Без стереотипів: поради вступникам як обрати професію

За даними Міносвіти, торік майбутні бакалаври активно обирали правові, управлінські, гуманітарні та IT-спеціальності. А ТОП-5 спеціальностей за кількістю поданих заяв виглядала так:

• Право.
• Менеджмент.
• Філологія.
• Комп’ютерні науки.
• Середня освіта – вчительська спеціальність.
   

При цьому, як повідомляє аналітикиня громадської організації Cedos Олександра Слободян, серед зарахованих до закладів вищої освіти випускниць та випускників шкіл у 2020 році дівчат та хлопців майже однакова кількість. Дослідження вибору вищої освіти, яке провів аналітичний центр Cedos, не виявило суттєвих гендерних відмінностей у виборі місця чи спеціальності навчання. При виборі професії хлопці та дівчата керувалися переважно своїми вподобаннями та уявленнями про можливість працевлаштуватися після отримання диплому. 

Будь-яка професія може бути твоєю

Катерина Савінова, телеоператорка на телеканалах “Вітер” та “CBN: Центральноукраїнське бюро новин”:

– Коли я обирала професію, то як і більшість молодих людей не усвідомлювала з чим саме хочу зв’язати своє життя. Але в мене було хобі, яке мені дуже подобалося – це фотографія. Я вирішила вибрати те, що мені подобається і вступила в коледж на фотохудожника. І вже навчаючись там зрозуміла, що фотографія мене надихає по-справжньому.

Потім мені захотілося більшого, я вступила в університет на кінотелеоператора.

Мені часто казали, що ця професія не для дівчини, доведеться носити важку камеру і все таке. Так, не завжди буває легко, але почуття задоволення і радості, які я відчуваю в кінці робочого дня – вартують того.

Зараз я розумію, що прислухавшись до свого серця – зробила  один з кращих виборів у своєму житті. Кожен день з радістю ходжу на роботу. Головне любити себе, прислуховуватися до себе і не боятися своїх бажань.

Роман Базака, кандидат наук із соціальних комунікацій, викладач кафедри журналістики ЦДПУ ім. В.Винниченка:

– В часи мого вступу, побудували два основні стереотипи, може й більші, але запам’ятав саме ці:

1. Неважливо яка освіта, важлива «корочка».

2. Кругом все за гроші, без грошей нікуди в нормальне місце не вступиш. 

От саме із-за останнього стереотипу я побоявся вступити туди, куди мріяв. Але з часом познайомився з людьми, які вступали туди самі й абсолютно чесно.

Зараз розумію, що зовсім не важливо хто і що сказав. Про «корочку» я чув від людини, яка ніякої освіти не мала і дня ніде не працювала. Вступити можна й без грошей. Немає престижних і непрестижних професій, легких і важких, грошовитих і навпаки. 

Для мене є лише один критерій вибору професії: а чи готовий(ва) ти займатися цією справою все життя? Якщо так – значить твоє. 

Я ще з садочка більше дружив з дівчатами, тому мені навчання серед більшості дівчат було комфортним. 

А поділяти професії на чоловічі й жіночі у 21 столітті вже якось дивно. 

Олександра, військовослужбовиця ЗСУ:

– Є таке поняття Kinder, Küche, Kirche. Так от, коли мені виповнилось 18 і переді мною відкрився дорослий світ, жодну із вищезгаданих критеріїв я не обрала. 

Вирішила стати військовою. Далі була цікава боротьба за місце під сонцем як то кажуть, з постійним відстоюванням рівних прав та можливостей, а також доведення того, що жінкам місце в армії. 

У своєму виборі я не помилилась. Завжди кажу: «Не важливо якої ти статі, важливо  наскільки ти якісно робиш свою роботу».

В армії не має бути поняття жіноча чи чоловіча робота, тут має бути робота для воїнів, а отже, тобі і вирішувати «ху із ти».

В будь-якій професії, чи то водій, лікар, поліцейський, вчитель  і врешті решт військовий – завжди потрібна підтримка близьких і рідних, починаючи з вибору професії, закінчуючи спільним розділенням болю від втрат та радістю від перемог. 

Дуже небагато потрібно, щоб знищити людину: варто лише переконати її в тому, що справа, якою вона займається, нікому не потрібна.

Тому, армія – це моє.

Роблю те, що люблю і люблю те, що роблю.

Руслан Челало, інструктор з фізкультури у дитячому садочку №54 “Чебурашка”:

– Я народився у сім’ї педагогів: бабуся вчитель математики і мати вчитель музики.  Змалечку бачив як працюють педагоги, як вони готуються вдома до уроків, як допомагають родинам своїх учнів порадами та вкладають часточку себе у виховання та навчання дітей різного віку. У випускному класі переді мною постав вибір майбутнього – що я можу дати суспільству, яку професію обрати і чи буде вона корисна людям? І я став педагогом.

Моя робота у дитсадку найперше  –  спілкування з дітьми з  використанням індивідуального підходу. Адже кожна дитина – це особистість, яка має свій характер та світосприйняття. Метою моєї роботи є фізичний розвиток дошкільників, їх загартування та оздоровлення.

В наш час існує стереотип, що з дітьми працюють педагоги-жінки. Це породжує явище гендерної дискримінації серед педагогів-чоловіків. Адже, саме суспільство його створює, а батьки реагують на «вусатого няня» здивовано або з посмішкою. А ось діти, навпаки, сприймають чоловіка-педагога з цікавістю, можливо бачать умовного батька. Кожна дитина сприймає мову, інтонацію та тембр чоловічого голосу не так, як жіночий. Чоловічий голос, на думку психологів, авторитетніший, його вплив допомагає чіткіше усвідомити певні навчальні та виховні завдання для дитини.

Моя особиста порада чоловікам-педагогам, які вагаються йти працювати з дітьми – не треба їх боятися. Діти чуйні, привітні, активні та завжди заряджають позитивом.

Серце + розум: як обрати фах?

Важливо при виборі професії зізнатися собі чесно: ким хочеш бути насправді, до чого маєш здібності та скільки хочеш заробляти. Не завадить проаналізувати професії майбутнього і ринок праці, аби не поповнити лави безробітних навіть з дипломом про вищу освіту. 

– Коли ми дивимося на реалії, то 80% безробітних в Україні мають вищу освіту. В 2008 році ми робили таке дослідження: 42% випускників юридичних і економічних спеціальностей займають перше місце серед безробітних в обласному державному центрі зайнятості, – розповів виконавчий віцепрезидент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Освіта і наука» 1 червня.

За даними Центру зайнятості в Кіровоградській області нині шукають роботу найбільше жінок.

У січні-травні 2021 року статус безробітного мали майже 33,7 тис. людей, з них 18 тис. (53,3%) – жінки, 15,7 тис. – чоловіки.   

При цьому в області є постійний попит на працівників сільського, лісового та рибного господарств – 48,1%, переробної промисловості –10,6%, оптової та роздрібної торгівлі – 8%, державного управління й оборони – 7,5%.

Загалом по області в середньому на одну вакансію претендує 9 безробітних. На початок червня в регіоні були зареєстровані 15,3 тис. безробітних.

Рівень безробіття населення 15-70 років, визначений за методологією Міжнародної організації праці у Кіровоградській області, збільшився з 11% (2019 рік) до 12,7% (2020 рік).

При цьому високооплачуваними в Україні залишають професії в IT-сфері. Так, за даними сайту з пошуку роботи Work.ua – середня заплата в ІТ по країні 17 500 гривень.

За даними дослідження GlobalLogic, кількість спеціалісток в інформаційних технологіях у середньому зростає на 15% щороку. Якщо на початку 2012 року в ІТ-індустрії було близько 7% жінок, та у 2021-му їх уже понад 22%.

До речі, якщо помилитися з вибором фаху, то завжди є можливість змінити професію. Адже здобути необхідні професійні навички можна у будь-якому віці, кажуть фахівці. При цьому серед українців хочуть популяризувати світовий тренд, коли людина отримує освіту протягом усього життя. Це одна із цілей глобального договору ООН в Україні до 2030 року.

Тож вибір вкотре за вами, вступники! 

Валерія Жовтун