З голоду не помреш? Як годують у медзакладах Кіровоградщини

Як мають годувати пацієнтів

З медичною реформою державні лікарні перетворились на некомерційні комунальні підприємства, яким Національна служба здоров’я платить за медичні послуги. У пакет оплачених державою послуг входить харчування для пацієнтів у стаціонарі, яке мають надавати хворим безоплатно.

Який саме має бути раціон пацієнта, залежно від його хвороби, визначає наказ МОЗ №931. Раціон відходить від радянської системи дієтологів за Певзнером, водночас запропоновані норми не відповідають тарілці здорового харчування. Ні по 300 грам овочів та фруктів на добу, ні м’яса птиці, телятини, крольчатини, риби двічі на тиждень та дві порції молочного щодня у меню пацієнта не знайдете.

Тетяна Коваль, очільниця громадської організації “Академія харчування пацієнтів”, що сприяє покращенню системи харчування в медичних закладах України підтверджує, що рекомендоване наказом меню ненайкраще, і активісти намагаються просувати його зміни.

“Наприклад, для пацієнтів закладають завеликі норми хлібу. Пацієнти не з’їдають все це. А хліб не дешевий і можливо краще було би дати менше хліба, а на різницю дати трошки більше м’яса”, – каже вона.

Стало смачніше, але без білків: що кажуть про харчування пацієнти?

Часто харчуванню пацієнтів у лікарнях приділяли увагу за залишковим принципом.

“Навіть є головні лікарі, які так прямо і кажуть: «Мене харчування не цікавить, мене цікавить наша професійна діяльність”, – каже Тетяна Коваль.

“Гречка” розпитала про харчування у пацієнтів, які перебували у лікарнях міського та обласного рівнів у Кропивницькому. Як показує опитування, все залежить і від закладу, і від конкретних дат. Тут можна припустити провисання із поставками продуктів.

“Часто дієтсестра організовує меню так, аби нічого не пропало, опираючись на ті продукти, які є. Тобто фактично придумує нове меню”, – пояснює Тетяна Коваль.

Кілька опитаних скаржились на надто солодкий чай. Всі – на відсутність молочних продуктів у достатній кількості.

Наприклад, у 2019 році на харчування одного пацієнта в день Центральна міська лікарня Кропивницького витрачала 3 гривні, люди жалілись.

Зараз ситуація набагато краща. У центральній міській лікарні харчування різнилось залежно від періоду, каже родичка пацієнтки. Навесні 2022, коли почалось повномасштабне вторгнення, харчування було зовсім погане, що можна списати на війну. А от у кінці року ситуація покращилась. Щоправда зовсім відсутні були молокопродукти.

Пацієнтка онкоцентру, яка лікувалась у грудні, каже про повноцінні порції.

“Сніданок: суп рибний, з фрикадельками, і яйце варене. На обід: перше і друге. Перше – обов’язково з м’ясом. На вечір: здебільшого суп, сирок до чаю, і чай — хочеш солодкий, хочеш – ні. Порції вистачало наїстися, від передачок від рідних відмовилася”, – каже вона.

Пацієнтка обласної лікарні, яка лікувалась у кінці 2022 року, також кажу про те, що їжа була смачна і ситна попри брак молочного, а якщо залишалось – то і добавку пропонували.

“Раз була риба смажена. Один раз було яйце варене, один раз – омлет. Молочного не було. Проте навіть якщо до когось довго не приїздять, прожити можна. А на першому поверсі є магазинчик, де можна купити і випічку, і щось молочне, і соки”, – каже пацієнтка.

Скільки обходиться харчування пацієнтів

За обрахунком активістів у 2021 році, щоб готувати меню навіть за вищезгаданим наказом МОЗ, необхідно витрачати щонайменше 150 гривень на денний раціон одного пацієнта. Але на той час всередньому витрачали 67 гривень на людину. У цю суму входять і продукти, і робота персоналу.

Наразі ж фактично ніхто не контролює, скільки яка лікарня витрачає на харчування.

“Тому склалася дуже велика різниця у харчуванні між закладами. Наприклад на Волині є лікарні, які досі харчують по 65 гривень на пацієнта на добу, а є лікарні, які годують по 215 гривень на добу – як наприклад Львівська обласна лікарня. Тобто кожна лікарня вирішує по-своєму”, – каже Тетяна Коваль.

Харчування як платна послуга не стало популярним

По закону у лікарні може бути два види харчування — базове безоплатне і покращене платне. Щоб впровадити друге, керівники медзакладів мають визначити його як платну послугу, затвердити тариф, аби пацієнт платив через касу. У міському пологовому будинку Кропивницького, наприклад, пропонують замовити комплексний обід для партнера на пологах.

Проте юридично це складно. Тому заклади, які зараз впроваджують покращене платне харчування, впроваджують його неофіційно або у вигляді благодійного внеску на рахунок.

“На жаль, головним лікарям не надають якийсь інструмент, як цю послугу правильно продавати. Наприклад, кейтерингова компанія могла би надати послуги, а от впровадити її через касу лікарні важкувато. Адже медзаклади закуповують продукти по загальному тендеру лише для пацієнтів. Вони бояться, що якщо будуть пробувати продати ці платну послугу додатково, то та ж Держаудитслужба запитає їх, чи не відбудеться зловживання державними грошима”, – пояснює Тетяна Коваль.

Контролювати якість та видатки на харчування складно

Всі закупівлі лікарні оприлюднюють у системі Prozorro, але контролювати їх складно.

Найлегше перевірити відповідність цін ринковим.

Наприклад, подібна ситуація сталась із Добровеличківською лікарнею, яка у січні закупила яйця по 60 гривень за штуку. Коли журналісти “Гречки” звернули увагу на ціну, у закладі повідомили про помилку і перезаключили договір із постачальником. Таким чином ціна стала ринковою – 6 гривень за яйце.

Держаудитслужба при перевірці харчування у лікарнях орієнтується на кількісні показники, які у наказі МОЗ. Тобто якщо побачить певне перевищення норм споживання якогось продукту, то лікарню можуть покарати за нецільові витрати коштів.

А от чи якісні продукти закупили, чи все закуплене дійшло до пацієнтів – контролює сама лікарня.

Наприклад, Кіровоградський обласний психоневрологічний диспансер придбав понад пять тонн сосисок для своїх пацієнтів. За наказом МОЗ як замінник мяса можуть бути виключно молочні сосиски, але не вказують їх додаткові характеристики. У вільному продажі молочні сосиски різного гатунку і виробників можна купити від 65 до 240 гривень за кілограм. Лікарня придбала сосиски по ціні 67 гривень за кілограм – найдешевші на ринку. Чи якісні вони? Держпродспоживслужба може прийти в заклад лише у випадку масового отруєння.

Ситуація із сумнівним продуктом була і в обласному онкодиспансері минулого року. Тоді в закладі для пацієнтів купували плавлений сир, який не відповідає рекомендаціям з харчування пацієнтів. Онкопацієнти у дієтичному харчуванні мають вживати м’який сир. Тоді журналістів “Гречки” переконували, що між цими видами сиру немає різниці, аж поки Держпродспоживслужба і МОЗ не підтвердили: плавлені сирки це не їжа для хворих. Цього року заклад виправився і закупив таки м’який сир у відомого молочного підприємства ще й за вигідною ціною – 150 грн за кілограм у той час як зараз у вільному продажі упаковка 400 грамів такого сиру коштує 129 грн.

Замість готувати самостійно можна замовити кейтеринг

“Лікарні не зобов’язані витрачати кошти держави і робити ремонт у своєму харчоблоці на 300 квадратних метрів, який буде готувати 200 пацієнтів. Це не ефективно”, – каже Тетяна Коваль.

Вони можуть не організовувати готування самі, а замовити послуги – кейтеринг – у підприємців.

Також у лікарень є можливість, і це європейська практика, здати в оренду приміщення або там організувати заклад громадського харчування, де могли б щось придбати і пацієнти, і відвідувачі, і персонал.

В Україні близько 500 лікарень вже прийшли на кейтерингові послуги. З них десь 20% здали свої харчоблоки в оренду. На Кіровоградщині таких заклади два: обласний наркологічний диспансер та Новоархангельська багатопрофільна лікарня.

Інформацію про закупи також публікують на Prozorro. Так, наркодиспансер заплатив за харчування пацієнтів у 2022 році 1,2 мільйони гривень. У підписаному з підприємцем договорі є навіть перелік страв, які отримають пацієнти та їх склад.

У Новоархангельську кейтеринг замовляють у місцевої підприємиці, яка також утримує місцевий бар “Спокуса”, ФОП Томак Світлани Федорівни.

Перший договір з нею заключили 1 лютого 2022 на 36 008 гривень. Другий – вже на понад мільйон гривень заключили 1 березня. Там вартість харчування складала 60 гривень за порцію.

Проте через подорожчання продуктів у травні договір розірвали на прохання підприємиці. А вже 1 червня з нею заключили новий договір  на 599 200 грн, де вартість одного дня харчування становить 80 гривень.

12 січня 2023 із підприємицею заключили договір  на 1 642 500 грн.  Вартість одного дня харчування 90 гривень і нагодувати зможуть 18 250 пацієнтів.

***
А що коли годують погано? Експертка радить пацієнтам не боятись скаржитися.

По-перше, при кожному відділенні повинно бути оприлюднене меню, і надана їжа має йому відповідати. Також закликає не соромитись робити зауваження щодо їжі, адже зменшити кількість цукру, або краще посолити суп – це ті елементарні речі, які легко виправити.

“Також допомогти покращити харчування можемо і ми. У нас є дієтолог, спеціаліст із НАССР. Ми робимо доброзичливі зустрічі, де можемо дати пораду, наприклад, як правильно організувати зону прийому їжі”, – каже Тетяна Коваль. Зацікавлені заклади можуть звертатись до “Академії харчування пацієнтів” у Фейсбуці.

 Анастасія Дзюбак