8 змін які чекають Україну після земельної реформи (ІНФОГРАФІКА)

Опубліковано . в Статті

Кількість переглядів - 7059

 

Як земельна реформа позначиться на розвитку сільських територій. "Гречка" записала, що пропонують державотворці та чого бояться фермери.

 

Чому для агрореформи важлиий ринок вільної землі

До обговорення питань земельної реформи у Кропивницькому на круглий стіл запросили представників фермерських господарств, агроасоціацій, місцевої влади.

«Так, земельна реформа необхідна, але вона не на часі, бо є дуже багато невирішених питань – так вважає переважна більшість учасників кущових семінарів, що ми проводили з питань змін у земельному законодавстві. Особисто моя думка, що земельна реформа необхідна і чим довше ми буде затягувати процес, тим болісніше нам це дасться. Вважаю, що якби не вводили мораторій на землю, а вжили обмеження, які пропонують зараз, то ми вже б вишли на цивілізований ринок. Сама заборона якраз і спонукає до протиправних дій,» - зазначає Сергій Коренюк, директор департаменту АПК Кіровоградської ОДА.

Наразі існує три законопроекти, що стосуються агрореформи, проте жоден із них не пройшов поки навіть перше читання.

Експерти очікують, що після проходження першого розгляду в законопроекти будуть внесені перші правки. Саме для того,аби заповнити прогалини, за наказом Мінагрополітики по всіх регіонах проводять круглі столи, щоб почути думку громадськості.

«Наша мета, перш за все, не так захистити аграрний бізнес, як дати реалізувати своє конституційне право семи мільйонам власникам паїв.»- зазначає Коренюк.

Проте і для фермерів у законі планують прописати захисні механізми. Зокрема, власниками землі не зможуть стати іноземці, та і загалом одна особа зможе придбати не більше 200 гектарів землі.

Острах навколо земельної реформи перш за все через недовіру до місцевої влади, вважає Анатолій Іващук, голова Богданівської сільради Знам’янського району.

«Корупція, яка на сьогоднішній день має яскраві прояви у земельних відносинах, створює острах. Кожен намагається знайти підступ. Але це з точки зору суб’єктивної. З об’єктивної точки зору реформа не просто на часі. І це не лише тому, що це одна з вимог МВФ, - вважає Іващук, - «Закон про обіг земель сільгосппризначення – це реалізація права селян. Проте закон має бути виписаний так, щоб водночас задовольняти і інтереси селян, і інтереси орендарів. Адже орендарі основні наповнювачі коштів сільських бюджетів.»

Відкриття ринку землі один із найважливіших етапів реформи. Як переконують законотворці, селяни зможуть продовжувати здавати паї в оренду, а зможуть продати. Натомість фермери ( лише громадяни України) зможуть купити в одні руки до 200 гектарів. Також земля зможе стати заставним капіталом для отримання кредиту, а міжнародні донори обіцяють вигідні ставки кредитування для фермерів.

Що отримають від вільного ринку землі об’єднані територіальні громади

У квітні 2016 Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроект №4355 про передачу заміських земель сільськогосподарського призначення місцевим громадам.

Законопроект передбачає передачу земель сільськогосподарського призначення із державної власності у власність територіальних громад (крім земель оборони, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення на об’єктах природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та інших, які мають важливе значення для держави), а за державними органами залишає лише право контролю використання земель.

Саме остаточне затвердження цього законопроекту має передувати відкриттю ринку землі, вважають представники аграрного комітету в Верховної Ради.

«Ні одна сільська і селищна рада не приймала на своїй сесії рішення передати повноваження щодо землі Держгеокадастру, або на Київ. Громади створювали кооперативи. Отже ці всі землі належать громадам і вони мають ними розпоряджатись для збереження населення на селі, культурної спадщини і для того, аби мати підготовлених працівників сільського господарства. В селі до цього привчають з дитинства. Жоден не прийде "з балкону" працювати на село, де ненормований робочий день починається з 5 ранку і закінчується о 22.00.» - вважає Іван Андрійчук, голова асоціації фермерів та приватних землевласників Кіровоградської області.

Якщо децентралізація повноважень із розпорядження землями і відкриття ринку землі таки відбудеться, ОТГ чекають лише переваги, переконує, Анатолій Абрамов, консультант з бюджетних питань Офісу реформ РВ АМУ в Кіровоградській області.

«Як можна жити в селі, мати за селом землю і не впливати на те, хто які податки за неї платить, які умови оренди? Головне завдання законопроекту – регулювання питань купівлі, продажу, обміну землі. Перш за все, коли відбуватиметься угода з купівлі-продажу, до місцевого бюджету буде сплачено податок, а це дохід. Також у бюджет йтимуть надходження за реєстрацію землі, оформлення в процесі успадкування. Але найголовніше, що земля не буде пустувати. Бо на сьогоднішній день багато землі знаходиться у відумерлій спадщині ( в цивільному праві майно померлого, яке не переходить до його спадкоємців – авт.), коли власник помер, нащадків немає. Певний період її використовувати не можна, вона простоює, ніхто на ній не працює, податків із неї нема. Ринок землі – це позитив. Наприклад, зараз бракує землі для учасників АТО. Де ж земля? В оренді у якогось фермера, який підписав договір на 5-10 років.
Чому деякі політики виступають проти? Якщо крупний фермер має в оренді паї, то із прийняттям закону людина зможе не здавати пай йому, а продати чи здати там, де запропонують кращу ціну.» - каже експерт.

За його словами у законі буде передбачений запобіжник, що не дозволить місцевій владі розпродати всю комунальну землю.

«Ми дуже тяжкі на підйом. Ми не віримо, бо нас стільки років дурили. Ми працюємо по створенню ОТГ три роки. А коли ми все починали ніхто не вірив в успіх. Коли вже все розпочалось, почали надходити кошти і розвиватись інфраструктура, є перевиконання в бюджеті, то інші теж починають об’єднання. Але завжди хтось перший має це зробити.» - каже Абрамов.

Фермери бояться, що закон виконуватиметься лише на папері

Власники паїв відгукуються про вільний ринок землі схвально. Частина з тих, хто не обробляє свій пай, а здає в оренду, не проти були б продати землю, а гроші витратити на розвиток власного бізнесу не пов’язаного із фермерством, чи покупку нерухомості.

А от у тих, хто працює на землі є багато страхів. Більшість з них ті самі, що озвучувались на круглому столі. Вони перш за все пов’язані з тим, що земля масово може дістатись іноземцям і великим агрохолдингам, які зможуть обійти закон.

« Реформа зараз не на часі. Нашим головним ворогом зараз є корупція. Без подолання корупції ніяка земельна реформа не піде. Ви прекрасно всі знаєте, що ринок землі у нас є. Є люди які мають по півмільйона гектарів землі, а розповідають про вісім гектар. По-друге, щоб наші люди змогли купити цю землю має бути купівельна спроможність. По-третє, має бути розроблене доступне кредитування виробництва. І останнє, про яку реформу може йти мова, коли держава воює? Як займатись реформою на окупованих територіях,» - каже Олександр Сергатий, голова обласної ради сільгоспвиробників.

«Якщо землю можна вже буде купувати/продавати, то більшість селян залишаться ні з чим. Чому? Тому, що зросте рівень шахрайства. Недобросовісні покупці "повиманюють" паї у людей майже задарма, особливо це стосується пенсіонерів, які є легкою "здобиччю" для них. Також іноземні покупці витіснять вітчизняних фермерів та орендарів. Адже вони мають більші фінансові можливості, а українська земля для них "ласий шматок", тому можна очікувати, що почнеться масове скупляння земель саме іноземцями. А це означає, що вони приженуть свою надсучасну техніку, своїх спеціалістів, які зможуть замінити 10 наших працівників. Відповідно безробіття в селах ще більше зросте, роботу матимуть одиниці.» - каже Олександр, фермер-одноосібник з Олександрівського району, який обробляє власний пай.

Зараз в Україні фактично процвітає тіньовий ринок землі, кажуть фермери. Варіанти є різні. Наприклад, земля передається в дарчу. Або, землю беруть на 50 років в оренду, оплативши власнику суму оренди за всі роки наперед, оформляють емфітевзис (довгострокове, відчужуване та успадковуване речове право на чуже майно, яке полягає у наданні особі права володіння і користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з метою отримання плодів та доходів від неї з обов'язком ефективно її використовувати відповідно до цільового призначення – авт.).

Чи виконуватиметься все, що передбачено в законі, чи усе затьмарить корупція та чи не залишаться вони без господарства – питання яке хвилює теперішніх орендарів паїв.

Також фермери середньої не впевнені, що зможуть купити землю, адже зараз усі гроші вкладають у техніку, посівні матеріали і добрива.

«Здається у всьому світі це є цивілізовано, і працює. І це аксіома, що приватна власність це краще. Але, на мою думку, є велика небезпека. Оскільки не зрозуміло чи готова наша країна до цього. Може так стати, що покоління тих, хто хоче бути хліборобом буде, але земля буде продана і не буде такої можливості.
На селі потрібен господар. Головне, щоб ринок землі не вбив цього господаря. О чиновники наші в деклараціях показали, які статки в них є під подушками. Думаю, ці статки їм трохи жмуть у кишенях і їх треба в щось вкласти. І цілком можливо, що вони їх вкладуть в землю.
Я не категоричний. Кажуть, треба право людей на продаж землі реалізувати. А чи реалізоване в нас право на якісну освіту, медичну допомогу, правовий захист, неупереджене рішення суду?» - каже Олексій Цокалов, фермер із Бобринецького району, який вже 25 років працює на землі, - «Якщо ринок землі відкриють, то я цю землю купити не зможу – забракне грошей. Фермери не один рік вкладають у землю, наприклад, купують якісні добрива, щоб був врожай. Вкладають у техніку. Коли відкриють ринок землі я не буду вкладати в добрива, бо не факт, що земля у мене залишиться, а не буде перекуплена. У моєму господарстві буде спад.
До того ж у нас обходити закон це фішка. З’являться люди, які запропонують послуги іноземцям, аби ті отримали доступ до землі.»

У світі є практика, коли, наприклад, власники лише певної кількості землі можуть претендувати на участь у державних програмах, тому шукати шляхів аби купити побільше землі фермерам там просто не цікаво. На думку Цокалова, це могло б стати одним із механізмів, який би спиняв скуповування землі.

Також, фермери пропонують, якщо необхідні для втілення реформи закони приймуть, то варто продумати все заздалегідь, і хоча б 10-15 років не вносити поправок і не міняти правил гри.

Анастасія Дзюбак

Інфографіка автора

 

Сподобалася стаття?

Коментарі  

 
0 # Устим Кармелюк 07.07.2017, 15:42
Кому потрiбно продавати??? ВОРОГИ СЕЛА -
МОНОПОЛIСТИ - мiсцевi фермери та агрохолдiнги. Вони орендують за копiйки i не дають можливостi здавати в оренду iноземним iнвесторам на вiдкритих онлайн аукцiонах. Хто iз керiвництва Украiни органiзуван вiдкритий онлайн аукцiон по орендi землi??? Арабськi Емiрати, Китай, Нiмедчина, Нiдерланди чи iншi багатi iнвестори iз задоволення вiзьмуть в оренду землю i будуть набагато бiльше платити вiд мiсцевих КНЯЗЬКIВ.
АФЕРА ПРОДАЖУ ЗЕМЛI - КНЯЗЬКИ куплять за копiйки i самi продадуть iноземцям.
Цитата
 
 
+2 # Юрій Помаза 30.06.2017, 09:55
Землю куплять мажорчіки з іншої області. Прибутки, податки та продукція буде йти до іншої області, а в бюджет села, чія земля, ні копійки. Та і працівників мажорчіку вигідніше привозити гастробайтерів, а селяни лишаться у ще більшому занепаді. Закон просовують ті хто купить всю НАШУ НЕНЬКУ. Її (країну) 400 нардепів взяли в оренду - тепер стануть власниками КРАЇНИ.
Цитата
 
Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв