Нардепи підготували законопроект проти Януковича…чи Порошенка?

Поспіх з винесенням на обговорення такого, здавалося б, не актуального питання, так само як і реєстрація 29 січня секретаріатом ВР законопроекту №1883, пояснюють банальним недоглядом можновладців. Янукович, мовляв, вже скоро як рік не керує країною, однак його відмову від влади належним чином не оформили. Однією з причин вважається відсутність в Конституції України положення про імпічмент глави держави.
Ляшко, до слова, пропонував усунути Януковича від президентства ще в 2012 році, зареєструвавши у ВР відповідний законопроект. В якійсь мірі ця задерикуватість допомогла політику в розкручуванні його політпроекту.

Для Юлії Тимошенко, яка виступає співавтором законопроекту №1883, кінцева мета бачиться іншою. Пропалений боєць опозиційного складу, Юлія Володимирівна шукає будь-який пролом в президентському оточенні, аби втілити давню мрію про сходження на вершину влади. В її інтересах поява якомога більшого числа нормативно-правових актів, що дозволяють змістити Петра Порошенка до закінчення його першого конституційного терміну в 2019 році.

В даний час такими актами, крім Конституції України, є: Закон України «Про очищення влади», Постанова Верховної Ради України від 22 лютого 2014 № 757-VII «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень і призначення позачергових виборів Президента України», Постанова Верховної Ради України від 23 лютого 2014 № 764-VII «Про покладання на Голову Верховної Ради України виконання обов’язків Президента України відповідно до статті 112 Конституції України».

Прийняття законопроекту №1883, як стверджується в пояснювальній записці до нього, «сприятиме підвищенню ступеня відповідальності серед вищих посадових осіб держави за неналежне виконання покладених на них повноважень, усунення прогалин у чинному законодавстві. Реалізація Закону не призведе до негативних соціально-економічних та інших наслідків». Крім цього, вказується, що перерахованих вище нормативно-правових актів недостатньо для конституційної відмови від управління країною будь-якого політика.

Цитую: «… Відповідно до ст. 108 Конституції України повноваження Президента України припиняються достроково у разі: 1) відставки; 2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я; 3) усунення з поста в порядку імпічменту; 4) смерті.
Дострокове припинення повноважень Президента України Віктором Януковичем відбулося з інших підстав, ніж зазначені вище, а саме у зв’язку з неконституційним самоусуненням від виконання своїх обов’язків і втечею з території України, щоб уникнути покарання за вчинені злочинні дії проти прав і свобод людини… У зв’язку з тим, що чинне законодавство містить прогалини в частині правових наслідків самоусунення громадянина України від виконання повноважень президента України, а також вчинення ним дій, що загрожують керованості держави, територіальної цілісності і суверенітету України, масового порушення прав і свобод громадян, є гостра необхідність прийняття даного законопроекту, який би позбавив Януковича звання президента України».

Щодо долі офіційно позначеного «фігуранта» документа гранично чітко висловився член парламентської фракції Блоку Петра Порошенка Віктор Чумак: «Янукович є носієм інформації про Російську Федерацію, про дії Російської Федерації, про плани, про ставлення, про світ, про Крим і все таке… Я боюся, що він (Янукович – авт.) може закінчити так само як Литвиненко…».

/Як здогадались читачі «Гречки», йдеться про колишнього офіцера ФСБ Олександра Литвиненка, перебіжчика з РФ до Великої Британії. Співробітники спецслужб Росії 8 років тому підсипали у чай цьому надто відвертому критику Володимира Путіна радіоактивний полоній-210/

Якщо спробувати перекласти з української на загальнодоступну, законопроект №1883 спрямований не стільки проти Януковича, скільки проти його наступника.

У новітній 23-річный історії України подібних казусів наразі не зафіксовано. Майдан і в 2005-му, і в 2014-му роках, перегороджуючи шлях Януковича до президентства або скидаючи його, спирався на рішення законодавчого органу. Не менш легітимного, ніж обраний всенародно глава держави.

Втім, питання про те, хто все-таки має право виступати від імені народу – президент або Верховна Рада – передбачає тривалу дискусію і загрожує неминучими конфліктами.

Теперішній склад Верховної Ради, «розбавлений» польовими командирами Майдану і комбатами добровольчих батальйонів із зони АТО, своєю демократичністю нагадує Верховну Раду УРСР 1-го демократичного скликання (1990-1994 роки). Починаючи з 1994-го року, в український парламент пробивалися виключно «грошові мішки» та їх ставленики-політики.

Деякі з київських політологів вбачають у голосуванні за законопроект №1883 своєрідний тест на довговічність Ради 8-го скликання. Провалять його депутати з простолюддя – значить, можна розпочинати відлік часу до оголошення дострокових парламентських виборів.

Олег БАЗАК