Відеоуроки писанкарства: три традиційні для області візерунки (ВІДЕО)

У 2019 Ірина видала книгу “Українська народна писанка” https://gre4ka.info/anonsy/50422-vidbudetsia-prezentatsiia-novoi-knyhy-pro-ukrainski-pysanky

Писанка “Юрдана”

Це писанка з унікальної колекції Володимира Ястребова, до якої, окрім українських та молдавських, увійшли й болгарські писанки. Болгарських зразків у колекції – одинадцять. Усі вони створені в селі Вільшанці, де живе компактна болгарська громада. Отож, знайомимося з писанкою “Юрдана”.

З обох сторін писанки зображено хрест в оточенні гілок. Хрест належить до найдавніших знаків, що символізують світотворення. Цей символ відомий ще з кам’яної доби. Хрест може розширюватися безмежно в будь-якому напрямку, отже, він позначає вічне життя. Існує кілька різновидів зображення хреста. Найбільш поширеним на писанках є так званий “грецький хрест” із чотирма відрогами однакової довжини. Саме такий хрест ми пишемо на писанці “Юрдана”. Назва дуже нагадує слово “Йордан” – так спрощено в народі називають свято Хрещення Іоанном Хрестителем нашого Спасителя в річці Йордан. Для християн Хрест є найголовнішим символом на позначення вічного життя, освячення.

Поділ: 2 паралельні вертикальні лінії.
Кольори: жовтий, червоний і чорний.

Спочатку пишемо поясок. На поясі зображуємо 2 гілки з листками. Такий поясок і слугуватиме основою. На обох половинах писанки пишемо “грецький хрест”, обводимо його рівними лініями й наносимо від центру хреста по 4 діагональні гілочки так, щоб вони торкалися пояса. На кожній гілочці зображуємо по 4 листочки. Деякі з них залишаємо жовтими, інші — червоними. Тло писанки — чорне. Зафарбувати писанку можна, наприклад, спочатку квітами ромашки, потім — цезальпінією, а вкінці — ягодами бузини.

Писанка “Крестовца”

Писанка “Крестовца” теж походить з селища Вільшанка.

Писанка входить до колекції писанок Володимира Ястребова, зібраної наприкінці XIX ст. Колекція живе на сторінках альбому “Описание коллекции народных писанок” за редакцією Сергія Кульжинського, 1899 року. Описана вона і в посібнику сучасного науковця Павла Рибалка “Колекція писанок Володимира Ястребова”, 2010 року.
Особливість своєї колекції Володимир Миколайович вбачав у болгарських і молдавських зразках.

Болгарські писанки науковець діставав з Вільшанки (нині селище міського типу і районний центр на Кропивниччині), де компактно проживає болгарська громада. Щоб дізнатися про ці писанки більше, Ястребов листувався з вільшанським священиком Володимиром Лобачевським, настоятелем храму святителя Іоанна Милостивого.

Нам відомо 11 болгарських зразків, проте від початку в колекції їх було більше. Їхні назви здебільшого мали українські відповідники. Серед назв науковець приводить такі: “гре´бенче” (гребінці), “ве´лчі зе´-бітя” (вовчі зуби), “ла´стовішка упа´шка” (ластівчині хвостики), “чу´пен крест” (ламаний хрест), “па´язє” (павук), “пе´лна ружа” (повна рожа) та інші.

На писанці “Крестовца” зображено жовтий хрест на чорному тлі, оздоблений червоними завитками, крапками та колами.

Отже, спочатку біле яйце фарбуємо у жовтий колір сушеними квітами ромашки. (Перед першим фарбуваням не забудьмо скупати писанку 3-4 секунди в оцті). І перші лінії пишемо по жовтому тлу.

Такі писанки – з жовтими лініями основи – трапляються, але рідко. Ще рідше зустрічаються зразки на червоній основі.

Жовту крашанку ділимо поздовжнім пояском на дві рівні половини. Писати по жовтому дещо незвично. На щастя, символ крупний, тому письмо багато часу не займе. На обох половинках по центру виписуємо невелике коло, потім – сам хрест. Починаємо вести лінію-хвильку від кола, заокруглюємо і повертаємося знову до кола.

Далі фарбуємо писанку в червону барву. Для цього якнайкраще підійде цезальпінія (можна і марену красильну спробувати). По червоному тлу пишемо завитки, зигзаг у пояску, ставимо крапки.

Чорного тла можна досягти за допомогою ягід чорниць, бузини, чорної смородини або шовковиці.
Я фарбувала бузиною. Це швидко і надійно. Барви на темному ягідному тлі м’яко сяють і притягують погляд. Інші болгарські писанки Кропивниччини теж мають чорне тло і не менш цікаві.

Писанка “Чобітки”

Писанка “Чобітки” походить з села Березівка Маловисківського району.

Писанка входить до колекції писанок Володимира Ястребова, зібраної наприкінці XIX ст. Колекція живе на сторінках альбому “Описание коллекции народных писанок” за редакцією Сергія Кульжинського, 1899 року. Описана вона і в посібнику сучасного науковця Павла Рибалка “Колекція писанок Володимира Ястребова”, 2010 року.

Чобітки “біжать” проти сонця, зображуючи сваргу. Писанка жовто-чорна. Таке кольорове поєднання рідко зустрічається на писанках. Унікальним є і сам орнамент з чобітками.

У жовтий колір легко зафарбує сушений цвіт бузини.

А от чорного тла одразу досягти не вдасться. По жовтому тлу треба закрити воском восьмеро чобітків, а потім писанку можна фарбувати далі. Спершу фарбуємо бузиновим барвником у зелений колір. На це піде 3 хвилини. Потім фарбуємо в червону барву.

мареною красильною. Для цього може знадобитися кілька годин. А далі знову занурюємо писанку у відвар з бузини і тримаємо доти, доки тло стане темним, аж чорним. Приблизно годину, може, довше.

Готові барвники можна використати для фарбування і наступних писанок.Кілька днів за кімнатної температури (+20°C) простоять спокійно. Краще, коли фарбують рослинними барвниками часто, – тоді вони довше служать.

Читайте також як пофарбувати писанку природними барвниками  та історію писанкарства.