Ходоки у Юлі

Суперечки про те, чи правильно вчинила Юлія Володимирівна, демонстративно відмовившись два роки тому від еміграції до якоїсь з країн Старого Континенту, в ці дні набули «другого дихання». Головний політичний опонент Тимошенко, – чинний Президент України Віктор Янукович – у несприятливий для себе період після програшу на виборах взимку 2004-2005 років при першому ж «подиху вітерця» залишав Батьківщину. Переміщаючись то до Барселони (лікувати застарілу спортивну травму), то на Алтай до «сильнодіючих» шаманів. Завдяки такій ось мобільності лідер Партії регіонів щасливо уникнув третьої у своєму житті «посадки», попрацював кілька років на посаді глави уряду (домігшись, до речі, непоганих результатів) – і зумів використати дворічну «паузу» перед виборами глави держави-2010 для хорошого «розгону» і настільки ж вдалого «стрибка» в президентське крісло. Сидиться в ньому Віктору Федоровичу вельми комфортно. Ніщо наразі не віщує уродженцю пролетарського Донбасу фіаско при повторному обранні на цю ж посаду у 2015-му.

Судячи з поширеної прес-службою Блоку Юлії Тимошенко заяви від 4 серпня 2011 року, Юлія Володимирівна теж отримувала від соратників рекомендації «відлучитися» з України, аби «пересидіти» в безпеці принаймні початковий період «покращення життя». “Сьогодні у мене ще є всі можливості отримати політичний притулок у будь-якій іншій країні та захистити своє життя, свою свободу, бути щасливою зі своєю родиною. Але я нікуди не буду бігти з України. Головна причина, чому інстинкт самозбереження, страх у моєму разі не спрацьовують, бо за всі роки незалежності ще ніколи Україна не була в такій біді, як сьогодні. Ніколи в такому важкому становищі не опинялися українські сім’ї, як зараз. Ніколи так жорстоко ні виривали в України її душу, не забирали майбутнє у її дітей. Сьогодні я ще на свободі, але завтра вже буду за гратами. Знаючи на що я йду, я так само знаю, що повернуся до вас ще сильнішою”, – заявила Юлія Тимошенко напередодні свого арешту.

Похмурі прогнози засудженої громадянки Тимошенко почали збуватися зовсім скоро. Головний стратегічний партнер України, яким традиційно вважається Росія, продовжив прихований, а місцями й явний тиск на надто незалежну сусідку по СНД. Віктор Янукович та його команда, намагаючись врятувати становище, здавали Володимиру Путіну одну «панівну висоту» за одною. Незважаючи на це, вартість природного газу, що надходить з території РФ, залишалася все тією ж «непідйомною» для Києва, якою Віктор Янукович і його тезка-попередник Ющенко характеризували відразу ж після підписаних на початку 2009-го «газових угод» у присутності прем’єрів двох країн.

Європейські та заокеанські партнери України в особі лідерів економічно розвинених держав тим часом вимагали припинити «політичні репресії», під якими мали на увазі винесені екс-прем’єру Ю. Тимошенко і екс-главі МВС Ю. Луценку тривалі терміни перебування в місцях несвободи.
Юрія Луценка, як менш небезпечного для теперішньої влади, з «червоної зони» Макошине, що в Чернігівській області, зрештою випустили. Побувши деякий час в оточенні колишніх прокурорів, суддів, чекістів, митників та інших представників силових структур, Юрій Віталійович став демонструвати у питаннях перебудови українського суспільства невластиву йому раніше мудрість.
Якою вийде на волю Юлія Тимошенко, передбачити нескладно.

У біографії цієї, безумовно, неординарної жінки вже було перебування у Лук’янівській в’язниці Києва (2001 рік). Ходом у відповідь Юлії Володимирівни стала так звана «помаранчева революція». Що принесла її головній натхненниці пост прем’єр-міністра України.

Тому-то й бояться ініціатори «безстрокового арешту» Тимошенко її виходу з Качанівської жіночої виправної колонії. Наслідки такого тріумфального звільнення для кожного з них — непередбачувані.

Нагадаю: Європейський суд з прав людини 30 квітня 2013 визнав незаконним, політично мотивованим і свавільним арешт Юлії Тимошенко під час судового розгляду так званої “газової” справи. Відразу після оголошення рішення Європейського суду країни Євросоюзу, США та міжнародні організації закликали владу України негайно його виконати і звільнити Юлію Тимошенко. Однак рішення Євросуду не виконане до цих пір.

Перемовини соратників Юлії Тимошенко з можновладцями йдуть в даний час у напрямку… Федеративної Республіки Німеччини. Ангела Меркель, на думку обізнаних людей, вкрай зацікавлена у видачі Тимошенко закордонної «лікувальної візи». Канцлер нині готується до передвиборної гонки і голоси виборців-євреїв, – позаяк українська «в’язень совісті» вважається «галахічною єврейкою» – для неї важливі.

Сьогодні вдень у палаті клінічної лікарні № 5 «Укрзалізниці» у Тимошенко побували відразу три найближчих соратника: глава фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк, колишній губернатор Харківської області Арсен Аваков та експерт з питань паливно-енергетичного комплексу Сергій Пашинський. Депутати Верховної Ради, імовірно, обговорювали з хворою можливість «евакуації» до Німеччини. За даними «Гречки», Юлія Тимошенко не схильна «рятуватися втечею з поля бою». Подібно Ангелі Меркель, політик готується до відповідальних баталій, намічених, згідно з Конституцією України, на 2015 рік.

«Вона, як завжди, сильна духом, світла розумом, контролює всю ситуацію, знає все, що відбувається, особисто керує процесами об’єднання партій. Сьогодні ми з Юлією Володимирівною обговорили питання стратегії перемоги на президентських виборах, адже з’їзд партії висунув Юлію Володимирівну у президенти країни”, – сказав А. Яценюк.

У разі ж повторного програшу Юлії Тимошенко тому ж Віктору Януковичу шансів протриматися на гребені популярності у Юлії Володимирівни залишиться зовсім мало.   

Коментар експерта

Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій (Київ):
– Усі політики покоління Тимошенко відходять від справ – Ющенко, Янукович, який, до речі, вже більше брокер тих процесів, які відбуваються всередині правлячого класу, ніж керівник держави. Зараз в Україні ми бачимо появу нових політиків – покоління 25-40-річних зі своїм баченням того, що потрібно робити і де повинна бути політика. Хто пропустить повз нові тренди, той опиниться поза політикою. І не з вини судді Кірєєва (Родіон Кірєєв, заступник голови Печерського суду, який виніс позаторік вирок Ю. Тимошенко – авт.), а з вини історії.

Олег БАЗАК