Чому Ларін програв?
Вибори пройшли, і вся Кіровоградщина із завмиранням стежила за їх результатами, оприлюднення яких, схоже навмисне затягувалось та оскаржувалось провладними представниками майже тиждень. Та все ж таки, підсумки оголошено і занадто впевнені очікування губернатора та його команди розвіяли десятки тисяч виборців, більшість яких віддали свої голоси опозиційним силам.
Не лише область, а й місто Кіровоград, з переконливим розривом, віддали перевагу ВО «Батьківщина». Крім того, зазнав поразки і пафосний кандидат від «єдиної команди» О. Шаталов. Висновки у цій ситуації абсолютно логічні, – люди мають чітку позицію і, не підтримавши Партію регіонів, вони висловили недовіру, перш за все, губернатору області Сергію Ларіну. Навіть величезний адмінресурс, яким володіє Сергій Миколайович, не допоміг у масштабному та різноплановому впливу на кіровоградців під час виборчої компанії.
Чому такі результати? Все дуже просто. По-перше, кадрова політика Сергія Миколайовича викликала обурення у кіровоградських спеціалістів усіх рівнів. Місцеві фахівці взагалі не розглядаються як кандидатури в кадровій політиці області та повністю позбавлені можливості професійно розвиватися. Усі ключові пости в Кіровограді займають прибічники Сергія Ларіна з донецькою пропискою, про компетентність яких і годі говорити. Курсант не може одразу стати генералом, так як і помічник депутата не може одразу сісти в крісло першого заступника голови облради. Тривалий час ми спостерігали за гучними експериментами над нашим містом з боку Олександра Шаталова. Кіровоград стомився від серії прожектів, які так і залишаються лише прожектами…
По-друге, економічна політика очільника області спричинила різке падіння показників Кіровоградщини з 5 на ганебне 26 місце в рейтингу соціально-економічного розвитку областей. Економічна політика Сергія Ларіна, – це не що інше, як тиск на людей та «ламання їх через коліно» з допомогою контролюючих органів та різних силових структур. Така позиція губернатора з самого початку була приречена на невдачу, а вибори стали яскравим індикатором ставлення людей до його діяльності та остаточним підтвердженням того, що більшість населення нашого міста та області недовіряють обласній владі.
Звісно, що такий результат громадського вибору не дуже влаштовує губернатора та його команду, усіма можливими методами вони намагалися хоч якось змінити його. За такі старання Сергій Миколайович потрапив до списку «фальсифікаторів» , який на минулому тижні оприлюднила опозиція в своїй заяві. Вона закликала міжнародне товариство ввести персональні санкції проти тих осіб, які причетні до фальсифікації виборів: арештувати їх рахунки і нерухомість за кордоном, відмовити в наданні персональних віз цим чиновникам та членам їх сімей. В заяві наголосили, що «ні один з них не зможе уникнути покарання».
Очевидно, що обласна влада переоцінила свої можливості та недооцінила кіровоградських виборців. Тож, тепер Сергію Миколайовичу залишається тільки виконати свою «передвиборчу» обіцянку, аби залишки людської прихильності та поваги остаточно не зникли…
Микола Онул,
депутат обласної ради
