Подорожчання або закриті хлібозаводи: якою буде ціна на хліб

У 2022 році прогнозують щомісячне дорожчання хліба. Окрім газу, на його ціну також впливає подорожчання цукру та пакувальних матеріалів на 50%, олії на 30%, електроенергії на 70%. Фактично пекарні нині працюють в нуль або навіть у збиток.

«Якщо минулого року рентабельність виробництва хліба становила 10-12%, то сьогодні її рівень упав до критичних 2%. У деяких випадках вона вже 0%, а виробництво деяких основних товарних позицій у більшості підприємств вже стали збитковими – аж до 20%. За такої рентабельності ніхто не зможе працювати. Це тягне за собою відсутність оборотних коштів, нам не буде за що закуповувати ті ж борошно, електроенергію і газ, а тому немає з чого виробляти хліб. А це – перебої з наявністю хліба в країні”, – пояснює голова ради об’єднання підприємств хлібопекарної промислові ”Укрхлібпром” Олександр Васильченко.

Цінова криза найболючіше вдарить по великим компаніям-виробникам хліба, оскільки малим підприємствам простіше виживати через спрощену податкову систему. Проте платити за це будуть не лише звичайні покупці, але й бюджети різних рівнів.

«Ми забезпечуємо бюджетні організації. Це армія, дошкільні навчальні заклади, школи, медзаклади. За них сплачує бюджет. Якщо ми підвищуємо ціну на хліб, то й там навантаження так само збільшуватиметься», – зауважує Олександр Васильченко.

Половина вартості хліба – газ

На початку 2021 року зросла ціна на електрику, а згодом відбувся скачок ціни на газ.
У той час як для населення зафіксували ціну за куб газу на рівні 7,96 грн за куб, промисловість платить в рази більше. За рік ціна на газ для бізнесу зросла майже вдесятеро.

«Зараз ціна 67 тисяч гривень за тисячу кубометрів. Дорожчає борошно, енергоносії, газ, паливно-мастильні матеріали, тому піднімати ціну – це необхідність і єдиний вихід. Зараз ведемо переговори з національними мережами щодо підвищення ціни. Хочемо на деякий період хоча б на 30% підняти ціну на хлібобулочні вироби», – каже Валентин Романенко, директор «Хмельницькхліб».

Хлібопекарі бояться січня

Директор «Черкасихліб ТД», Марина Решетнікова розказує, що побоюються січня.

Підприємство, яке цього року поставило 4,6 тонни хліба в школи та дитсадки, і ще 5 тонн для армії, боїться, що доведеться закривати виробництво.

«У січні 2022 року на підприємстві буде надскладна та критична ситуація, що може призвести до значних збитків та навіть потреби в закритті виробництва і звільнення майже 800 працівників», – каже вона.

Така ситуація склалась через значне зростання ціни на газ. Якщо в структурі собівартості їх продукції газ у листопаді 2020 року складав 4%, у листопаді 2021 – 14%, то у січні з урахуванням нової ціни це буде 22%.

«Я на сесії міськради передала звернення депутатам. Просимо направити подання до Кабміну про встановлення пільгової ціни на газ на рівні 16,55 тис. грн за тисячу кубів як для виробника соціально-важливого продукту», – повідомила Марина Решетнікова.

Вирішити ситуацію без подорожчання може лише держпідтримка.

В грудні Всеукраїнська асоціація пекарів та об’єднання підприємств хлібопекарної промислові “Укрхлібпром” звернулися до президента та кабміну з проханням забезпечити “пільговий” газ для стабільності виробництва. У своєму зверненні просять уряд втрутитися у ситуацію та виділити хлібопекарським підприємствам частину “пільгового” газу, або надавати цільову фінансову допомогу. Якщо ситуація не вирішиться, то українців можуть чекати як зриви поставок хліба, так і закриття підприємств, і борги по зарплатах, що стане черговим ударом для економіки.

Вимоги супермаркетів

Також на вартість хлібу безпосередньо впливають торгівельні мережі. Супермаркети ставлять умови виробникам.

Хлібозаводи пов’язані з ними контрактами та можуть підвищити ціну на 5% лише один раз на три тижні, а до того ж змушені платити додаткові плати.

Ще на початку року хлібопекарям у Міністерстві економіки сказали: підвищуйте ціну на умовах ринку до економічно обґрунтованої.

Однак цього сьогодні виробникам не дозволяють робити торгові мережі, які дозволяють піднімати ціну на хліб не вище 5% на місяць. Хлібозаводи ж кажуть, що вже сьогодні, щоб їхній бізнес залишався рентабельним і вони могли продовжувати працювати, ціна на хліб має бути підвищена.

«Нам зараз треба на 20% підвищити ціну на хліб, щоб перекрити затрати по газу. Нам не дають це зробити мережі. На АТБ і інші мережі ми відправили листи, але відповіді поки не отримали. Я не знаю, що ми будемо робити в січні. Можливий зрив поставок. Все це може спровокувати перебої з виробництвом хліба та постачання в магазини. Якщо не буде грошей, щоб купити сировину, ціни на газ ще збільшаться, а ціну на хліб не зможемо підняти, то в збиток підприємство працювати не буде. Може бути зупинка виробництва і навіть можливе закриття», – каже Марина Решетнікова.

Мова йде про підвищення ціни на 2-3 гривні на буханці. У такому випадку середньостатистична родина витрачатиме в місяць на хліб в середньому на 30 гривень більше.

Дефіцит зерна і подорожчання борошна

У цьому році Україна зібрала рекордний урожай зернових. Але попри такий успіх, українські експерти прогнозують, що незабаром хліб не лише стане дорожчим, а й погіршить свої показники якості.

Різке підвищення вартості пшениці на світовому ринку стало головною причиною її масового експорту з України. Вивозиться в основному продовольче зерно першого й другого класів, тоді як в Україні залишається фураж – для годування худоби.

У той час як Міністерство аграрної політики та продовольства заявляє, що Україна повністю забезпечена продовольчим зерном, пекарі кажуть про дефіцит. Виробники говорять про нестачу зерна для виробництва якісного борошна.

За інформацією аграрного міністерства, цьогоріч фіксують рекордні врожаї – лише ранніх зернових зібрали 46 млн тонн. Вперше в історії зібрано 33 млн тонн пшениці, що на 26 % більше, ніж минулого року.

Уточнюють, що внутрішня потреба споживання складає 7,5 млн тонн.

Щоб в Україні залишалась потрібна кількість пшениці, Мінагрополітики вже 10 років укладає з профільними асоціаціями меморандум, в якому визначають пропорцію експорту.

Проте, як повідомляє «Агротренд», цього року профільні спілки відкликали свої підписи з меморандуму, бо їх не влаштовували умови.

Попереджають, якщо не обмежити експорт пшениці, якість хліба може погіршиться, бо його будуть випікати з борошна зі зниженими хлібопекарськими якостями.