Кому були вигідні провокації на Банковій?

Ніч, ранок і день понеділка минули без пригод. Улюблена тема обговорень бурхливих подій вчорашньої неділі – хто і скільки заплатив «Братству» та його поводирю Дмитру Корчинському за огидну поведінку на вулиці Банковій, де розташовуються Адміністрація Президента України, будинок Спілки письменників України, корпус постійних комітетів Верховної Ради і президентський Будинок прийомів.

Відповідь на, здавалося б, просте питання «Кому вигідно?» – не обов’язково укладається в два слова – «Партія регіонів». Оскільки ось уже півтора десятка років молодчики Корчинського «підживлюються» структурами, близькими до колишнього мера Одеси, а нині члена депутатської фракції УДАР у Верховній Раді Едуарда Гурвіца. Місяць тому Едуард Йосипович з Дмитром Олександровичем оголосили про старт загальноукраїнського антикомуністичного проекту. Що передбачає, серед іншого, законодавчу заборону на діяльність Компартії. Недільна атака «братчиків» на київський пам’ятник В. І. Леніну навпроти Бессарабського ринку начебто вписується в даний «порядок денний». Наразі пам’ятник вождю світового пролетаріату не демонтований.

У 1992 році журналіст «Гречки» під час військового протистояння у Придністров’ї неодноразово перетинався з молодими хлопцями з так званої Української Народної самооборони (УНСО), прибулими за командою Корчинського «захищати одвічно українські землі від румунських фашистів». Про кількість перевезеної з так званої ПМР зброї з боєприпасами, так само як і про непогані заробітки найманців в ті роки, не пліткували тільки ледачі.

Через кілька років УНСО отримала вигідний «підряд» на «священну війну з Росією». Її активісти здобули повагу в середовищі однодумців Джохара Дудаєва та Зелімхана Яндарбієва, котрий змінив на посаді президента Ічкерії підло вбитого генерала. «Зворотною стороною медалі» стало порушення Прокуратурою Чеченської Республіки Росії проти Дмитра Корчинського та ще кількох українців, які належали до організації “УНА -УНСО”, кримінальної справи. Російські правоохоронні органи звинувачують Дмитра та його колишніх соратників у тому, що у період з 1996 по 2003 роки Корчинський із спільниками брали участь у військових діях у Чечні на стороні бойовиків.

Цікава у зв’язку з вищесказаним історія появи в Інтернеті сюжету про жорстоке побиття «Беркутом» зловлених поблизу Адміністрації Президента кількох «братчиків». На кадрах, нібито «непомітно» відзнятих якимсь любителем гострих відчуттів, добре видно, як міліціянти волочать під вікнами робочого кабінету Віктора Януковича якихось невідомих молодих людей; потім нещасних штовхають ногами, завдають ударів кийками, цілячись у голови бідолашних, що лежать у неприродних позах.

Телеведучий Громадського ТБ Роман Скрипін спробував поговорити з блогером, який виклав сюжет у Мережу. Той заходився розповідати якусь нісенітницю, складену якимось недолугим співробітником міліції. Мовляв, він перебував серед штурмувальників АП і після розриву чергової світлошумової гранати, кинутої «Беркутом», попросив міліціонерів надати допомогу пораненому її осколками. Блогер нібито допоміг міліціянтам затягнути хлопця на строго охоронюваний «п’ятачок» навпроти головного входу до АП і… взявся безперешкодно знімати «безчинства правоохоронців». Крім цього сміливця, зйомку за допомогою відеокамери вів співробітник УДО, Управління державної охорони. «Ви не повірите, але мене прийняли за свого, – віщав «блогер» у прямому ефірі. – Тільки через хвилин 10 офіцер президентської охорони поцікавився, хто я. Я зробив вигляд, ніби риюсь у кишенях у пошуках службового посвідчення; в цей момент мого співрозмовника відволікли і я поспішив піти з місця побиття демонстрантів…».

Судячи з легенди, складеної на рівні інтелекту пересічного дільничного інспектора міліції з Донецького регіону, телезйомку, здійснену о 4 ранку суботи, з киданням учасниками молодіжного Євромайдана у бік щойно прибулих автобусів з кримським «Беркутом» шматків арматури і каменів, міг вести той же блогер М…

Офіціозні ЗМІ почали робочий тиждень з оприлюднення численних заяв, зроблених главами декількох міністерств… протягом неділі. Йшлося і про продовження переговорів з Євросоюзом про асоційоване членство України, і про модернізацію пасажирського вагонного парку, і про чергові соціальні ініціативи Віктора Януковича. Оскільки зазвичай по понеділках мої колеги-«радійники» й телевізійники, як правило, відчувають гострий «інформаційний голод», раптове словомовлення міністрів пояснюється наївним бажанням продемонструвати обивателю: все, мовляв, у країні під контролем, правителі навіть у вихідні дні стурбовані тим, як полегшити життя трудящим, тимчасово непрацюючим і тим співгромадянам, котрі найбільш потребують допомоги від держави.

Тим часом список постраждалих під час зіткнень молоді з «Братства» зі співробітниками міліції продовжує зростати. Серед сорока моїх колег з різних країн – Емін Калантар з LifeNews (Москва), якому «беркутівці» пошкодили руку і розбили камеру; Євген Фельдман з московської “Нової газети” (в нього потрапили каменем біля пам’ятника Леніну); журналіст Associated Press Сергій Чузавков, якого шпиталізували з травмою голови після зіткнень мітингувальників з міліцією в Києві (йому в обличчя потрапив камінь); журналістка і співзасновниця медіапорталу діаспори Vidia Наталія Фігель з Чикаго (під час мирної акції на підтримку євроінтеграції на неї напав невідомий чоловік і намагався розбити камеру).

Письменник Роман Коваль щойно опублікував у Facebook ось такий пост: «Вчора на Банковій і моїй доньці Олесі дісталося: забій хребта, хімічне пошкодження сітківки очей і отруєння газами. Коли вона кричала «беркутівцю», який її бив, “Я журналістка!”, той втупився “А чєво, сука, ти сюди прийшла?!”. Олеся Коваль – кореспондент телеканалу “Україна”. Вона потрапила до лікарні, все задокументовано». Нагадаюю читачам «Гречки»: канал «Україна» належить найбагатшій людині країни, власнику футбольного клубу «Шахтар» (Донецьк) Ринату Ахметову.
В даний час керівники штабу нової української революції перемістилися з Майдану до Верховної Ради. На традиційній понеділковій погоджувальній раді Арсеній Яценюк оголосив вимогу опозиції: на самому початку пленарного засідання у вівторок має бути розглянута резолюція про оголошення недовіри теперішньому складу уряду. Опозиція також наполягає на припиненні політичних репресій в Україні, звільнення екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко та затриманих активістів. Лідер “УДАРу” Віталій Кличко доповнив вимоги керівника об’єднаної опозиції «Батьківщина»: до відповідальності мають бути притягнені всі причетні до побиття студентів 30 листопада. Кличко зажадав усунення від посади міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка та відкриття проти нього кримінального провадження.
Олег БАЗАК