Держава закупила дорогі слухові апарати за копійки? Як їм це вдалось та що дасть пацієнтам

Потреба у слухопротезуванні зростає

Станом на 2020 рік В Україні, згідно даних ВООЗ, порушення слуху різного ступеня є у 2,1 мільйона громадян. 

Кропивничанка Ірина одна із них. Свій слуховий апарат вона придбала п’ять років тому. Безкоштовний апарат, придбаний за кошт бюджету,  їй не підійшов, тому купувала сама. 

“У моєму випадку глухота розповсюджується тільки на середні частоти, а високі та низькі без змін. Державні апарати давали змогу налаштувати всі частоти по гучності. Тобто для тих, хто має глухоту по всьому спектру, мабуть, вони підходили. Моя ситуація вимагає окремо підлаштовувати кожну частоту і навіть ті, що я купила не справляються з цією задачею”, – каже вона і констатує, що на підходящий дорожчий не має грошей.

Вважає, доцільніше було б надавати слухові апарати в форматі програми “Доступні ліки”, коли держава гарантує сплату певної суми, а пацієнт сам обирає і доплачує різницю.

З початком повномасштабного вторгнення кількість пацієнтів, які потребуть слухових апаратів ( слухопротезування) зросла в рази. Тому в МОЗ вирішили провести централізовану закупівлю і придбало 24 тисячі слухових апаратів за 105 мільйонів гривень, якими мають забезпечувати пацієнтів у наступні 5 років.

Закуплені апарати призначені для дорослих та дітей з різними ступенями втрати слуху — від легкої до важкої. Згідно договору мова йде про 18 найменувань. 

Як визначали скільки слухових апаратів потрібно?

Як пояснив “Гречці” Євгеній Гончар, начальник відділу з формування політики у сфері програмних медичних гарантій та медичного забезпечення Департаменту медичних послуг МОЗ, це вперше в централізовану закупівлю слухових апаратів проводиться за рахунок коштів державного бюджету України. Раніше закупівля слухових апаратів здійснювалася вибірково окремими регіонами. 

Потреба у слухових апаратах, як і в інших лікарських засобах та медичних виробах, які закуповується централізовано, визначається шляхом збору потреби з регіонів.

Як пояснив “Гречці” Євгеній Гончар,  спочатку Кабмін затверджує перелік лікарських засобів та медичних виробів, які централізовано закуповуються, за поданням Міністерства охорони здоров’я України, потім в цих товарах здійснюється збір потреби з з регіонів.

Свою потребу в апаратах визначили 43 лікарні з усієї країни. Згідно інформаці ДП “Медичні закупівлі” потреба навіть вища ніж закупка – понад 33 тисячі слухових апаратів.

Як області визначали потребу чи її відсутність в конкретних типах апаратів на майбутні роки – залишається під питанням.

Наприклад, Херсонська область не подала жодної заявки на слухові апарати для дітей на майбутні три роки. У відповідь на інформаційний запит «Гречки» у Херсонській ОВА повідомили, що на момент формування заявки на закупівлю слухових апаратів за держкошти, у Херсонській дитячій обласній лікарні не було зареєстровано жодного звернення дітей, які б потребували встановлення слухових апаратів. 

Однак у листі-відповіді зауважили, що якщо згодом виникне потреба у встановленні дитині слухового апарату, то згідно з нормами постанови Кабміну «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення здійснення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру», Херсонська дитяча обласна лікарня матиме можливість звернутися до інших регіонів України щодо можливого перерозподілу слухових апаратів.

Як відбувалась закупівля?

Саму закупівлю проводили держпідприємство “Медичні закупівлі України”. 

“Ми, як учасник маємо намір прийняти участь у закупівлі, але уважно вивчивши тендерну документацію, ми дійшли висновку, що ви закуповуєте слухові апарати у кількості 24 456 одиниць, які мають різні технічні характеристики, у зв’язку з цим просимо розглянути можливість поділу на лоти за типами слухових апаратів. Розподіл на лоти дозволить учасникам більш точно і ефективно представити свої пропозиції щодо кожного типу пристрою”, – писали офіційне прохання потенційні учасники у червні.

Проте замовник відмовив їм та аргументував: “Об’єднання позицій в одну закупівлю сприятиме максимальній ціновій конкуренції за рахунок обсягу закупівлі, а також сприятиме уніфікації процесів налаштування, заміни слухових апаратів та необхідністю бінаурального протезування тощо.”

Переможцем стало ТОВ “Центр слухової реабілітації “АВРОРА”, який спершу хотів продати товар за 149 005 137, а потім в аукціоні на пониження скинув 50 мільйонів. Таким чином підприємство запропонувало пропозицію на 35 мільйонів гривень дешевшу ніж наступний конкурент – ТОВ “ЦЕНТР СЛУХУ”.

У заключенному договорі фігурує вже сума в 105 мільйонів гривень – з урахуванням ПДВ у розмірі 6,5%.

Підприємство-переможець на ринку вже понад 30 років. Власниками є громадянин Канади Юрій Соколов та киянин Олександр Радченко.

За даними аналітичної системи Youcontrol 105 мільйонів гривень – історично найбільший тендер підприємства. Раніше максимальна сума була 9 мільйонів гривень.

“Успішна закупівля слухових апаратів з економією близько 45 млн грн від очікуваної вартості доводить, що Україна вийшла на якісно новий рівень забезпечення потреб пацієнтів з різними ступенями втрати слуху. Впродовж трьох років їх забезпечуватимуть інноваційними слуховими апаратами, що поліпшить якість їхнього життя.” – пише МОЗ з посиланням на Едема Адаманова, генерального директора МЗУ.

Ціна кожного апарату згідно договору коливається від 3400 гривень до 5220 гривень без ПДВ. 

Ці ніни в рази нижчі роздрібної ціни. Наприклад: 

• OTICON PLAY PX 2 MINIBTE T  коштує 74 тисяч, у той час як МОЗ його купив за 5 тисяч. 

• Апарат OTICON JET 2 BTE закуплений за 3400 грн ( 3636 грн з урахуванням ПДВ), у вільному продажі за 18000 грн, 
• OTICON XCEED PLAY 2 BTE SP, Oticon Xceed Play 2 UP BTE,  Oticon Xceed Play 2 BTE SP куплені за 5520 грн ( з урахуванням ПДВ 5 903 грн) за штуку у вільному продажі за понад 50 тисяч гривень.

Як визначали очікувану вартість?

Як визначали очікувану вартість закупівлі, якщо у вільному продажі деякі з придбаних моделей дорожчі в рази?

У “Медичних закупівлях України” на запит “Гречки”  повідомили, що провели ринкові консультації в системі SAP Ariba, де постачальники пропонували свою вартість, враховуючи медико-технічні вимоги, умови постачання, виробничі спроможності та інші важливі аспекти.

Після врахування всіх пропозицій від учасників, сформували очікувану вартість в електронній системі Prozorro для проведення закупівлі.

Хто має право на безкоштовний слуховий апарат?

У березні 2024 МОЗ затвердив перелік  закладів охорони здоров’я, які надають послуги з безоплатного забезпечення слуховими апаратами. У нашій області це Кіровоградська обласна лікарня та дитяча обласна лікарня.

Проте слухопротезування – це та послуга, яка не входить до пакету гарантованої меддопомоги, який оплачує Національна служба здоров’я. Тобто, потенційно це платна послуга, на яку може встановлювати тариф сама лікарня.

Фактично станом на березень заклади не мали ні безкоштовних слухових апаратів, ні оплати державою послуги протезування ( у приватних клініках вона варіюється від 1000 до 10000 гривень залежно від складності і типу слухового апарату). 

Але наявність самого переліку закладів охорони здоров’я, які надають послуги з безоплатного забезпечення слуховими апаратами могла вводити в оману пацієнтів. З одного боку МОЗ нібито заявляє про заклади, які мають безкоштовно проводити протезування, тобто підштовхує пацієнтів чекати безоплатну послугу, а з іншого – ніяк це не компенсує цю роботу медзакладам.

У низці областей саме комунальні лікарні мають встановлювати їх пацієнтам як субпідрядники. Але не у Кіровоградській області. 

Що отримають пацієнти?

До кінця цього року очікується поставка першої партії слухових апаратів – 4 293 штук, яка буде розподілена між закладами охорони здоров’я України відповідно до актуальних потреб, повідомили в МОЗ.

Крім того постачальник апаратів гарантував у разі перемоги виготовлення для пацієнтів індивідуальних вкладишів і налаштування апаратів, що дуже вагомо для пацієнтів.

Серед документів є перелік із 20 залучених супідрядників, які мали б виконкувати ці роботи, в обласних центрах. У деяких областях підрядниками виступають комунальні медзаклади: наприклад, міська поліклініка №4 в Черкасах, обласні лікарні в Чернігові, Хмельницькому, Івано-Франківську, 

Але таких немає у Кропивницькому, Херсоні, а також Донецькій і Луганській областях. Чи буде, наприклад, літня людина з вадами слуху, якій треба налаштувати слуховий апарат, а подекуди через якийсь час нагадати як ним користуватись знову, кататись за кілька сотень кілометрів, питання риторичне.

Чому МОЗ вирішило застосувати саме централізовану закупівлю?

Чому МОЗ вирішило застосувати саме централізовану закупівлю, а не, наприклад, надавати пацієнтам слухові апарати за принципом “Доступні ліки”? Централізована закупівля економічно ефективніша, вважає представник МОЗ, хоч і  може бути менш зручним для пацієнтів.  

“Доступні ліки” – це програма, яка в першу чергу спрямова на лікарські засоби, там також наразі є тест-смужки для глюкометрів. Це працює таким чином, що лікар дає електронний рецепт, пацієнт отримує цей лікарський засіб в аптеці, або безоплатно, або з доплатою, і може його самостійно приймати. Зі слуховими апаратами, воно так банально не може статися, тому що потім цей слуховий апарат треба налаштувати. Тобто пацієнт має звернутись до сурдолога, мають відбутися певні дії, які не вкладаються загалом в механізм реімбурсації. І крім того, є ще інше, насправді також важливе питання, обмежений бюджет.

Механізм централізованих закупівель, він дозволяє отримати, найнижчу ціну, яка тільки є можлива. Думаю ви можете там подивитися вартість закуплених слухових апаратів в спеціалізованих магазинах і ви побачите, що ціна централізованої закупівлі в рази нижча ніж у вільному продажі. У нас це по всім закупівляи, насправді так відбувається, де є конкурентний ринок,  ми купуємо в рази дешевше, ніж в рітейлі. 

Якщо це інструмент реімбурсації, то він також в принципі призводить до певного зниження ціни, але це зниження не є таким суттєвим. Реімбурсація дає більшу гнучкість пацієнтам в виборі, але вона не дає таку низьку ціну.  Плюс нам би треба було витратити набагато більше коштів на те, щоб це реалізувати це та додатково виникло б питання з контролем, чи дійсно пацієнта встановили цей слуховий апарат”, – пояснює Євгеній Гончар.

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.