Відбірковий матч збірної Росії завершився вбивством двох фанатів
Позавчорашнім пізнім вечором, від душі порадівши за сприятливий результат у знаковому для всіх нас футбольному протистоянні України та Польщі, кореспондент «Гречки» привітав ще й своїх френдів-росіян з переконливою перемогою їх збірної.
Команда під проводом Фабіо Капелло на чужому полі познущалася над маленьким Люксембургом, забивши його «збірникам» чотири «сухі» м’ячі. Оскільки було відомо про надзвичайні заходи безпеки, – як у самому Харкові, так і у решті українських міст, де групи вболівальників спостерігали за матчем з поляками за допомогою великих та середніх телемоніторів – відчуття відносного спокою в моїй свідомості заразом «автоматично перейшло» й на сусідів-росіян.
Та реалії життя-буття неосяжної Росії – набагато жорсткіші…
У неділю російські ЗМІ зарясніли подробицями «післяматчової розборки», що сталася у передмісті Москви, у селищі Міліцейське. Воно примикає до району Південне Бутове, підпорядковується Південно-Західному адміністративному округу російського мегаполісу й розташоване на «курській залізничній гілці», себто по дорозі з Москви до Харкова.
Як стало відомо «Гречці», трупи 46-річного Олексія Орлова і 38-річного Романа Бороздіна з ножовими пораненнями виявив їх спільний приятель 42-річний Сергій Щолкін у Міліцейському в орендованій квартирі Орлова на вулиці Дачній. Йому зателефонувала мама Бороздіна і схвильовано повідомила, що син не вийшов на роботу (він трудився вантажником ). Щолкін відразу ж відправився до квартири, де був напередодні. Там його погляду постала жахлива картина – друзі були мертві. Обидва вони отримали смертельні удари ножем у живіт і шию. Співробітникам правоохоронних органів Щолкін відразу ж назвав ім’я можливого вбивці – спільного приятеля Артема. Цей чоловік був неодноразово судимий за хуліганство, розбої, грабежі і веде маргінальний спосіб життя.
Щолкін також повідав історію злочину. З’ясувалося, що всі вони вчотирьох зібралися у квартирі Орлова ввечері в п’ятницю, аби подивитися футбольний матч «Росія – Люксембург».
– У нас були з собою пляшка горілки, пляшка вина, дві пляшки пива, – пояснив він правоохоронцям. – Коли прийшли до Орлова, рахунок вже був 1:0. Ми сіли дивитися матч, паралельно вживали. Раптом Артем, який вже до цього «наприймався», став вимагати пограти з ним в карти. Ну, поклали ми його спати. Але він перебував наче в напівдрімоті – як тільки Бороздін дзенькнув чаркою, мовив: «А чому мені не наливаєте?».
За словами Щолкіна, він пішов додому невдовзі після закінчення матчу і тоді ще обидва приятелі були живі.
Щоб вийти на слід зловмисника, правоохоронці об’їздили всі місця, де він міг перебувати. Лиходія ніде не було, тому його дані внесли у федеральний розшук. До слова, загиблий Орлов був раніше судимий за статтею КК Російської Федерації – «вбивство». Щолкін із жахом згадав, як за два дні до загибелі він відкрив двері друзям, тримаючи в руках ніж і молоток.
Олег БАЗАК
