Україна на 29-му році Незалежності: розповідаємо про головні зміни і реформи року
Цьогоріч Україна святкує 29 років своєї незалежності. За цей час на долю країни випало чимало випробувань і боротьба досі триває. Сьогодні ми змушені відстоювати свою незалежність, захищаючи кордони від ворога, протистояти світовій пандемії коронавірусу і продовжувати розбудовувати країну. Якою є Україна у свій 29-й день народження, про головні зміни і реформи останнього року розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.
Медична реформа
Уже понад півроку в світі вирує пандемія коронавірусу. Як і в більшості країн, медична система України не була готова до такого виклику і мусила швидко адаптуватись. Задля боротьби з хворобою у квітні було створено спеціальний Фонд боротьби із поширенням коронавірусу, який витратили на закупівлю медичного обладнання і підвищення зарплат лікарям. Зокрема, 5,9 мільярда гривень пішло на доплати та надбавки медикам, 5,3 мільярда гривень – на обладнання для опорних лікарень, 2,9 мільярда гривень – на оновлення лабораторій МОЗ і закупівлю медичних засобів.
Крім того, попри пандемію, 1 квітня в Україні стартував другий етап медичної реформи. Змінився підхід до фінансування спеціалізованих лікарень. Медзаклади перейшли на принцип «гроші йдуть за пацієнтом». Лікарні стали автономними одиницями, які напряму уклали фінансові договори з Національною службою здоров’я. Було запущено програму медичних гарантій, яка складається з 27 пакетів послуг. Зокрема, це пологи, допомога при інсульті та інфаркті тощо. Кожну послугу, яку надає медзаклад, оплачує Національна служба здоров’я.
Уже з 1 вересня мають зрости зарплати українських медиків. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов уточнює деталі підвищення: «Лікарям у розмірі 70% від посадового окладу, визначеного за 14 тарифним розрядом єдиної тарифної сітки, фахівцям з базовою вищою та неповною вищою медичною освітою усіх спеціальностей – у розмірі 50% мінімальної заробітної плати. Молодшим медичним сестрам у розмірі 25% мінімальної заробітної плати».
Ринок землі
Багато років українські політики сперечались щодо зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Поставити крапку у цьому питанні вдалося тільки цієї весни. 31 березня Верховна Рада ухвалила закон, що дозволяє українцям продавати і купувати землю сільськогосподарського призначення.
Відповідно до нього, ринок землі запрацює 1 липня 2021 року. Впродовж перших років в обігу будуть лише приватні паї, продаж державної землі сільськогосподарського призначення буде заборонений. Крім того, закон передбачає обмежену концентрацію землі в одних руках у 100 гектарів.
Питання продажу землі іноземцям мають винести на референдум. Проте незалежно від його результатів, закон забороняє іноземцям купувати землю у 50 км прикордонній зоні. Не зможуть придбати українську землю росіяни та компанії, власниками яких є росіяни чи власників яких неможливо визначити.
Велике будівництво
Жахливий стан українських доріг є проблемою протягом усіх років незалежності. Причина тому – корупція та відсутність системного підходу до будівництва. Надія розірвати це замкнене коло з’явилась цього року. У березні стартувала програма «Велике будівництво», яка передбачає будівництво і реконструкцію 4 тисяч км доріг за рік. За словами голови Укравтодору Олександра Кубракова, на кінець липня в Україні вже оновлено у півтора раза більше доріг, ніж за весь 2018 рік, а саме 1 450 км. Наразі у лідерах Закарпатська, Запорізька, Луганська та Харківська області. У кожній з них влаштовано понад 100 км доріг.
Водночас «Велике будівництво» – це не тільки про дороги. Програма також передбачає будівництво сотень соціальних об’єктів – шкіл, садочків, лікарень і стадіонів. Якщо будівництва будуть успішні, то наступного року програму розширять ще на культурні об’єкти.
«Цього року ми почали програму «Велике будівництво» й, окрім доріг, у нас 100 садочків, 100 стадіонів, 100 шкіл. Це не значить, що наступного року ми не будемо будувати ці об’єкти, це – початок. Наступного року в нас є друга частина цієї програми – це 100 культурних об’єктів», – анонсував продовження програми Президент Володимир Зеленський.
Децентралізація
До 2020 року в Україні діяла радянська система районування. Вона вже давно не відповідала потребам сучасності, адже з минулого століття чимало змінилось: кількість жителів, економічна зайнятість, співвідношення між сільським і міським населенням. Наслідок цього – дисбаланс між районами і відсутність ефективного управління територіями. Аби змінити ситуацію, Верховна Рада втричі скоротила кількість районів, утворивши замість 490 існуючи 136 нових.
За словами експертів, такий поділ є кроком до продовженням децентралізації і створення спроможних громад. Адже саме громади перебирають на себе повноваження ліквідованих районних центрів. Адміністративні послуги населення отримуватиме у своїй громаді, а основні фінансові ресурси: місцеві податки, збори, освітню субвенцію – будуть зараховуватись до бюджетів місцевого самоврядування.
«У нас є певна радянська спадщина – люди звикли їздити в районні центри, там є «Білий дім», адміністрація, пам’ятник Леніну і взагалі районний центр – це центр життя. Ні, вже не так! У нас фактично кожен центр громади став районним центром у колишньому розумінні, де має бути культура, ЦНАП, пам’ятника Леніну, бажано, щоб не було», – пояснює радник міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря.
Завдяки реформі місцеве самоврядування має перейти від декларативного формату до фактичного. Місцеві вибори 25 жовтня вже проходитимуть у нових районах.
