Місто, де живуть люди і книги: як у Чернівцях допомагають письменникам

17:55, 08 Серпня, 2023

Чернівці у 2022 році мали стати Книжковою столицею України – за результатами конкурсу від Українського Культурного Фонду. Це й не дивно, адже тут книговидавців протягом десятків років підтримують не тільки за допомогою тематичних фестивалів, а й власне фінансуванням з обласного бюджету.

Через повномасштабне вторгнення росії в Україну фінансування книговидання в Чернівецькій області призупинили, а вже цьогоріч його вдалося відновити. Як саме області вдається підтримувати видання української книги, як отримати гроші на власну книгу молодим авторам та профінансувати перевидання класиків – в ексклюзивному матеріалі «Гречки».

 Місто людей і книг

Програма підтримки книговидання функціонує у Чернівцях понад 20 років за ініціативою обласної державної (наразі військової) адміністрації. Попри зміну влади, внутрішні і зовнішні конфлікти, книжки продовжують виходити, а автори — отримувати фінансування.

У 2021 році, наприклад, з обласного бюджету виділили 31 тисячу гривень на книжку сучасного письменника Максима Дупешка, 50 тисяч – на дев’ятий том творів Ольги Кобилянської, упорядником якої є Володимир Антофійчук, а 250 тисяч – на великий кулінарний довідник і етнологічний посібник «Смаки Буковини», упорядкований Миколою Шкрібляк і Кірою Ставчанською.

При цьому з обласного бюджету виділяють кошти саме на місцеві буковинські видавництва, серед яких «Букрек», «Видавництво 21», «ДрукАрт», «Місто».

Популяризації української книги у Чернівцях не обмежуються видачею коштів видавництвам: тут проводять тематичні заходи, присуджують літературні премії, виявляють талановитих авторів під час фестивалів, серед яких і поетичний фестиваль імені письменника з Буковини Пауля Целана. До речі, саме він є автором вислову, що Чернівці — це місто, де живуть люди і книги.

Завдяки поетичним фестивалям, літературним преміям і програмі книговидання Чернівцям вдається зберігати своє імʼя літературної столиці України.

Дати слово і класикам, і дебютантам

Підтримка книговидання у Чернівцях фінансує не тільки нові, ніде досі не надруковані твори, часто на програму подають книжки, які вже були видані раніше. Директорка відділу комунікацій ОВА Леся Нос каже, що єдина умова – аби книжка була видана мінімум за два роки до конкурсу.

Навіть якщо автор/ка вже немає серед живих, а видавництво має права на твір, то може подаватись на програму дофінансування. Таким чином планують найближчим часом перевидати роман «Дефіляда в Москві» буковинського письменника, «батька» жанру альтернативної історії в Україні Василя Кожелянка. Востаннє роман видавали у 2020, а автор помер у 2008 році.

Це ж стосується видання і перевидання класики. Впродовж останніх років значна частина бюджету програми підтримки книговидання збірки творів Ольги Кобилянської.

«Цього року вийде останній 10 том творів Ольги Кобилянської у двох частинах. Перший вже уклали, а останній в процесі розробки. До 160-літнього ювілею восени ці дві книжки видасть ОВА. Бюджет останнього тому творів Ольги Кобилянської у 2 книгах складає 200 тисяч гривень. Наклад буде 1000 примірників», – розповіла Леся Нос.

Книжки творів Кобилянської передадуть у навчальні заклади і бібліотеки міста.

Один з членів журі, письменник і айтівець Андрій Тужиков каже, що завжди відстоює книжки дебютантів. «Принципово, щоб в першу чергу фінансували книжки молодих людей, адже вони — наше майбутнє, вони мають голос і можуть сказати щось нове», — пояснює він.

Так, у 2021 році завдяки програмі книговидання у Чернівцях вийшли дві книжки молодих авторів: дебютна збірка Марини Горбатюк «Книга мовчань» та друга книжка молодого письменника Максима Дупешка «Біля карети під мертвим лисом».

Особливістю збірки «Книга мовчань» є те, що це була єдина поезія, як в тому році подавалася на фінансування у рамках програми. Поетична збірка, на яку виділили 18 тисяч гривень з обласного бюджету, вийшла з друку у переддень повномасштабного вторгнення — 22 лютого 2022 року в одному з найстаріших видавництв України «Букрек» загальною кількістю 300 примірників.

«Про обласну програму підтримки книговидання дізналася у 2021 році і вирішила подати документи. Чернівецьке видавництво “Букрек” погодилось допомогти з макетом. Насправді книжку я уявляла зовсім інакше, але у видавництві не мали змоги зробити макет у форматі, про який просила. Проте я вдячна дизайнерці, яка дослухалась до мене і дещо змінила в обкладинці», – прокоментувала авторка  Марина Горбатюк.

Роман Максима Дупешка «Біля карети під мертвим лисом» отримало фінансування з обласного бюджету і у грудні 2021 року його надрукувало «Видавництво 21». Це видавництво влаштовує для своїх авторів, навіть дебютантів, тури Україною і презентації у різних містах.

Максим Дупешко зізнається, що всією підготовкою книгодруку і промоцією книжки займалося видавництво: «Ми з видавцем підписали угоду про роялті (платіж,  отриманий як винагорода за використання інтелектуальної власності – ред.), тому я не брав участі у процесі подання на конкурс і публікації книжки. Загалом, усією роботою займався видавець».

Велике значення програма книговидання має для краєзнавців, зазначає Вікторія Півторан, яка раніше займалася  обласною програмою книговидання. Видавати регіональні дослідження, бібліографічні покажчики і біографії чи монографії буковинських дослідників треба, але хто за це візьметься?

Саме тут і приходить на допомогу програма фінансування. Видавництво отримує свою частку книжок, тобто має прибуток, а більша частина примірників відправляється у бібліотеки, бо там краєзнавство найбільш затребуване. У бібліотеках міста можна побачити черги студентів, аспірантів і докторантів, яким необхідні були краєзнавчі видання, бібліографічні покажчики творів чи статей і монографії. Тримати такі книжки у приватних бібліотеках невигідно, а в бібліотеках вони мають змогу прислужитися великій кількості людей.

Як популяризувати українську книгу: досвід Чернівців

Фінансова програма підтримки книговидання у Чернівцях залишається чи не єдиним надійним форпостом для буковинських письменників і науковців, адже завдяки їй навіть у воєнний час тут книжки продовжують виходити, а бібліотечні фонди поповнюватися.

Сума фінансування, закладена в обласному бюджеті, різниться від року в рік, а книжки, видання яких отримає грошову підтримку, вибирає спеціальна комісія.

Директорка обласного департаменту комунікацій Леся Нос, яка зараз займається програмою книговидання каже, що для обласної адміністрації це принципово важливий крок, який показує, що культура продовжує існувати навіть у часи війни.

«Рік на рік не припадає, іноді вдається отримати хороші гроші і пустити у друк вартісні видання, але часто серед заявок опиняються книжки, які комісія вважає не вартими публікації», – пояснила посадовиця.

Самі заявки на фінансову підтримку видання та їхні автори можуть подавати будь-коли, а конкурсний відбір експертна комісія проводить двічі на рік: у квітні та вересні. Шляхом голосування члени журі (наприклад, у 2023 році їхня кількість складає 13 людей) визначає, який відсоток може оплатити програма. Склад журі обирають на невизначений термін. Кожен, хто бажає припинити брати участь у визначенні переможців конкурсу, може це зробити за власним бажанням.

Обласна програма може повністю покрити видатки на певне видання, проте частіше кошти виділяються на умовах співфінансування із видавництвом чи власне автором або авторкою.

У 2022 році через повномасштабне вторгнення Росії все фінансування спрямували насамперед на посилення оборони області, проте у 2023 році Чернівецька ОВА заявила про відновлення програми після минулорічної паузи.

За словами Лесі Нос, цьогоріч комісія розглянула п’ять видань: «Ольга Кобилянська. Твори в 10 томах. Том 10. Ч.1», Софія Майданська «Драматургія», «Буковинський журнал», Тамара Северенюк «Жарини радості й печалі», «Буковинська ластівка». Їх вже затвердили до друку. А за останні дні зʼявилися нові заявки, які будуть розглядати впродовж літа.

Цікаво, що подавати свої рукописи можуть не лише буковинці. ОВА також фінансує видання, де йдеться про Чернівці чи Буковину, але й хороші книжки, що не стосуються буковинського контексту, теж видають.

«Був такий випадок, коли на програму подали книжки про УПА і ЗУНР. Автор був зі Львова, але це не вплинуло на рішення комісії і книжка вийшла не в Чернівцях, хоча гроші виділила Чернівецька адміністрація», – пригадує Вікторія Півторан.

Сама процедура подання заявки не складна, адже треба подати до комісії всього три файли:

  • заявку про бажання долучитися до конкурсу і видати книгу у довільній формі;
  • макет попередньо зверстаного твору;
  • кошторис від видавництва.

Заявку можна надіслати на скриньку press.oda@ukr.net із зазначенням «Програма підтримки книговидання» або принести безпосередньо в адміністрацію, де є розробка промо сайту.

Рукопис потрібен, щоб комісія зрозуміла, чи вартує книжка публікації, а кошторис — щоб визначити відсоток, який ОВА здатна покрити фінансово. Водночас автор/ка не може податися на конкурс підтримки книговидання без видавництва. Тобто дебютант мусить перше знайти видавця, а потім пробувати отримати гроші. Видавництво потрібне для важливої функції — складання кошторису.

Важливо, що після обрання переможців обласна комісія спільно з видавцями і авторами визначає відсоток книг, які розподіляються між обласними бібліотеками.

«Наприклад, якщо ОВА оплачує сто відсотків вартості, то 60 відсотків розподіляють між бібліотеками, 30 відсотків отримує автор/ка, а решту ОВА залишає собі, як доказ функціонування програми і для того, щоб подарувати ці примірники, наприклад, гостям міста», – пояснила Вікторія Півторан.

Таким чином автори можуть самостійно вирішувати, кому і як подарувати чи продати свої авторські примірники. Хоча пропорції розподілу друкованих книг різні. Їх визначає комісія спільно з видавцями і авторами.

«Іноді бібліотекам чи авторам виділяють менше примірників, а значну частину забирає видавництво», — додає пані Вікторія.

Подаватися на програму підтримки книговидання можна щоразу, а якщо твір не виграв попереднього разу, то наступного можна подавати його знову.

«Загалом я вважаю, що проєкт підтримки книговидання вдалий. Десь відсотків 60 книг точно актуальні. Багато з яких є некомерційними, але важливими, і без фінансової  допомоги ОДА вони б ніколи не вийшли», – пояснив письменник Максим Дупешко, який раніше входив до обласної експертної комісії.

Щодо розробки промо сайта можна звертатись сюди. 

 Олена Лисенко

Останні новини по темі
У Світловодській громаді відбудеться прощання із загиблим захисником
Shurokiy
mist toloka1
Толока до Дня молоді: кропивничан закликали долучитися до оновлення мосту через Інгул
Читайте також

Знам’янська громада, що на Кіровоградщині, повідомила про загибель на фронті земляка-захисника Олександра Колісника....

18:30, 30 Травня, 2024

У Кропивницькому сьогодні, 30 травня, напередодні Міжнародного дня захисту дітей оголосили імена переможців щорічного міського конкурсу “Дитина року”....

18:27, 30 Травня, 2024

Протягом місяця у Кропивницькому в рамках акції Інспекція «Ї» виявили понад 100 рекламних вивісок з російською мовою....

17:39, 30 Травня, 2024