20 будинків Кропивницького, які мали жіночі імена: розказує краєзнавець

13:35, 25 Лютого, 2024

Історію Кропивницького до 1917 року можна назвати періодом, коли будинки мали власні імена. У документах міської управи, у газетних повідомленнях, вуличній рекламі, на поштових листівках вказували не порядковий номер будинку по вулиці, де знаходився, приміром, магазин, а прізвище власника цього будинку.

Тобто, будинок Гунькіної, Дмитрян, Єсипової, Маріані, Очасальської… І так було й тоді, коли у місті з’явилася нумерація будинків. Навіть ще у 1920-1930-их роках у місті називали будинки за прізвищем колишнього власника. Таким чином імена реальних людей надовго стали невіддільною частиною нашого життя. Про те, які будинки Кропивницького мали жіночі імена “Гречці” розповів краєзнавець Володимир Поліщук.

Також слухайте подкаст про жінок, на честь яких у Кропивницькому назвали вулиці.

Будинок Баумгартен

Фото медіапорталу “Дозор”

Історія земства (вид в місцевого самоуправління – ред.) в Єлисаветграді бере початок 2 березня 1865 року, коли відбулися перші повітові земські збори. Спершу земські установи знаходилися у колишньому будинку повітового дворянства на Ковалівці, на місці якого згодом збудували приміщення Єлисаветградського земського реального училища.

Потім повітова земська управа орендувала будинок дружини капітана Баумгартена по вулиці Шевченка (раніше Петрівській) на розі з вулицею Чорновола (Іванівською). 26 січня 1895 року земська управа купила будинок дружини капітана Баумгартена (після її смерті). Сьогодні у цій будівлі один з корпусів гімназії № 5.

Будинок Мірки Герович

Двоповерховий будинок Мірки Герович знаходиться по вулиці Шевченка, у кварталі між вулицями Великою Перспективною і Пашутінською. Проєктував його Олександр Лишневський. Будинок виходить на «червону лінію» вулиці Шевченка і виділяється серед фонової забудови високими виразними абрисами щипців та пропорційністю форм.

Будинок Гітлі Гольденберг

На другому поверсі будинку Гітлі Гольденберг по вулиці Театральній (раніше Двірцевій), навпроти Думського провулку (проходив між будинком міської управи та іншими будівлями), був «Гранд-Отель».

Двірцева вулиця. Поштова листівка. Справа на знімку будинок, на другому поверсі якого, вище дверей, що виходять на балкон, вивіска «Гранд-Отелю».

На другому поверсі будинку Гітлі Гольденберг по вулиці Театральній (раніше Двірцевій), навпроти Думського провулку (проходив між будинком міської управи та іншими будівлями), був «Гранд-Отель».

Газета «Голос Юга» у номері за 3 серпня 1918 року повідомляла, що по вулиці Двірцевій у будинку Г.Я. Гольденберг відкрилася перша кооперативна кав’ярня у місті під назвою «Метрополь».

На першому поверсі цього будинку був книжковий магазин Злотопольського.

Будинок Надії Гунькіної

В «Историческом очерке г.Елисаветграда» читаємо, що у «1899 році повітове казначейство було переведене на вулицю Театральну (Двірцеву) у щойно збудований будинок Гунькіної, у спеціально для нього пристосоване приміщення». Хто був автором проєкту цього будинку — невідомо. У 1907 році в будинку Надії Гунькіної знаходилася фабрика піаніно А. Клебаха. Деякий час у будинку  орендував приміщення Л. Злотопольський під книжкову та паперову крамницю.

У липні 1915 року в газеті «Голос Юга» було надруковане повідомлення: «Софія Григорівна Злоцька повернулася і приймає замовлення корсетів, сантюрів, бюстгальтерів і бандажів. Двірцева вулиця, будинок Гунькіної». Відомо також, що у  будинку Надії Гунькіної  була фотографія Д. Харлаба, а також що тут орендували квартири під житло прокурор Можаров, вчителька жіночої гімназії Нертовська та ветеринарний лікар Врангле. 

В другому шлюбі Надія Гунькіна стала Кияніциною. За даними 1916 року, удова капітана Надія Дмитрівна Кияніцина володіла будинком на розі вулиць Інгульської (Панченка) та Двірцевої (Театральної) з оцінювальною вартістю 11 974 рублі.

Будинок Ганни Дмитрян

Будинок № 16 по вулиці Олефіренка належав меценатці Ганні Михайлівні Дмитрян (1843, м. Новомиргород — 1913, м. Бобринець).

За її сприяння були побудовані дві лікарні — у Єлисаветграді та  Новомиргороді, і Вознесенський собор у Бобринці, а також кілька інших матеріальних пам’яток області.

Будинок Єлизавети Єсипової

Проєкт будинку поручика Федора Федоровича Єсипова по вулиці Гоголя (раніше вулиця Успенська) склав Яків Паученко. Та у вересні 1901 року вдова Єлизавета Федорівна Єсипова звернулася з заявою до міської управи, у якій просила дати дозвіл на внесення змін у фасаді її недобудованого особняка. Єсипова писала, що під час будівництва не був дотриманий проєкт і архітектор Паученко відмовився усувати ці недоліки.

Тоді Єсипова звернулася до архітектора Лишневського, який на той час жив у Петербурзі. Він приїхав в Єлисаветград, оглянув будову і зазначив, що виправлення помилок обійдеться замовниці у копійку, і тому намалював новий проєкт фасаду будинку. Міський архітектор О. Кишкін розглянув заяву Є. Єсипової, оглянув будівництво і зробив висновок: можна перебудовувати фасад за проєктом О. Лишневського, лише щоб цоколь будинку не перетинав «червону лінію» вулиці Успенської.

Будинок Хаї-Рівки Зайденварг

Невська вулиця. Поштова  листівка. Видання Д.П. Єфимова, 1904 рік. Справа на фотографії одноповерховий будинок Зайденварг.

По вулиці Паученка (раніше Верхній Думській), на самому розі з вулицею Пашутінською,  навпроти водолікарні Гольденберга, де зараз літній майданчик ресторану «Асторія», був будинок міщанки Хаї-Рівки Айзиківни Зайденварг. За однією з версій, у цьому будинку народився радянський письменник Юрій Карлович Олеша (1899-1960).

Штамп на звороті поштової листівки: «Магазин модних опоряджень А.І. Зайденварга, Єлисаветград, Нижня Донська вулиця (Карпи), будинок Олінської».

Будинок Камінської

Поштова листівка, що видана наприкінці ХІХ  —  на початку ХХ століття, підписана як готель Коваленка. Знаходився він у триповерховому будинку Камінської (на знімку справа) у 2-й частині міста на розі вулиць Великої Перспективної та Петрівської.

«Петербурзький» готель. Поштова листівка.

На цій поштовій листівці, яка була випущена після 1914 року, у будівлі уже був «Петроградський» готель.

Прізвища фундатора цього будинку та автора його проєкту, а також роки побудови  — невідомі. На початку ХХ століття будинок належав Камінській.  Спершу у цій будівлі  був готель Коваленка, потім, коли він переїхав у будинок Г. Волохіна на вулицю Двірцеву (сьогодні адреса будинку — вулиця Театральна, 9), тут був «Петербурзький» готель, а з 1914 року — «Петроградський» готель. Будинок  зруйнований у роки радянсько-німецької війни.

Будинок Кошкіної

На конвертах та поштових листівках, які були адресовані міському інженеру Єлисаветграда Євгену Тамму, можна прочитати кілька варіантів адрес: «Петрівська вулиця, міський будинок», «Петрівська вулиця, водопровідна контора», «Петрівська вулиця, міський будинок, контора водопроводу». На плані міста Єлисаветграда за 1913 рік, автором якого був міський землемір П. Рябков, по вулиці Петрівській позначений  будинок, який має виноску за номером 29: «Контора міського водопроводу, Петрівська вулиця, будинок Кошкіної».

Очевидно, місто орендувало у Кошкіної цей двоповерховий будинок, адреса якого сьогодні — вулиця Шевченка, 46. На другому поверсі проживала сім’я завідувача  контори міського водопроводу та електричного освітлення інженера-технолога Євгена Федоровича Тамма, а сама контора знаходилася на першому поверсі.

Будинок Маріані

У  серпні 1888 року біля міста проходили «великі двосторонні маневри військ Одеського та Харківського округів». Офіцери штабу Харківського округу квартирували у готелі Маріані. 

У книзі Володимира Миславського «Кіно в Україні. 1896-1921. Факти. Фільми. Імена», яка була видана у Харкові у 2005 році, наведені кілька цікавих фактів з історії кіно у нашому місті. Зокрема, що перший в Єлисаветграді стаціонарний кінотеатр «Біоскоп «Звезда» був відкритий у 1905 році. Знаходився він у будинку Маріані  на розі Театральної (Двірцевої)та Шульгіних (Миргородської) вулиць. Будинок цей не зберігся, на його місці нині пам’ятник єлисаветградському трамваю.У своєму будинку італійка Маріані тримала готель, кінематограф та ресторан.

У 1908 році Василь Харцієв заснував в тодішньому Єлисаветграді громадське комерційне училище, у якому з 1909 року по 1918 рік був директором. Училище квартирувало у саме у цьому будинку. При училищі у 1911 році були відкриті вечірні торгові класи для дорослих, а у 1913 році — торгова школа з трирічним курсом навчання, яка готувала прикажчиків, конторників та бухгалтерів.

Будинок Надії Мороховець

У фондах Державного архіву області зберігається прохання дружини ротмістра Надії Миколаївни Мороховець дозволити їй побудувати по вулиці Єгорова (Береславській) житловий будинок.

Проєкт будинку Надії Мороховець. ДАКірО. – Ф.78. – Оп.1.- Спр.1061. – Арк. 144.

Цей будинок зберігся, його адреса сьогодні — вулиця Єгорова, 23. Зберігся і його проєкт, підписаний техніком Іваном Дмитровичем Бузьком. На цьому проєкті також є віза головного архітектора Єлисаветграда   О. Лишневського.

А почали споруджувати будинок у 1899 році, і, напевне, завершили будівництво у 1900 році.

Будинок Олінської

Газета «Голос Юга» у номері за 19 квітня 1912 року повідомляла: «Ювілей фірми. Найстаріший галантерейний магазин у нашому місті Я. Олінського учора святкував 50-річчя свого існування. На усі товари фірма назначила знижку від 10 до 30 %, окрім того роздає постійним покупцям недорогі подарунки».

Двоповерховий будинок Х.С. Олінської знаходився по вулиці Великій Перспективній, у кварталі між вулицями Чміленка (раніше Московською) та вулицею Тараса Карпи (раніше Нижня Донська). На першому поверсі будинку був модно-галантерейний та взуттєвий магазин. Як зазначено у рекламному повідомленні початку ХХ століття, магазин існував з 1862 року.

Будинок Олінської демонтували, коли споруджували дев’ятиповерховий корпус готелю «Україна».

Будинок Очасальської

Дворянка  Пауліна Бальтазарівна Очасальська у власному будинку по вулиці Шевченка (раніше Петрівська) у 2-й частині міста мала десять мебльованих кімнат. За даними 1913 року, на Петрівській у будинку Очасальського проживав рідний дядько письменника Юрія Карловича Олеші — Мамерт Антонович Олеша, старший контролер акцизного окружного управління.

Юрій Олеша народився у нашому місті у 1899 році, а коли йому було три роки сім’я переїхала до Одеси. Де проживала в Єлисаветграді сім’я Карла Олеші, не встановлено. Не виключено, що під час відвідування Єлисаветграда у 1918 році у складі товариства молодих одеських поетів «Зелена лампа» Юрій Олеша зупинявся у квартирі дядька. Припускаємо, що це було у будинку № 20 по вулиці Шевченка.

Будинок Ольги Піщанської

Станом на 1917 рік удова дворянина Ольга Олександрівна Піщанська володіла будинком по вулиці Шевченка ( раніше Петрівська) вартістю 832 рублі. Будинок не зберігся.

Будинок Самохвалової

Проєкт кам’яного будинку з півпідвальним поверхом дружини поручика Ганни Самохвалової,1860р.

Дім вдови дійсного статського радника Анастасії Володимирівни Малаєвої, колишній Самохвалової, знаходиться по вулиці Шевченка, на розі з вулицею Пашутінською.

Будинок Сахарової

У травні 1913 року вдова купця Ульяна Василівна Сахарова розпочала поряд з будинком Бриля по вулиці Тараса Карпи (вулиці Нижній Донській), у бік вулиці Чорновола( раніше Іванівська), будівництво свого двоповерхового будинку. Коли робітники стали рити глибокий котлован під фундамент, стіна будинку Бриля дала тріщину.

Тоді Сахарова звернулася до міської управи, щоб призначили огляд будинку Бриля техніком і той прийняв рішення, як убезпечити будинок від руйнування. У результаті архітектор О. Любельський дав вказівку робити фундамент частинами, а стіну будинку Бриля підперти дерев’яними підпорами. У будинку Бриля проживало дві сім’ї. Один з квартирантів, Мойсей Бродський, 16 травня того року звернувся з заявою до пристава, висловивши своє занепокоєння, що подальше будівництво будинку  Сахаровою призведе до падіння стіни будинку, у якому він квартирує.

Будинок Селіванової

Проєкт будинку  О. Селіванової  по вулиці Невській (Пашутінській) , у кварталі між вулицями Болотяною (Смоленчука) та Покровською, автор —  О. Лишневський. 1899 рік. ДАКірО. — Ф.78. — Оп.1. — Спр. 1081. — Арк. 216 та 217. Будинок не зберігся.

Компактна одноповерхова будівля отримала характерний вигляд, в якому вгадуються улюблені Олександром Лишневським мотиви фортифікаційної архітектури. Пояс машикулів тягнувся під схилом високого пірамідального даху. Лопатки над карнизом були увінчані ступеневими композиціями й оформлені вузькими виїмками, схожими на бійниці. Фасадна стіна мала ритмічну зміну вікон та дверей, які попарно об’єднані накладними арками. В опорядженні фасаду знайшли своє місце й елементи «російського стилю» — пузаті півколони у вузьких простінках.

Будинки Варвари Соколової-Бородкіної

.

План домоволодінь по вулиці Петрівській від Миргородської вулиці (Шульгіних) до Театрального провулку (вулиці Нейгауза), 1913 рік.

Згідно із даними 1916 року, дружині титулярного радника Варварі Іванівні Соколовій-Бородкіній належав будинок по вулиці Двірцевій, на розі з Театральним провулком, вартістю 1120 рублів. Припускаємо, що це будинок № 5 по вулиці Театральній. Також Варвара Іванівна  володіла будинком по вулиці Шевченка ( раніше Петрівській), на розі з Театральним провулком, з оціночною вартістю 2442 рублі. Цей будинок не зберігся.

Будинок Євгенії Соколової-Бородкіної

Фото: медіапортал “Дозор”

Домоволодіння на розі вулиць Театральної (Двірцевої) та Шульгіних (Миргородської)  належало Євгенії Аркадіївні Соколовій-Бородкіній, а її сусідом (у напрямку Театрального провулку) був міський голова  Г. Волохін. Креслив цей план землемір Осмьоркін, а датований він 1909 роком. Очевидно, Євгенія Соколова-Бародкіна купила дане домоволодіння, оскільки за архівними даними у 1899 році воно належало купцю М. Соловйову. 

28 вересня того року Максим Терентійович звертався до міської управи: «Маю честь просити  Управу видати мені дозвільну  записку на будівництво на моєму подвір’ї у 2-й частині міста Єлисаветграда на розі Миргородської та Двірцевої вулиць (є схема дворового місця прим авт.), кам’яних служб під залізним дахом довжиною десять сажнів, у межах: з західної сторони дворових місць Волохіна і Торговицького, півночі  Лейбкінда і зі сходу  Карнарукової».

Будинок Трестер

По вулиці Великій Перспективній, на розі з вулицею Преображенською (раніше Карла Лібкнехта), у радянські часи знаходився кінотеатр «Сивашець». Як повідомляла газета «Соціялістичний наступ», 15 лютого 1932 року у Зінов’євську відкрився «заново» звуковий кінотеатр. «Зінов’євщина збагатиться ще одним важливим огнищем культури» писала газета. До 1 травня 1935 року відкрили «літнє кіно на свіжому повітрі».

У вересні 1910 року Матільда Трестер просила міську управу Єлисаветграда дозволити їй на власному подвір’ї «покрити залізом дах між двома стінами А і Б». З креслення, яке додала до свого прохання Матільда Адамівна, бачимо, що її нерухомість знаходилася на розі вулиць Преображенської та Великої Перспективної. Стіна А будинок на розі вулиць, який орендував під магазин Державець. Стіна Б це уже інший, паралельний, будинок на відстані кількох метрів, який орендував під магазин Манзон.

У 1911 році М. Трестер продала цей будинок купцю М. Соловйову, який збирався влаштувати у ньому третій пасаж у місті. У липні 1915 року  газета “Голос Юга” повідомляла, що «Торговий дім «Шполянський і сім’я» придбав у Соловйова будинок, колишній Трестера,  за суму понад 150 тисяч рублів».

Будинок Шимановських

За даними 1917 року, удова дворянина Домініка-Теодора-Ганна Карлівна мала два будинки по вулиці Гоголя з оціночною вартістю 595 та 717 рублів. У серпні 1915 року газета «Голос Юга» повідомляла, що затверджена Міністерством внутрішніх справ музична школа Г.В. Нейгауза знаходилася по вулиці Гоголя у будинку Шимановського.

Володимир Поліщук

Останні новини по темі
Яблучні деруни з солоною карамеллю та курдом з айви: рецепт від учасника Мастершеф
На Кримській горів будинок: є загиблий
Читайте також

В громадах Кіровоградщини родинам полеглих воїнів передали державні нагороди, якими захисників відзначили посмертно....

17:06, 21 Квітня, 2024

Роман Червінський, якого обвинувачують у перевищенні повноважень і якого мали відпустити з-під варти 19 квітня, вже другу добу не виходить на зв’язок. Про його місцезнаходження ...

17:01, 21 Квітня, 2024

Громади Кіровоградщини повідомили про загибель захисників. 

16:37, 21 Квітня, 2024