файно

Як навчитися фінансової грамотності: практичні поради

Опубліковано . в Статті

Кількість переглядів - 2243

Відкладати гроші в конверт чи планувати сімейний бюджет, або як назбирати на мандрівку за кордон? Питання фінансової грамотності, з якими українці стикаються щодня, але не завжди мають відповіді на них. “Гречка” зібрала поради, які допоможуть прокачати свої уміння планувати бюджет.

Depositphotos 311205386 s 2019

Фінансова грамотність: що варто знати

Фінансова грамотність українців – на дуже низькому рівні, вважає завідувач кафедри фінансів, банківської справи та страхування Центральноукраїнського національного технічного університету Володимир Сибірцев. Він називає фінансову грамотність українців скоріше фатальною фінансовою безграмотністю.

Для прикладу наводить позаминулорічне дослідження USAID з фінансової грамотності українців.

За цим дослідженням Україна зайняла передостаннє місце серед інших 30 країн. Вони відмітили ті проблемні моменти, які є в Україні: недовіра до фінансової системи, відсутність депозитів, ухилення від сплати податків, – каже доктор економічних наук Володимир Сибірцев.

Також дослідження показало, що в той час як українці вважали свій рівень фінансової грамотності середнім, то насправді, за результатами опитування, їх знання низькі.

Загалом українці більше думають про короткострокову перспективу й більш схильні до витрачання грошей, ніж до заощадження.

Торік викладачі кафедри фінансів, банківської справи та страхування ЦНТУ в кількох школах для 10-11-класників Кропивницького провели курси фінансової грамотності.

Ми розповідали дітям про банківську систему, банки, як ми можемо ними користуватися: картки, депозити, кредити, – каже Володимир Сибірцев і додає. – В тому самому підручнику з фінансової грамотності ситуація, на мою думку, нонсенс, адже про депозити подали, наприклад, 5 сторінок, а про кредити подали 40 сторінок.

Йдеться про підручник «Фінансова грамотність. Фінанси. Що? Чому? Як?» для школярів, виданий торік за сприяння Нацбанку та фінансових експертів.

Загалом Міністерство освіти вже не перший рік рекомендує запровадити курс фінансової грамотності у школах, однак, не всі їх впроваджують.

Коли деяким школярам кажеш, що кредити не треба брати, то вони дивуються: “А як тоді куплю телефон?”. Якщо хочете, щоб у вас були гроші, то просто не беріть кредити. Для того, щоб купити щось треба зібрати гроші. Це по часу розтягнеться, але це буде фінансово грамотний підхід, – наводить одну із розмов з школярами під час курсу фінансової грамотності Володимир Сибірцев.

За його словами, вперше лише цьогоріч з 1 вересня для першокурсників ЦНТУ стартує курс “Фінансова грамотність”.

Якщо ви вже давно не абітурієнт і не збираєтеся вступати до профільного вишу, але хочете дізнатися більше про фінансову грамотність, то можете пройти безкоштовні онлайн-навчання. Наприклад, програма «Фінансова грамотність громадянина» від Відкритого Університету Майдану або ж курс «Фінансовий менеджмент» на Prometheus.


Вести чи не вести бюджет?

Вести чи не вести особистий або сімейний бюджет насправді вибір кожного. Наприклад, у навчальному посібнику з фінансової грамотності для школярів старших класів, створений Нацбанком і спільно з Міністерством освіти, зазначено, що складання бюджету – корисний інструмент самоконтролю для обмеження необов’язкових видатків і заощадження грошей на щось насправді потрібне.

Нам це було потрібно, щоб просто зрозуміти на що йдуть гроші і чи реально ми не можемо назбирати гроші на щось вагоме. У результаті, розуміючи реальний баланс на сімейному рахунку, накопичуючи щомісяця відсоток від доходу, ми змогли змінити машину, оплатити дві страховки, – каже кропивничанка Світлана Литвиненко, яка разом з чоловіком рік вела сімейний бюджет.

Аналіз показав, на що родина витрачає найбільше і де з’явилися неочікувані витрати. Наприклад, понад 6000 гривень за рік витратили на мобільний, тобто майже 300 грн щомісяця. Після чого Світлана змінила тариф. Чимало витрат також потягнув автомобіль.

Так, за словами кропивничанки, їх родина спростувала міф про те, що найбільше українські сім’ї витрачають на харчування. Адже за інформацією управління статистики в Кіровоградській області, в середньому за місяць одне домогосподарство в 2019 році витрачало – 9095,8 грн. На продукти харчування та безалкогольні напої витрачали найбільше – 46,2%. Всеукраїнський показник витрат на харчі, за даними Держстату України, трохи менший 43,1%. Тоді як на другому місці витрат українців комуналка – понад 13-14%.

В нас найбільше потягнули з бюджету так звані покупки для себе, те, що по суті використовується особисто мною чи чоловіком: одяг, різні аксесуари, наприклад, навушники чи чохол до телефону, – розповідає Світлана.

Вони з чоловіком користуються додатком для ведення бюджету 1Money. Додаток дозволяє вносити витрати чи доходи одразу. Таких додатків є чимало, де кожен може знайти своє.

Також можна записувати свої витрати чи доходи в звичайний паперовий зошит чи таблицю Excel. Але для цього доведеться використовувати не готові шаблони витрат і доходів, а розписати самостійно.

З чого почати вести бюджет?

Ми почали вести бюджет з того, що внесли все, що мали у програму і контролювали щодня один одного чи внесли витрати. Ми реально були в шоці, коли побачили єдину суму всього, що у нас було на старті. Ми стабільно думали, що грошей особливо немає, – розповіла про свій досвід ведення сімейного бюджету кропивничанка Світлана Литвиненко. – А потім то все перетворилось у звичку. Після першого місяця просто було цікаво глянути на що пішли гроші. Дані місяця нам нічого особливо не показали. Тому вели далі. Раніше особисто я збирати гроші не вміла. Зараз місяць закінчую тим, що роблю підсумок доходу і відкладаю відсоток.

Світлана каже, що ведення сімейного бюджету дозволяє відслідковувати, куди і на що поділися гроші. А ще дозволило нарешті відкладати гроші.

А надихнула її на ведення бюджету книга "Найбагатший чоловік у Вавилоні", де у формі притч розказують про фінансову мудрість.

Мені чоловік подарував цю книгу. Вона у формі притч розказує як колись вавилонянин заощаджував гроші. Це взагалі покрокова інструкція із заощадження. Там лише 7 кроків і вони абсолютно підходять для сьогодення. Мені захотілося випробувати чи працюють вони зараз. І вони працюють.

До речі, цю книгу Володимир Сибірцев називає абеткою фінансової грамотності.

Рекомендую 10% доходу відкладати зразу, – каже Володимир Сибірцев. – На інші 90% – це мінімум, жити, існувати і щось робити. Якщо людина розуміє, що їй постійно цього не вистачає, тоді треба залучати планування і ведення бюджету.

А от Миколі Орлову, експерту Партнерства «За прозорі місцеві бюджети», в пригоді планування став журнал, який завжди був під рукою в кабінеті.

– Важливо виділити основні групи доходів та витрат, можна лише витрат, щоб зробити аналіз. Бо стратегій дій може бути декілька. Перша – витрачаємо стільки на скільки вистачає заробітку, інша – заробляємо стільки скільки хочемо витрачати, ну і похідні від цих двох, де є присутні депозити і кредити, – пояснює Микола Орлов. – Головне записи робити щоденно, це дисциплінує і заставляє вже задуматися під час купівлі «А чи варто?».

Також пан Орлов радить завести звичку відкладати кошти. Для цього
важливо визначити мету накопичення і для надійності ліпше відкласти на депозитний рахунок, подалі від тумбочки, куди легше дотягнеться рука.


Як коронавірус вплинув на фінансову стабільність українських родин?

Ситуація з кронавірусом показала наскільки українські родини фінансово грамотні. Зокрема, чи мають фінансові подушки для підстрахування.

На фінансові проблеми людей вплинув не коронавірус – це просто не раціональна фінансова поведінка до епідемії і непідготовленість людей до непередбачуваних ситуацій в житті, – вважає доктор економічних наук Володимир Сибірцев. – Фінансова безграмотність призводить до того, що людина, не маючи фінансової подушки безпеки, прирікає себе на бідність і немає можливості поточних суттєвих придбань, бо немає накопичень.

Загалом, за його словами, на карантині більшість людей усвідомила, що без певних речей, продуктів, благ можна легко обійтись не втрачаючи при цьому звичної якості життя. А соціальна ізоляція та скорочення звичних доходів має змусити стати більш раціональними в своїх покупках.

В таких умовах як нині, які не можна заздалегідь передбачити, звичка планувати і заощаджувати дуже допомогла б. Структура витрат при карантині мала б суттєво змінитися. У мене, наприклад, акценти були на якісне вітамінне харчування та саморозвиток, – ділиться Микола Орлов, експерт Партнерства «За прозорі місцеві бюджети».

А ще пан Сибірцев наводить приклади фінансової грамотності, які варто перейняти. Приклад пасивного доходу – накопичувальне страхування життя. Йдеться про захист для жінки в результаті діагностики онкозахворювання від 100 до 700 тисяч гривень страхової виплати при річному внеску 10 тисяч гривень. Якщо це робити протягом 20 років, то гроші працюють як депозит. По закінченню цих років жінка забирає суму ще й з відсотками.

Люди, які мають поліси накопичувального страхування життя мають право на податкову знижку. Також податкова знижка є і за оплату навчання.

А ще все-таки зберігати свої заощадження ліпше в орендованих банківських сейфах або на депозитах і бути уважними, аби уникнути карткових шахрайств.

fin

Валерія Жовтун

Матеріал підготовлений в рамках участі в конкурсі “ФінГрамота: час звернути увагу!”

 

G

Сподобалася стаття?

Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити