«Де є дорога – там і їдем. Та й без дороги доїдемо» – волонтери водії з Кропивницького (ФОТО)

14:35, 24 Квітня, 2023

 Іграшкова черепашка Вафелька вже побувала на Херсонщині, Донеччині, Луганщині, супроводжувала багаж з гуманітарною допомогою і медикаментами для українських військових з-за кордону. Вона – незмінний талісман одного з трьох кропивницьких водіїв волонтерського простору «КропХаб», і супроводжує його в усіх поїздках.

Щотижня з «КропХаб» виїжджають авто з різним багажем: іноді одяг та екіпірування, іноді посилки від рідних, майже завжди – смаколики та дитячі малюнки. Незмінними є троє водіїв – Дмитро Павельєв, Дмитро Зубко та Олег Єнєв, які возять необхідне для українських захисників на фронт.

Чи вдається поєднувати волонтерство і роботу, якої традиції незмінно дотримуються кропивницькі водії при поїздках до зон бойових дій і що може розчулити українських воїнів до сліз – вони розповіли «Гречці».

Везуть на фронт амуніцію, дрони і вісточки з дому

«Ми до цього між собою знайомі не були. Та 24 лютого так вийшло, що всі троє прийшли до “КропХабу” з одним питанням: чим ми можемо допомогти? Тоді потрібно було відвезти нашим підрозділам необхідне, а у нас є свої авто. Так і склалася команда», – розповів Дмитро Зубко.

Шлях до водійського волонтерства у чоловіків був різним. Дмитро Зубков у 2014 році пішов добровольцем на фронт, та через поранення не міг продовжувати військову службу, тож вирішив доєднатися до волонтерського руху.

Zubkov

Дмитро Зубко

Дмитро Павельєв возить необхідне українським військовим на фронт ще з 2015 року. Розповідає, що почалося все з прохання знайомого військового привезти необхідне його підрозділу, а згодом вже стало основною діяльністю.

Олег не так давно долучився до волонтерського руху: робить буржуйки для військових, різні поробки з військових трофеїв для зборів і продажу, а від початку повномасштабного вторгнення став учасником команди водіїв «КропХаб» – ветерансько-волонтерського простору, які заснували декілька громадських організацій у Кропивницькому у 2019 році. Тут збирають і фасують одяг, їжу, квадрокоптери та тепловізори, плетуть маскувальні сітки, проводять фотовиставки та патріотичні заходи – все для підтримки і допомоги військовим та вимушеним переселенцям.

«На початку повномасштабної війни по дві машини в день ганяли туди. Зараз в армії забезпечення краще набагато, то їздимо десь раз на тиждень. Зазвичай втрьох і їздимо, рідше вдвох. По одному стараємося не їздити. Це дорога, статися може всяке, і одному впоратися важко», – поділився Дмитро Павельєв.

Paveljev

Дмитро Павельєв

Одна із постійних потреб у військових наразі – це авто. Вони ламаються, потрапляють під обстріл, але життєво необхідні для переміщення чи евакуації.

«Я виїжджав за кордон до Німеччини, Чехії, Польщі, Литві та Латвії, Естонії. Привозили звідти не тільки автівки, а й медикаменти, іншу гуманітарну допомогу», – пояснив Олег Єнєв.

Oleg vodiy

Олег Єнєв

Водії-волонтери ніколи не їдуть навмання: вони знають, що і кому саме везуть. Пояснюють, що іноді доїжджають до позиції, інколи військові зустрічають їх на нейтральній території, щоб не наражати на небезпеку. Зрідка буває, що доводиться залишати посилки у довіреної людини у прифронтовій місцевості, коли військові через активні бойові дії не можуть їх зустріти.

«Та намагаємося передати особисто в руки. Адже вдячність наших хлопців і дівчат безцінна, їхня радість, коли отримують посилки від близьких, вісточку з дому. І сльози бувають: дуже розчулюють дитячі малюнки і обереги, вони на стінах у військових всюди, в бліндажах. А якось один військовий взяв листа, читав і плакав», – пригадує Дмитро Павельєв.

Дмитро Зубков додає, що в «КропХаб» часто рідні військових приносять різні посилки та листи, які вони передають. Також не довіряють пошті пересилання дороговартісних і крихких речей, на кшталт тепловізорів чи коптерів: на фронті вони мають бути справними і не побитими, від цього залежить безпека і життя захисників і захисниць. Часто від військових приходять запити на білизну та одяг, адже далеко не всюди є можливість попрати, зашити порване. А ось на їжу, зізнаються «кропхабівці», запитів вже давно не було.

«Зараз проблем із харчуванням в армії немає, тому краще не передавати те, що швидко псується чи громіздкі банки з консервацією. Ось солодощі, чай, кава, цукор – це таке, що завжди згодиться. А алкоголь категорично не можна: за нього і ми на блокпості отримати на горіхи можемо, та й на фронті він до добра не доведе», – підкреслив Дмитро Зубко.

Забобони, шеврони і черепашка Вафелька

В автівках волонтерів з Кропивницького завжди з собою аптечка, бронежилети і каски: без цього до територій, де тривають обстріли та йдуть бойові дії, не можна. Та й в умовній зеленій зоні можна натрапити на міну чи розтяжку обабіч дороги.

plutonoska volonter

«Тому головне правило: уважно дивитися під ноги і під колеса, та не з’їжджати нікуди зі шляху», – зауважує Дмитро Павельєв.

Водії запевняють, що не забобонні, проте є одна традиція, якої вони незмінно дотримуються при кожному виїзді від початку повномасштабного вторгнення.

«Є одне місце, куди ми ще на початку великої війни заїхали на каву. Все навколо закрито, а вони працюють, ще й цілодобово. То тепер щоразу, як їдемо до наших, по дорозі обов’язково зупиняємося там кави випити», – пояснює Дмитро Зубко.

Між собою кропивницькі волонтери-водії сміються, що таки є одна прикмета: «Якщо літак низько пролетів в одну сторону – то погода буде сонячна, а якщо назад летить – то до дощу».

Зізнаються, що зазвичай у дорозі багато жартують. І з військовими при зустрічі обмінюються жартами.

«З військовими не говоримо про війну – що про неї говорити, коли ось вона кожен день? Жартуємо, сміємося. Вони часто нас як рідних зустрічають: ми ж їм і необхідне привеземо, і від їхніх рідних вісточку. Бувало, прям в полі вони каші наварили та нас за стіл до себе садять. А якось і ночували з ними на позиціях, коли через обстріл не могли назад добу виїхати», – ділиться Дмитро Павельєв.

Своєю чергою кропивницькі водії-волонтери просять у військових в подарунок шеврони. У кожному з трьох мікроавтобусів водії з «КропХабу» за цей час назбиралася своя колекція, які вони розмістили на стелі автівок.

Shevronu

Дмитро Павельєв пояснює, що навіть коли зупиняють на блокпостах, то колекція шевронів є своєрідним маркером, що вони справді волонтери і вже не вперше везуть необхідне військовим. 

«У кожного шеврону своя історія. Наприклад, один нам подарували хлопці, які звільняли Бучу. А це підрозділу танкового, там мій брат зараз. Часто дарують або просять обмінятися якимось. А якось на блокпості мене зупинив військовий, побачив цю колекцію і каже “ого, яка колекція! На і мій шеврон додай на згадку”. Ось так і поповнюється», – розповідає Олег.

Shevron2

У кожній поїздці Олега супроводжує Вафелька – іграшкова черепашка, яка незмінно лежить біля керма. Цю іграшку йому привезла знайома з Америки, і з того часу вона стала своєрідним талісманом Олега, що після кожного виїзду він обов’язково повернеться назад.

Vafelka

Волонтерство і робота

Та й коли немає виїздів, водіїв-волонтерів можна часто зустріти у «КропХабі»: вони допомагають сортувати, роблять поробки із військових трофеїв. Олег показує браслети – це вони зробили з гільз. Або великі гільзи з-під снарядів передали військові: їх відполірували тут, у «КропХабі».

«Ми на них тепер гравіювання зробимо, і на продаж. А гроші на черговий збір підуть: ми ж і тепловізори закупаємо, і коптери нещодавно купили», – пояснює Олег Єнєв.

tubus

Туби від снарядів після (лівроуч) і до полірування

Водії зізнаються, що суміщати активне волонтерство і стабільну роботу вкрай важко. У одного з них є невеличкий пасивний дохід, час від часу підробляють приватними перевезеннями. Але зі стабільною роботою поєднувати вкрай важко.

«Я на будівництві працюю взагалі. Ну от ти на об’єкті, а тут дзвінок треба терміново відвезти, або допомогти з евакуацією. І тут не скажеш, хай почекають – це війна, чекати ніхто не буде. І виходить, що кидаєш основну роботу. Будемо возити, поки є необхідність. А вже потім підемо на роботу», – пояснив Дмитро Зубко.

До військових везуть не тільки те, що є у «КропХабі»: іноді звертаються й інші волонтерські центри з Кіровоградщини.

«Ось роблять в громаді сухі супи, а повезти нікому. Далеко не всі цивільні погодяться їхати не те що на Донеччину, а й на Херсонщину ту ж. Там обстріли постійні – вони бояться, і це зрозуміло. То вони нам направляють, а ми вже розвозимо: хтось же має це робити», – розповів Дмитро.

Зізнаються, що їхні близькі дуже турбуються за них кожної їхньої поїздки, адже цей вид волонтерства – перевезення до фронту – є дуже небезпечним.

«Тому про найнебезпечніші ситуації, у які ми потрапляли, ми вам не розкажемо: а то рідні прочитають і не пускатимуть», – сміється Дмитро Павельєв і додає – «А ми вже не можемо не їздити: хто ж за нас це робитиме? То й їздитимемо, поки потрібно буде – а як інакше?».

 Тож у «КропХаб», який розташований у Кропивницькому по вулиці Преображенська, 2, можна принести посилку, яку передадуть вашій близькій людині у війську. Також можна підтримати українських захисників і захисниць, долучившись до збору «КропХабу» на дрони для війська, переславши гроші за посиланням (монобанка, Міжнародний благодійний фонд «Смайл») або за наступними реквізитами:

  • гривня – 5363 5420 1780 7901 (номер банківської картки Колпак Інеси, голови ГО «Серця матерів та ветеранів війни Кропивницького»),
  • долари – 4731 1856 1447 3558,
  • євро – 5169 3600 1722 3359.

 

Останні новини по темі
Вася з Харкова: кропивничан запрошують на виставку, присвячену хамелеону
342525809 180881268179979 3144577094776790361 n
Depositphotos 76315447 S
100 тисяч за снайперську гвинтівку і набої: у Кропивницькому військового підозрюють у торгівлі зброєю
Читайте також

Знам’янська громада, що на Кіровоградщині, повідомила про загибель на фронті земляка-захисника Олександра Колісника....

18:30, 30 Травня, 2024

У Кропивницькому сьогодні, 30 травня, напередодні Міжнародного дня захисту дітей оголосили імена переможців щорічного міського конкурсу “Дитина року”....

18:27, 30 Травня, 2024

Протягом місяця у Кропивницькому в рамках акції Інспекція «Ї» виявили понад 100 рекламних вивісок з російською мовою....

17:39, 30 Травня, 2024