Андрій Флоря: «Коли на селі є робота та інфраструктура, є і люди, і розвиток»
Округ 101 на Кіровоградщині найбільш популярний. До нього входять Благовіщенський, Гайворонський, Голованівський, Маловисківський, Новоархангельський, Новомиргородський райони, а за шанс стати депутатом по округу борються 20 кандидатів. Серед них і фермер з Великої Виски Андрій Флоря.
До рішення балотуватись у народні депутати чоловік йшов поступово: спершу був депутатом райради, згодом – обласної ради, а тепер вирішив рухатись далі, бо впевнений, може покращити життя країни.
У інтерв’ю він розповів про ключові пункти своєї передвиборчої програми.
– Чому вирішили балотуватись в нардепи?
– Вже здобув досвід в районній, обласній раді. Думаю, що я готовий працювати у Верховній Раді на благо нашого рідного краю, Кіровоградщини і в цілому України.
– У вашій передвиборчій програмі є пункт про створення добре оплачуваних робочих місць для спеціалістів на селі. Що заважає вже зараз це зробити?
– Коли людина кваліфікована, то вона може працювати на високотехнологічному обладнанні, яке дає високу продуктивність і водночас знижує собівартість виробництва. Це дозволяє збільшити зарплату.
Зараз ми живемо в 21-му столітті, а багато хто послуговується технологіями ще 20-го століття. Раніше телефон був один на село, а зараз кожен його має в кишені. Так само нові технології прийшли в товарне виробництво, в обслуговування. Треба застосовувати їх, аби знизити затрати на виробництво. Крім того на законодавчому рівні варто було б розглянути можливості пільгового оподаткування для людей, які працюють в сільській місцевості.
Зараз виробництво у селах і містах зрівняли. Але на заводі обладнання працює 24 години на добу і швидше окуповується. А у сільській місцевості, наприклад, сівалка, працює один тиждень в рік, а потім не працює. Її дуже важко окупити.
– Що має відбутись, аби виробництво на селі стало сучаснішим?
– Має бути стабільність в економіці. Зараз той, хто бере кредит на агротехніку фактично йде на ризик. Адже людина не знає, чи вкладені кошти окупляться: чи буде стабільна робота, стабільне навантаження на техніку. Ризикувати наважуються не всі.
Питання можуть вирішити кооперативи. Наприклад, збирання зернових в Одеській області почалось на тиждень раніше, ніж у нас. У Івано-Франківській області буде пізніше. І щоб техніка раціональніше використовувалась її можна застосувати і тут, і там. Це може бути вигідніше, ніж кожному окремому фермеру тримати весь арсенал техніки.
– Як покращити ситуацію з тваринництвом і виробництвом молока?
– Зараз дотації на тваринництво є, але отримати їх не так просто. До того ж фінансування на всіх бажаючих не вистачає. Мають бути чіткі правила одні для всіх. Добре було б, аби це була чітко прийнята програма продумана наперед, наприклад, на п’ять років, де розписано, коли ти повинен придбати поголів’я, за яких умов отримаєш відшкодування.
Але не завжди треба допомагати, іноді досить не заважати. Наприклад, держава могла б звільнити від ПДВ виробників молока.
З такими закупівельними цінами на молоко як зараз, люди почнуть відмовлятись від утримання худоби і сировини просто бракуватиме.
Окрім того, велике питання чому ті, хто переробляє молоко заробляють більше, ніж ті, хто його виробляє. Ми бачимо в магазинах літр обезжиреного молока за 23 гривні, у той час як у населення його закупили за смішною ціною – 5 гривень. Держава мала б регулювати кінцеву ціну, обмеживши націнку.
– Ще один пункт у вашій програмі – це мораторій на закриття дитсадочків і шкіл у сільській місцевості. Поясніть свою позицію.
– Коли на селі є робота та інфраструктура є і люди, і розвиток. Коли немає умов аби віддати дитину до школи чи садка, люди переїжджають до кращих побутових умов і села зникають. Звичайно, середню і старшу школи можна оптимізувати – вона може бути одна на кілька сіл, але для цього спочатку треба привести до ладу дороги. Також треба шукати шляхи для того, щоб залучити вчителів у село. Можливо за рахунок певних пільг.
– У вашій програмі є пункт щодо підтримки молодіжного будівництва на селі. Така програма мала б бути за кошт державного чи місцевого бюджетів?
– Думаю, тут можна розглядати різні варіанти. Зокрема і кредитування під вигідну відсоткову ставку – 3-5% на довготривалий термін. Також можна розглядати варіант залучення коштів підприємства, на якому людина обіцяє пропрацювати певний період.
– Окремим пунктом виділяєте питання підтримки сфери культури на селі. Як Ви це бачите?
– Раніше люди в селі ходили до клубу, на дискотеку. Зараз селяни, як і містяни, всі сидять в телевізорі. Думаю, варто впроваджувати підтримку держави у культурно-просвітницькій сфері. Можливо, фінансово підтримувати самодіяльні колективи на селі. Тобто стимулювати піти від телевізора і займатись чимось, організовувати концерти і гастролі в інші села.
Також треба звернути увагу на сільські бібліотеки, де окрім книг, має бути і чудовий інтернет. Зараз в частині населених пунктів в області його взагалі немає. Молодь швидше розбирається з технологіями, трохи старше покоління треба навчати. Це необхідність.
