Порушене перемир’я перетасує карти в українському політичному пасьянсі?
Представник ОБСЄ на мінській зустрічі членів контактної групи по врегулюванню ситуації на сході України Хайді Тальявіні підтвердила підписання першого із запропонованих сторонами протоколів – про припинення вогню між Україною та прихильниками маріонеткових Донецької народної республіки/Луганської народної республіки. Довгоочікувана звістка застала батальйони “Азов” та поріділий “Донбас” в атаці на позиції ополчення.
Добровольчі з’єднання учора зранку пішли з боями з Маріуполя в напрямку Новоазовська. Просунулися, правда, не так далеко, як намічали. Найманці понакладали мін Пфм1, відходячи від села Широкіне, мало не усюди. На вигляд ті міни схожі на іграшки, тож дітям краще в тих місцях не ходити, а надто не брати в руки цю річ. Смертоносні пристрої заборонені в усьому світі. В Україні їх ліквідували ще у 2011 році, тож звинуватити наших добровольців у підготовці жорстокого злочину проти людяності не вийде.
У самому Маріуполі, всупереч повідомленням низки інформагенцій, ні російських військ, ні ДНРівських не видно. Більш того: портове місто бурхливо вітало, як зазвичай по п’ятничних вечорах, весільні кортежі. Підозрюю: дану подію, що мала місце бути в украй екстремальний період історії країни, молоді подружжя згадуватимуть частіше, ніж молодята з суто мирних регіонів.
До Маріуполя, якщо хто не в курсі, нині прикута увага всіх українських аграріїв. Ще в середніх класах школи діти запам’ятовують кілька наступних чисел: 46-мільйонне населення республіки щорічно потребує 15 мільйонів тонн збираного у 25 регіонах зерна. Як правило, урожай становить не менше 50 мільйонів тонн, отже, 35 млн. тонн зернових культур Україна може реалізовувати іншим країнам. У поточному 2014-му міністерство сільського господарства США підвищило прогноз врожаю українських зернових до 58 з половиною мільйонів тонн. Зернових терміналів у нас не так-то й багато. Один з них, Севастопольський, втрачено внаслідок окупації Кримського півострова. Втративши на додачу до нього ще й Маріупольський, Україна ризикує опинитися в боргах по ф’ючерсних поставках (термінал у Південному біля Одеси не подужає такий вал зерна), ну і позбудеться вкрай необхідних країні валютних надходжень.
В керівництві ж самопроголошеної ДНР сповнені рішучості “відбити” у українців Маріупольський порт, щоб мати вихід до моря і не залежати від милості Києва.
З цієї самої причини командири батальйонів територіальної самооборони не дуже-то вірять у здійснимість умов учорашнього перемир’я.
Комбат одного з них, “Донбасу“, з псевдо “Семен Семенченко“, відверто розчарований поступливістю Петра Порошенка: “Я не хочу гадати, на яких умовах укладено перемир’я. Мені це не цікаво. Я не хочу думати, підуть вони (ДНР – авт.) далі чи отримають фінансовану нами ж державу всередині України. Не хочу думати, через який час вони полізуть далі і як це зроблять: військовим або політичним шляхом. Все це нецікаве і не важливе”.
Інший не менш відомий “польовий командир” Володимир Парасюк – сотник Майдану, який поодинці переломив хід зимового повстання в Києві – попередив: у разі пробуксовування “мирного плану Порошенка-Путіна” частини регулярної української армії, замість очікування “відмашки з Києва” на продовження АТО, можуть… розвернутися на 180 градусів і влаштувати марш на Матір Міст Руських. Парасюк перед своїм полоном як мінімум двічі зумів відговорити армійських офіцерів від “путчу”. Його головним аргументом в обох випадках була згадка про ВВП. Мовляв, керівництву Російської Федерації тільки цього й треба, – щоб Порошенка, Турчинова і Яценюка військові змістили своїми руками!
До слова, легендарний сотник (за голову якого екс-президент Віктор Янукович обіцяє виплатити майже стільки ж, скільки дніпропетровський олігарх Ігор Коломойський за свого земляка екс-депутата Ради Олега Царьова) під Іловайськом отримав поранення і опинився в руках бойовиків. Неймовірно, але факт: жоден з них не впізнав у ньому організатора вирішального штурму учасниками Майдану прекрасно екіпірованих “беркутівців” з бійцями внутрішніх військ.
“Контррозвідники” з ДНР, як стверджує Парасюк, передали його “вузьким спеціалістам” на територію Ростовської області; однак і там ніхто не зрозумів, яка “пташка-синичка” потрапила до них у руки!
Своє ставлення до припинення вогню прем’єр–міністр Арсеній Яценюк сформулював таким чином: “Мир повинен бути досягнутий не на основі плану Путіна, а на основі плану України, який повинен бути підтриманий ЄС і США – нашими справжніми союзниками”.
Тієї ж позиції дотримується лідер “Батьківщини” Юлія Тимошенко, з-під крила якої не так давно вибрались Яценюк разом зі спікером Верховної Ради Олександром Турчиновим. Юлія Володимирівна наполягає на проведенні в Україні референдуму про доцільність вступу/невступу країни до НАТО. Щоб він не влетів в копієчку, голосування пропонується об’єднати з парламентськими виборами 26 жовтня. “Такий референдум – це потужний удар по Путіну!” – анонсує захід офіційний сайт партії “Батьківщина”.
Відмовити в реєстрації відповідного пакета документів Центрвиборчкому України буде важко.
У ідеї приєднання України до Північноатлантичного альянсу у вищих ешелонах влади є і супротивники. Зокрема, проти такого ходу “назло Путіну” виступає глава парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Володимир Литвин. “Переступити” через відомого політика, котрий двічі протягом останніх півтора десятків років очолював Верховну Раду, не вийде. Доведеться домовлятися.
У зв’язку з планами щодо зближення України з Альянсом МЗС Російської Федерації вчора виступив із заявою. Суть його: орієнтація НАТО на Східну Європу не сприятиме мирному врегулюванню ситуації в Україні. Якщо простіше: чіткі кроки в напрямку референдуму 26 жовтня про вступ до НАТО зірвуть учорашні мінські домовленості.
На думку російських чиновників, плани по “просуванню інфраструктури НАТО на Схід і нарощування військової присутності альянсу поблизу кордонів Росії” виношувалися давно, а конфлікт в Україні став лише приводом для їх реалізації. “Суть і тональність заяв щодо ситуації навколо України укупі з анонсованими планами проведення спільних з Києвом навчань країн-членів НАТО на території цієї країни до кінця 2014 року неминуче призведуть до нагнітання напруженості, ставлять під загрозу зриву прогрес у мирному процесі на Україні, сприяють збільшенню розколу в українському суспільстві. Більш того, вони свідчать про беззастережну підтримку НАТО київських неофашистських і екстремістських сил, в тому числі в особі “Правого сектора”, – заявили в МЗС РФ.
Олег БАЗАК
