Обираємо секцію для себе і дитини: варіації карате
Із татамі дзюдоїстів «Гречка» потрапила до стилізованого тренувального блоку з кіокушинкай карате у Кіровограді. Про піруети, фул-контакти та недемократію у цьому виді бойових мистецтв розповів Олександр Кузьмін, шихан Vдан, президент СК «Будокан», старший тренер збірної України з Шинкіокушинкай Карате, Майстер спорту СРСР.
«Назва «кіокушинкай карате» складається з трьох ієрогліфів, що в перекладі означає Товариство абсолютної істини. Це назва школи, в якій люди через карате хочуть пізнати абсолют, межі абсолютних можливостей людини, наскільки обмежений певний запас міцності людини. Засновник стилю Масутацу Оаяма, будучи в Америці п’ять років, займався різними школами: боксом, дзюдо, традиційним карате, мав багато заслуг, виступав там проти реслерів. Американська культура його наштовхнула на те, що карате театральне, умовне – ти повинен показати красиво техніку, прийоми, але без ударів, – бо коли людину багато років вчать не бити, то в екстремальній ситуації вона вдарити не зможе. Тому Оаяма видав філософію, що карате має бути реальним, як життя. Японці досі говорять, що наше карате жорстоке, і в ньому немає місця для дідусів, бабусь, а у них бойовими мистецтвами займаються до кінця життя. Приїхавши до Японії він об’єднав різні стилі карате, елементи тайландского боксу, корейського тейквандо – зробив ось такий от вінегрет бойових мистецтв, спрямованих в основному на спорт. Кіокушинкай називають full contact (повноконтактний) карате через те що воно ударне і силове: є нокаути, нокдауни, звідси і вимоги до тренувань інші, адже на перше місце виходить дисципліна. Кіокушинкай карате воно все таки таке досить агресивне: це не ушу, не тейквандо, не традиційне карате. Знову таки нас в Японії часто дорікають в тому що у нас така а ля військова дисципліна (підхід – відхід – фіксація), у нас багато поклонів, команд … Тобто демократією у нас не пахне!»
Разом із спортом, самообороною, як не дивно, в кіокушинкай карате є ще й філософія. При чому вона має не лише свої теоретичні якісь основи, викладені ще Оаямою, а й графічне втілення «сін гі тай», зовні схоже більше на людину, що йде.
«Я раніше займався дзюдо, самбо і пішов. Тому що у людини повинні бути не тільки спортивні досягнення, а й якась філософія, мораль, етика, принципи якісь. Так от в самбо і дзюдо такого немає – це просто спорт. У Японії – це таке ж будо, як і айкідо, наприклад, а у нас це спорт і нічого більше. У карате я знайшов якраз філософію, є над чим поміркувати, що почитати. Але філософія – це теорія, це коли людина дозріла до сприйняття духовно-філософського складу. Коли людина тільки починає, то тут звичайно треба насаджувати дисципліну. У нас є таке гасло, яке називається «сін гі тай»: техніка, дух і тіло єдині. Ми тренуємо спочатку тіло, потім через тіло ми підводимо техніку, все разом об’єднує розум. Якщо викинути щось з цього всього, то не буде гармонії, нічого не вийде: ти станеш схожий на бичка, у якого є тіло і техніка, або на ботаніка, у якого є розум, але немає розвиненого тіла і технік»
Цей стиль карате для витривалих. Якщо ви хочете підвищити результати своїх досягнень у фізичних вправах до сотень, тоді кіокушинкай для вас. Тут рахунку на один-два-три просто не існує.
«У нас вправи виконуються на сотні, а не на десятки. Ми не віджимаємося там 10, 20, 30 разів, у нас діти віджимаються, наприклад, 5 по 30, 20 по 30, 50 по 20 і т.п. Тобто йде упор на фізичне вдосконалення тіла. Багато уваги приділяється акробатиці, дуже багато всіляких піруетів, вертушок, ударів з розворотами, вестибюлярний апарат повинен бути дуже розроблений. У карате крім чисто файту, куміте є ще ката – формальні вправи: заняття із зброєю, дихальні вправи … Знову ж, ти можеш, наприклад, займатися розтяжкою в карате: наша система розтяжки “стрейч” запозичена з йоги. Тобто кіокушинкай карате можна займатися з 6 років і до 70».
Але все ж таки, запевняє сенсей, в карате треба приходити свідомо. І пов’язано це не скільки із складністю технік і прийомів чи з небезпекою цього бойового мистецтва, а скільки з філософією й ефективністю карате, адже істинного абсолюту вже можна досягнути лише з віком і розумовим розвитком людини.
«Я взагалі вважаю, що в карате повинні займатися дорослі чоловіки і жінки. Вони повинні вже приходити сюди свідомо вибравши кіокушинкай: вони хочуть щось змінити, щось спробувати і навчитися. Діти – це 90% бажання батьків прилаштувати свою дитину, щоб завантажити її по самі вуха, щоб вона ніде не тинялася і багато не говорила».
Втім якщо до вашої душі припало кіокушинкай, то на тренування можна привести ще й дитину. В українських умовах розвитку бойових мистецтв карате стало доступним і для малих драчунів, щоправда на кіокушинкай спочатку навчать дисципліні, а вже потім самообороні.
«Перше чому ми вчимо маленьких дітей, коли ті приходять на тренування, це рейсікі – дисципліна така: що потрібно зайти за 15 хвилин раніше ніж тренер, що треба тихо поводити себе, не можна туди лізти, те робити, ритуали, поклони, хочеш вийти в туалет , попити водички – робиш ос тренеру. Все можна робити, але це все треба робити через дисципліну. З дітьми від 6 до 10 ми займаємося дисципліною, ОФП (загальнофізичною підготовкою – Авт.), акробатикою, розтяжками і т.п. У карате немає такої ранньої спеціалізації на техніки: щоб людина виконувала щось, необхідно підготувати тіло. До того ж для дітей спорт – це гра, в якій цікаво швидко чогось добиватися, але до 15-16 років вони зі своїми спортивними досягненнями отримують ще й купу травм, що заважає їм потім займатися. Ми не змушуємо дітей брати участь в змаганнях, тільки за бажанням, це їх рішення просто перевірити себе».
Кіокушинкай карате – для бойових дівчат. Тут не з’являться масивні м’язи, як у бодібілдерів, проте тут легко можна заробити синців та розтяжок. Зрештою і захищатися тут навчать.
«Дівчата у нас теж є, але їх небагато. Незважаючи на те, що жінка може витримати набагато більше, ніж чоловік, дівчат надовго не вистачає: поки їм 14-16 років, вони ще тренуються, а потім, як вони дорослішають, коли у них з’являються хлопці, широке коло спілкування і вони дізнаються чим вона займається …. Там синець на руці, там під оком був контакт – ясна річ друзі будуть дивуватися, говорити, щоб кидала цю справу».
Сенсей запевняє, що спорт спортом, сила силою, а карате в першу чергу змінює людину психологічно. Це допомагає бути впевненішим у собі, відкинути своє супер его, зняти короною і бути щирою, не корисливою людиною.
«Найголовніше, що дає карате – це впевненість в собі, не самолюбство, а впевненість. Японською це називається «вабі» – чесность і простота».
Спілкувалась Світлана Дубина
