Мир за будь-яку ціну Україні нецікавий
Позавчорашні зустрічі в Мінську жваво коментуються українськими політиками і політологами.
Початок довгоочікуваного переговорного процесу щодо поставок газу також не пройшов непоміченим. Бо ж зачеплені інтереси більшості пересічних громадян, яким не хочеться повторення ситуації першої декади січня 2007 року.
Ось лише декілька думок з цього приводу.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін:
– Ключові слова 26.08: світ, заручники, кордон, газ. По всіх напрямках є комунікація і це головне. Хоча просто нам не було і не буде. Про Асоціацію: не треба видавати бажане нашими російськими колегами за дійсне. Змінювати текст Угоди не будемо. Ратифікуємо і будемо імплементувати (глава МЗС має на увазі угоду про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яку Верховна Рада кілька місяців поспіль не ратифікує – авт.).
Політолог Юрій Мацієвський:
– Петро Порошенко під тиском Меркель і Путіна в Мінську все ж не погодився створити на Донбасі друге «Придністров’я». Це мало б драматичні наслідки для України. Тим часом в Україні триває революція, яка була перервана втручанням Росії. Путін вже не зможе окупувати Україну, а українці вже не погодяться на статус залежної від Росії території. Ситуація вимагає принципово нового політичного рішення. Якщо таке рішення не буде знайдено – нам доведеться самим звільняти Донбас, змусити владу провести люстрацію та інші реформи, а якщо і не зможе – обрати собі нову. Не факт, що після всього ми захочемо вступати до ЄС чи НАТО. Але це вже буде наш вибір, а не російський чи американський.
Сергій Солодкий, заступник директора Інституту світової політики:
– Україна не погоджується на лукавство російської сторони: перемир’я за будь-яку ціну, мир за всяку ціну. Було заявлено про продовження АТО. У той же час Порошенко веде мирний діалог: цього хочуть від України партнери на Заході, цього, можливо, не хочуть наші російські партнери (а ми вибиваємо з-під них аргументацію з боку ворожої пропаганди). Я впевнений: цього чекають від Президента і українські громадяни. Політика білоруського керівництва і політика казахського керівництва, на мій погляд, не є однозначно проросійською. У деяких питаннях наші колишні сусіди по СРСР – швидше українські партнери, ніж російські. Тому у мене більше позитивних оцінок початку діалогу, ніж негативних.
Василь Філіпчук, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень:
– На зустрічі в Мінську фактично досягнута домовленість про закриття кордону, це дуже-дуже великий плюс. Поновлюються тристоронні консультації з енергетичних питань. Теж великий позитив, бо Україна не зможе пережити цю зиму без російського газу.
Олег БАЗАК
