Від туману до Меліси: 5 цікавих фактів про психологічну трилогію кропивницької письменниці

На основі реального досвіду

В основу всіх трьох книг ліг власний досвід: самотність і пошуки себе, досвід аб’юзивних стосунків, життя з інвалідністю, взаємини з людиною із посттравматичним синдромом та алкогольною залежністю, психологічні травми, гендерні стереотипи, з якими доводиться стикатися повсякчас. Однак, попри певний автобіографізм, усі персонажі є вигаданими, а ситуації – навіть якщо бралися «з життя» – були олітературенні та заточені під сюжет.

Герої та героїні романів – сучасні українці та українки, в яких чимало читачів упізнають себе, своїх друзів та знайомих.

«Мені хотілося написати книгу про наших сучасників, про те, з чим кожна і кожен стикається у своєму житті: комплекси, неприйняття оточення, самотність – і водночас дружба, кохання та підтримка з боку тих, кого ми пускаємо до свого світу», – каже авторка.

Цікаво, що персонажі, які є, наприклад, другорядними одному романі, можуть стати головними в наступному і навпаки. При цьому перехідними є не тільки персонажі, а навіть деякі події, які описують в романах під різним котом зору та у різних контекстах.

Місто як окремий персонаж

Образ міста з величезним парком посередині, що поглинає дороги та будівлі, – це своєрідне «місто мрії» Вікторії Шкабой. Це місто, де все цвіте й буяє, де не знищують зелені насадження та не вирубують дерева. Чи можна так описати Кропивницький? Навряд… Саме тому авторка свідомо не вказує назви населеного пункту. Крім того, в змальованому в книгах місті за бажання можна «впізнати» Черкаси, Вінницю чи Полтаву, адже в усіх містах є центральна площа, драматичний театр, педагогічний університет, парки та кафе.

«Я описувала те, що бачила довкола себе, – зізнається письменниця. – Особливо мене надихав дендропарк, його закинута частина. Я там часто гуляла в різні пори року та різний час доби – і мені кортіло зобразити ці картини на сторінках своїх романів».

Особливу роль у створенні образу міста відіграють обкладинки зі світлинами кропивницької фотографки Мирослави Липи.

Детективна лінія

Інтриги до оповіді додає загадкова постать черевичного маніяка, який буцімто нападає на дівчат у тому самому великому парку. Чи існує він насправді та яким чином секрети декого з героїв ведуть до цієї примарної постаті?

«Взагалі я дуже люблю детективи. Однак написати чисто детективний роман у мене забракло фаховості. Але ж ніхто не забороняє додати до психологічного роману детективної інтриги», – пояснює авторка.

QR-коди та відкриті фінали

Книги «Солодко, токсично, туманно» і «Вглиб Кароліни» мають відкриті фінали, а відповіді на нерозкриті питання можна знайти в романі «Чому Меліса?» Крім того, тексти містять чимало «пасхалок», а також QR-коди, що дають змогу зазирнути до всесвіту #elisabethtown – саме під цим хештегом Вікторія Шкабой публікує в соцмережах світлини описаного нею міста.

Що буде після трилогії

Авторка не спинилася на трилогії: «літературний серіал» має продовження в вигляді ще трьох книг – роману та двох збірок. Там можна буде перестріти як уже знайомих, так і нових героїв та героїнь, що розкриваються свої характери у певних життєвих обставинах.

«Як виявилося, письменництво затягує, – додає Вікторія Шкабой. – Чим більше пишеш, тим більше з’являється розгалужень історії та нових сюжетів. І ось я вже пишу повість про героїню, котра згадана в першому романі одним рядком без імені. Або виявляється, що маніяком може бути турботливий та адекватний, на перший погляд, чоловік».

Як “Гречка” повідомляла раніше, у січні 2023 року Вікторія Шкабой презентувала дебютний роман “Солодко, токсично, туманно”. У червні письменниця презентувала другий з трилогії психологічний роман “Вглиб Кароліни”, який був дописаний ще у 2020 році, до повномасштабної війни, тому у ньому йдеться про учасників АТО/ООС.