і той вчитель, то навіть поняття уроків і перерв немає. Є домовленість, що раз вдень вчитель має вести своїх дітей на вулицю. Але вона сама вирішує коли, дивиться на ритм групи. Якщо вранці в неї математика і вона бачить, що дітям сьогодні це добре заходить, вона може весь день викладати їм математику».
Оцінок тут немає до 6 класу, а 90% предметів викладає один вчитель. Так не у всіх школах, але таку змогу дає програма. З 7 класу починається предметне навчання за державним навчальним планом і починається оцінювання. Воно буде буквене.
«Я сама мама і бачу, що це ненормально мотивувати дітей оцінками. Моя донька приносить мені якийсь тест, показує і каже: «От вчителька мені поставила «три з мінусом». А що б ти мені поставила?». А я дивлюсь на тест і кажу: «Я б тобі сказала, що ти цей предмет не знаєш». Мені здається важливіше сказати, що ось в такий період ти маєш знати цей предмет. І хтось повільніше, хтось швидше це завоює. Коли ми ставимо оцінку, то багато дітей прагне тої «трійки». Мовляв, «три» це вже нормально, оцінка є і більше вчити не треба», – пояснює Аніка.
Якщо дитина погано вчиться, вчена рада може визначити, що дитину варто залишити на другий рік, але це відбудеться лише за згодою батьків.
«Насправді це позитивно. Має бути співпраця школи й дому. Батьки мають розуміти, чому такі висновки. Бо перша наша задача – підтримка учня. Це педагоги-дефектологи, психологи. У нас є і невеликі класи для дітей з особливими потребами. І інший варіант – повторити рік. Виключити зі школи неможливо. Школа не може вигнати дитину, бо вона не справляється», – каже директорка.
Анастасія Дзюбак
