Спортивні герої Кіровоградщини 2013 (ФОТО)
Протягом 2013 року портал «Гречка» висвітлював виступи наших спортсменів. Він був насиченим на події, а тому роботи в мене вистачало. Спортсмени Кіровоградщини як виправдовували очікування, так і розчарували. Але все-таки приводів для позитиву було більше. Тож у даній статті я хочу розповісти, яким був 2013 рік для наших спортсменів, на честь яких у різних кутках світу лунав український гімн, підіймався синьо-жовтий прапор, які залишили вагомий відбиток у спортивній історії Кіровоградщини.
ПЛАВАННЯ
Традиційно, найвагоміші здобутки демонструють наші спортсмени-інваліди. Фантастичним був виступ кіровоградки Ольги Свідерської на чемпіонаті світу з плавання. З канадського Монреаля вона повернулася не лише семиразовою тріумфаторкою, а ще й шестиразовою рекордсменкою світу та семиразовою рекордсменкою Європи, вписавши нову яскраву сторінку в історію спортивної Кіровоградщини. Своїм переможним виступом Ольга зробила вагомий внесок для беззаперечного лідерства збірної України в командному заліку Чемпіонату світу, на якому наша збірна посіла перше місце із медальним врожаєм у 84 нагороди. Оцінили заслуги підопічної Олени Кузніцової і в Україні: Ольга увійшла до числа лауреатів всеукраїнської премії “Спортивна гордість України”.
Надзвичайним був виступ і наших плавчинь Анни Товстої та Ірини Терещенко на Дефлімпійських іграх, які допомогли збірній України з 88 медалями посісти друге місце в загальному командному заліку. Виступ у столиці Болгарії Софії – це тріумф України та Кіровоградщини зокрема. На ньому спортсменки під керівництвоим Володимира Манька вибороли 11 нагород. Анна Товста стала 4-разовою срібною та 2-разовою бронзовою призеркою, а Ірина Терещенко повернулася з Дефлімпіади з 2 срібними та 3 бронзовими медалями.
КУЛЬОВА СТРІЛЬБА
Лише дещиці не вистачило ще двом нашим дефлімпійцям для сходження на п’єдестал головних ігор чотириріччя серед спортсменів із вадами слуху. Сергій Фомін і Олександр Костик впевнено розпочали сезон, завоювавши на чемпіонатах України (Києві та Львові), що передували Дефлімпійським іграм 11 медалей на двох, шість із яких золоті. І такі результати вселяли віру їхнім тренерам – Олені та Ілгаму Ібрагімовим на успішні виступи в Болгарії. Та у Софіїі наші хлопці, неначе змовившись, на вогневих рубіжах посіли четверті місця у стрільбі з малокаліберних гвинтівок.
ВЕЛОСПОРТ
Давно вже ми чекали гучних перемог від наших велосипедистів, і цього року нарешті дочекалися. А принесла нам їх одна тендітна дівчина Олена Демидова. Спочатку вона «розкаталася» вдома, ставши триразовою призеркою зимового юніорського чемпіонату України на треку, була третьою в заліку жінок, згодом – дворазовою срібною призеркою чемпіонату України на треку. Надалі вона не знала рівних на Кубку України вже у шосейних гонках. Та найбільшу сенсацію Олена створила на липневому чемпіонаті Європи з велотреку в португальському місті Анадії. Там велогонщиця завоювала дві срібні нагороди в гонці переслідування серед юніорок і командній гонці серед жінок, виконавши норматив майстра спорту міжнародного класу. Нагород такого рівня Кіровоград не знав з моменту завершення спортивної кар’єри 2005 року уславленого велогонщика, срібного призера Олімпійських ігор 2000р, триразового чемпіона світу Олександра Симоненка.
Та на цьому сенсації від Олени не скінчилися. Вдруге визначну нагороду для неї самої, її першого тренера, старшого тренера області з велоспорту Ольги Заворітньої та кіровоградського спорту загалом вона завоювала на чемпіонаті світу з велоспорту на шосе, в італійській Тоскані. Там вона спортсменка виграла бронзову медаль серед юніорок у груповій гонці та стала першою українкою, яка починаючи з 2005 року, піднімалася на п’єдестал пошани світового форуму.
ДЗЮДО
Рік, що минув, був особливим для наших дзюдоїстів. З 2013-го провідні борці України – Дмитро Лучин і Кеджао Ньябалі підписали контракт з Федерацією дзюдо Кіровоградської області, тож тепер на всіх змаганнях поряд із Києвом представляють і Кіровоградську область. Саме з їхніми виступами на національному та міжнародному татамі протягом минулого року пов’язані найбільші успіхи нашого дзюдо. Наприкінці квітня у складі збірної України вони вибороли бронзові нагороди чемпіонату Європи у видовищних командних змаганнях «стінка на стінку».
Входили наші борці до призової трійки на світових етапах серії Гран-Прі IJF (International Judo Federation). Дмитро Лучин зробив це двічі: виборов третє місце на міжнародному турнірі Гра-прі Самсун у Туреччині, а завершив сезон «бронзою» на останньому міжнародному старті сезону Гран-прі Кореї. Кеджао на острові Чеджу в Кореї повторив медальний злет Дмитра і теж піднявся на високе третє місце. Ця нагорода стала для нього єдиною на міжнародних етапах протягом минулого року.
Між тим були в наших борців і нагороди національного рівня: Лучин легко виграв національну першість, Ньябалі став володарем Відкритого кубку України та зійшов на третє місце п’єдесталу пошани чемпіонату України.Дзюдоїстам Кіровоградщини є на кого рівнятися. Якщо ж не брати до уваги результати легіонерів, то найвище досягнення суто наших дзюдоїстів – бронзова медаль молодіжного чемпіонату України кіровоградки Олени Войтюк. Великі надії подає борець зі Смоліно Владислав Шамсудінов, який минулого року став п’ятим на кадетському Кубку Європи, піднявся на срібний п’єдестал юнацького чемпіонату України (U18). На ньому ж тріумфувала Ольга Бурлака з Голованівська.
ЛЕГКА АТЛЕТИКА
Найвищим досягненням у чоловіків була срібна медаль чемпіонату України з бігу на 400м з бар’єрами Дениса Тесленка.
Цей рік довів, що нашим кращим атлетам підростає достойна зміна. Якщо їй створять належні умови, вона незабаром підхопить естафету і продовжить своє успішне сходження і в дорослому спорті. Минулоріч чемпіонати України серед молоді підкорилися Олександру Шелесту (1500м), Дмитру Капінусу (напівмарафон) та стрибуну у висоту Дмитру Яковенку. Останній був і учасником молодіжного чемпіонату Європи у фінському місті Тампере. Там Дмитро успішно подолав кваліфікацію, вийшов до фіналу, однак на вирішальному етапі посів лише 12 місце.
Були перемоги в наших слуг королеви спорту у 2013-му і на юніорському чемпіонаті України. Звитяги принесли Тетяна Мельник і Анатолій Бондаренко.
Двоє легкоатлетів Кіровоградщини – Яна Качур і Артем Таран, спочатку виграли юнацькі чемпіонати України, а потім були учасниками юнацького чемпіонату світу, що вперше було довірено провести Донецьку. І нехай їм не вдалося навіть наблизитися до залікової трійки, проте вже сама участь у таких престижних змаганнях серед кращих легкоатлетів світу – почесна. Гайворончанка Яна Качур зробила все від себе залежне, пробігши 400-метрівку з особистим рекордом, але до виходу в півфінал їй не вистачило зовсім трішечки.
Кіровоградець Артем Таран припинив боротьбу на дистанції 1500 метрів після першого відбіркового забігу, хоча запам’ятався іншим, вийшовши на бігову доріжку у дірявих кросівках, обмотаних скотчем. Для іноземних легкоатлетів це шок, а для нас – звичайна буденність. Це красномовно свідчить про умови та рівень забезпечення наших провідних атлетів. То чи можна від них вимагати після цього високих результатів?
У легкоатлетів із фізичними вадами теж рік минув плідно. Спочатку наші провідні атлетки Алла Мальчик і Анастасія Мисник піднялися на другий щабель п’єдесталу пошани чемпіонату України серед спортсменів-інвалідів, а потім на них чекала участь у чемпіонаті світу у французькому Ліоні. Просто участю кіровоградки не обмежилися. «Бронзу» чемпіонату світу серед спортсменів-інвалідів у штовханні ядра примірила кіровоградка Анастасія Мисник. Алла Мальчик зупинилася в кроці від призового п’єдесталу, посівши четверте місце.
БОКС
Найвагоміші результати минулого року показали боксери-любителі з Олександрії. Тарас Неудачін переміг на молодіжному чемпіонаті України і приніс області нагороду найвищого ґатунку вперше за багато років. Золота нагорода спортсмена, який останнім роками не мав серйозних успіхів у ринзі, була дещо неочікуваною, проте цілком заслуженою. Стати тріумфатором національного чемпіонату в заліку чоловіків йому не вдалося, проте і бронзовий п’єдестал – неабиякий успіх для нього та кіровоградського боксу зокрема.
Те, що в Олександрії вміють готувати чемпіонів не лише чоловіків, але й жінок причому світового рівня, довела 16-річна Ангеліна Бондаренко, яка перемогла на чемпіонаті світу серед юніорок.
Шість поєдинків на професійному ринзі минулого року провів боксер Олександр Червяк із Кіровограда і підтвердив реноме боксера, схильного підносити “сюрпризи” в боях із фаворитами. Передусім це стосується його бою з непереможним німцем Дастіном Дірксом, якого наш напівважковаговик переміг технічним нокаутом у десятому раунді.
Чотири перемоги та одна нічия – такою була статистика кіровоградця протягом 2013-го перед останнім виходом в ринг 30 листопада, де на кону стояв вакантний титул WBA Continental в напівважкій вазі. На жаль, його Червяк програв технічним нокаутом чинному чемпіону Франції Наджибу Мохаммеду. До цього востаннє наш боксер-професіонал покидав ринг переможеним 2 грудня 2011 року, програвши німецькому боксерові Едуарду Гуткнехту. Нині Олександр на професійному ринзі має 13 перемог, одну нічию та три поразки.
ЄДИНОБОРСТВА
Єдиноборства дуже популярні в нашій області та мають вже свої традиції. Є чим похизуватися за 2013 рік таеквондистам. Три медалі після чемпіонату світу у Софії (Болгарія) прикрасили і без того велику спортивну колекцію кіровоградки Тетяни Тетеревятникової. Звання чемпіонки світу вона виборола у командній спецтехніці, стала срібною призеркою у командному спарингу та завоювала бронзову медаль в особистому спарингу. Вперше медалі Старого Світу завоювали кіровоградські таеквондисти з обмеженими фізичними можливостями. На чемпіонаті Європи з пара-тхеквондо в Бухаресті (Румунія) наші земляки відзначилися двічі. Максим Циганок (на фото разом із тренером Віктором Тихоненком) посів перше місце, а Віталій Олексієнко замкнув призову трійку.
Переможцем чемпіонату України з греко-римської боротьби став знам’янчанин Микола Савченко.
Не збавляє обертів відомий кіровоградський кікбоксер (версія ВАКО) Ігор Бондар. Цього року він перейшов у нову для себе вагову категорію до 63,5 кг. Зміна ваги далася йому, зважаючи на результат легко, адже Ігор знову був найсильнішим як на чемпіонаті, так і на Кубку України, але останні перемоги далися йому ой як нелегко. А для достойного виступу на чемпіонаті Європи, що відбувся в Туреччини, майстерності вже не вистачило. Там Ігор припинив виступи після першого кола.
Перші вагомі результати нинішнього року показали спортсмени обласної федерації бойового самбо. Її представник кіровоградець Роман Майнич став золотим медалістом чемпіонату України, посів четверте місце на чемпіонаті Європи.
Запам’ятається 2013 і нашим майстрам панкратіону. Чемпіонат світу серед юнаків і юніорів у Хорватії відкрив багато нових імен спортсменів із Новгородки (Альона Бойко, Анна Манзік, Богдан Підкуль, Ярослав Литвин, Едуард Процюк) та Знам’янки (Арман Григорян), які, я сподіваюся, ще дадуть багато приводів для написання матеріалів де фігуруватимуть їхні прізвища.
Знову нагадали про себе олександрійські майстри кіокушинкай карате. У швейцарському місті Люцерна Світлана Лагно виграла чемпіонат Європи серед юніорок у куміте та стала єдиною спортсменкою української збірної, хто здобув золото на цьому чемпіонаті.
4 медалі у складі збірної України на чемпіонаті Європи завоювали кіровоградські майстри традиційного карате-до у столиці Чехії, Празі. У дисципліні синхронне ката «срібло» здобув Ярослав Скібінський, а Микита Красічков став третім у дисципліні ен-бу. Серед молоді кіровоградка Христина Шевченко виборола «бронзу» в особистому ката, а в парі з іще одним нашим представником в збірній Дмитром Перетятком стала другою в дисципліні ен-бу.
СПОРТИВНА ГІМНАСТИКА
У спортивній гімнастиці, яка нагадаю, є одним із постачальників кіровоградських кадрів для національної збірної України, минулоріч на основному чемпіонаті України срібним призером на вільних вправах став Георгій Петросян.
Аліна Кравченко не знала рівних на Кубку України.
Вдало наші гімнасти виступили вдома на чемпіонаті України серед спортивних шкіл, завершивши його з 9 медалями. Наші дівчата виграли командне «золото», а чоловіча збірна – «срібло».
Ще сім нагород господарі додали в особистих змаганнях. Їхніми власниками стали Яна Горохова, Карина Кобилько, Вікторія Ковтун, Віталій Арсеньєв.
ВАЖКА АТЛЕТИКА
Бронзова призерка молодіжного чемпіонату Європи-2012 Анастасія Келар здобула Кубок України у двоборстві, завоювала дві медалі чемпіонату України в окремих вправах: «золото» у поштовху, «срібло» у ривку.
Талановита важкоатлетка Валентина Кисіль (на фото), яка вже побила чимало рекордів України серед дівчат до 13, 15 років, вже заявила про себе не європейському помості. 2013 року вона піднялася на п’єдестал юніорського чемпіонату Європи. У столиці Естонії Талліні наша важкоатлетка стала бронзовою призеркою континентальних змагань. Двічі третьою Валя була і в окремих вправах – ривку та поштовху.
БІЛЬЯРД
Є ким нам пишатися і в більярдному спорті. За рівнем розвитку та кількістю нагород у 2013 наша область увійшла в топ-5 кращих регіонів. Передусім це заслуга Влади Кудицької, яка не лише піднялася на найвищий щабель п’єдесталу пошани чемпіонату України, а ще відмінно виступила на чемпіонаті світу та Європи серед дорослих де стала п’ятою, а на чемпіонаті світу серед юніорів Влада здобула звання віце-чемпіонки, виконавши норматив майстра спорту України.
ГИРЬОВИЙ СПОРТ
Врожайним був минулий рік для гирьовиків Кіровоградщини. Писати про успіхи на українських помостах можна дуже довго, тому зупинюся на світовому та європейському тріумфі наших любителів залізного спорту. Чемпіонат світу у грецькому місті Лоутракі підкорив голованівець Олександр Ткач (на фото ліворуч). В його активі дві золоті (чоловіки, юніори), дві срібні (чоловіки) та одна бронзова медаль (чоловіки), а ще – новий світовий рекорд для юніорів у суперважкій ваговій категорії.
Його землячка Любов Дабіжа натхненно підхопила естафету і стала володаркою двох медалей найвищого ґатунку. Микола Марфула з Олександрівщини у чоловічому заліку посів трете місце у двоборстві та двічі ставав третім в окремих вправах – поштовху і ривку. На цьому він не зупинився і серед ветеранів (40-44 роки) ще здобув три «срібла». Переможним був виступ ветерана з Бобринця Івана Гольші (55-59 років).
Були у виступах обох ветеранів перемоги на інших гирьових помостах. Марфула став віце-чемпіоном світу у поштовху довгим циклом у Ташкенті (Узбекистан), виграв чемпіонат Європи в двоборстві у Керчі. Тріумфували на ветеранському чемпіонаті Європи у різних вікових групах також Іван Гольша, Олег Ютиш із Новоукраїнки та Володимир Шеремет з Долинської.
НАСТІЛЬНИЙ ТЕНІС
Команда дівчат кіровоградського клубу «Ятрань» виграла клубний чемпіонат України з тенісу настільного у вищій лізі та завоювала право у наступному сезоні виступати в Суперлізі чемпіонату України серед жіночих команд.
ШАХИ
Вперше в історії кіровоградських шахів наш спортсмен-інтелектуал виграв чемпіонат України серед юнаків до 16 років. Це зробив 15-річний Богдан Басько. Сама подія по праву заслуговує особливої уваги. Чотири роки тому він був переможцем чемпіонату України серед шахістів до 12 років. Талановитий кіровоградець міг би у грудні поборотися в Об’єднаних Арабських Еміратах за нагороди світової першості, однак відсутність коштів на таку витратну поїздку не дозволила цього зробити.
ІГРОВІ ВИДИ СПОРТУ
БЕЙСБОЛ
Суттєвий прогрес відбувся в ігрових видах спорту. В першу чергу це стосується бейсболу.
Команда «КНТУ-Єлисаветград» спромоглася показати максимум на що здатна. Одразу три перемоги лідера вітчизняного бейсболу «КНТУ-Єлисаветград» у чемпіонаті, Кубку України та раунді плей-оф Кубку чемпіонів – рідкісна вдача у сезоні. У 2013 вони достроково оформили 18 чемпіонський титул, після річної перерви повернули додому Кубок України, який став 16-м в історії команди. Та якщо у національних змаганнях наші бейсболісти беззаперечні лідери, то їхній тріумфальний виступ у кваліфікації плей-оф бейсбольного «Європейського Кубка», клубного турніру, що за статусом аналогічний футбольній «Лізі Чемпіонів» стала неймовірним досягненням. Пробитися до числа кращих 12 кращих бейсбольних команд Європи – вартує дорогого. До цього кіровоградці йшли довго і нарешті реалізували свої прагнення.
БАСКЕТБОЛ
Баскетбольний сезон запам’ятався провалом БК «Кіровоград» та успішним виступом дебютанток жіночого чемпіонату БК «Єлисавет-Баскет», які компенсували невиправдані очікування чоловічої команди.
Озвучене керівництвом клубу напередодні сезону завдання – третє місце у вищоліговому чемпіонаті, відкориговані за ходом чемпіонату задачі президентом клубу Андрієм Бродським – перемога у Кубку України та п’яте у чемпіонаті залишилися нездійсненними. Виліт із кубку у першій відбірковій грі та восьме підсумкове місце у чемпіонаті – не той результат, якого очікували від команди, що так стрімко увірвалася у вищу лігу з великими амбіціями, проте як показав час, нічим не підкріпленими. Зміна наставника Валерія Мельничука, в якому керівництво клубу вбачало причину невдач по ходу чемпіонату, нічого не дала, а навпаки погіршила турнірну ситуацію. Тож чемпіон першої ліги 2012 року догравав сезон вже з новим керманичем – Ігорем Чигріновим. Новий чемпіонат БК «Кіровоград» розпочав практично в новому, суттєво підсиленому складі, що не дивно: перед командою стоїть завдання виграти вищу лігу. Зараз БК “Кіровоград” посідає у чемпіонаті друге місце і наразі має всі шанси на перемогу.
Про жіночу баскетбольну команду «Єлисавет-Баскет» напевне, на Кіровоградщині вже знають всі. Дівчата сенсаційно увірвалися на український баскетбольний олімп. У свій дебютний сезон в еліті українського баскетболу кіровоградська команда кинула виклик чемпіонкам України, столичному «НПУ-Динамо». Наші дівчата, які розпочинали виступи під керівництвом Юрія Процюка, а завершували із Людмилою Коваленко, були близькими до завоювання звання чемпіонок країни, та досвід і зіграність киянок дозволила їм відстояти свій титул, а «Єлисавет-Баскет» у рік дебюту виграв срібні медалі.
Можливо, дехто вважає, що друге місце у перший сезон виступів – сенсаційне, однак ні – наші баскетболістки (умовно наші, бо жодна спортсменка з основного складу не є місцевою вихованкою) у дебютному жіночому чемпіонаті України у вищій лізі одразу оцінили свої сили і націлилися на золоті медалі. Звісно протягом чемпіонату вносилися зміни, команду покидали одні гравці, на їхнє місце приходили більш досвідченіші, але срібні нагороди не були дивом, а стали результатом кропіткої роботи тренерів, дівчат та працівників клубу.
Хотілося б відзначити і срібні нагороди хлопців БК «Кіровоград-2», завойованих у першій баскетбольній лізі.
Із 2013 року до трьох наявних команд, що виступають у регулярному чемпіонаті України, приєдналася четверта – БК «Єлисавет-Баскет-2», що виступає у першій лізі. Саме тут готуватиметься резерв для основи жіночої вищолігової збірної.
ФУТБОЛ
Сезон 2012-2013 приніс «Олександрії» бронзові медалі у першій лізі, хоча за два тури до завершення чемпіонату в першій лізі на п’єдестал претендувала і «Зірка». Вирішальним стало дербі в передостанньому турі в Кіровограді. В ньому команда з Олександрії, яку на той момент після відставки Андрія Купцова тимчасово очолював Віталій Первак, завдала болючого нокауту «Зірці» під керівництвом Іллі Близнюка – 4:1. Після такого провалу наставник кіровоградців залишив клуб і останню гру в Донецьку місцевому «Олімпіку» обезголовлена команда теж програла, опустившись на восьме підсумкове місце. «Олександрія» ж навпаки легко розібралася з «Одесою» і виборола бронзові медалі.Взагалі, тема тренерських ротацій заслуговує особливої уваги. Обидва футбольні клуби, з якими асоціюється футбол на Кіровоградщині, у 2013 році змінили наставників причому на керманичів, які вже їх очолювали. В «Олександрію» повернувся Володимир Шаран. Його відставка два роки тому мала дещо скандальний присмак. Тренер вивів команду у Премєр-лігу, де в силу об’єктивних причин вона пасла задніх. Незадоволений результатами тодішній президент клубу Микола Лавренко «подякував за роботу» Шарану і порадив шукати нову. Потім була криза з Леонідом Буряком, призначення нового наставника Андрія Купцова, виліт із Премє’єр-діги. У першій лізі, зрештою, Купцов непогано розпочав, однак не зміг вивести футболістів команди з психологічної ями та після серії провальних ігор подав у відставку. До завершення сезону команду «доводив» його помічник Віталій Первак, допоки Сергій Кузьменко вдруге не звернувся до Володимира Шарана із пропозицією очолити «Олександрію». Сезон 2013-2014 команда розпочала вдало і перед весняною частиною чемпіонату посідає друге місце.
Змінився керманич і в кіровоградській «Зірці». Після відставки Іллі Близнюка в команду прийшов новий головний тренер – Микола Федоренко. Його з «Зіркою» пов’язує своя історія. Наприкінці 80-х Федоренко виступав за кіровоградський клуб, а 1992-1993 тренував “Зірку”. Першу половину чемпіонату футболісти з Кіровограда провели не надто вдало, посідаючи у міжсезоння 10 місце. Без перебільшення від того як виступить команда у другій половині чемпіонату, залежатиме подальша доля Миколи Федоренка. Нагадаю, президент клубу Максим Березкін поставив завдання – увійти до п’ятірки кращих команд першої ліги.
Минулий рік став особливим для третього професіонального футбольного клубу Кіровоградщини – «Украгрокому». Команда з невеличкого аграрного села Головківка на Кіровоградщині, що була створена лише декілька років тому (2008 як аматорський, 2010 як професіональний) стрімко увірвалася до футбольної еліти. У сезоні 2012/2013 виграла свою групу у другій лізі та здобула право виступати у першій лізі. І серед досвідчених футбольних збірних не виглядає хлопчиком для биття, посідаючи у зимове міжсезоння восьме місце.
Наостанок, приємна новина, що вкотре засвідчила – Кіровоградщина багата на футбольні таланти. Вихованця кіровоградського футболу, півзахисника дніпропетровського “Дніпра” Євгена Коноплянку вкотре визнано кращим гравцем України 2013 року за результатами опитування у двох популярних газетах «Український футбол» і «Команда», які і формують рейтинг кращих. Причому віддають шану таланту Коноплянки впливові видання вже четвертий рік поспіль, починаючи з 2010 року.
Ось такі вони спортивні герої Кіровоградщини минулого року. І нехай вони є моїми суб’єктикими, та cподіваюся я не оминув увагою жодне значиме досягнення спортсменів нашої області у 2013 році. Рік 2014 лише розпочався і від нього ми теж чекатимемо перемог наших спортсменів на змаганнях найвищого рівня. Про них я обов’язково напишу вже у наступному році.
Євген Савранський