Ексклюзив

Кого і за що на Кіровоградщині засудили до довічного ув’язнення

. 25480

«Гречка» вирішила дослідити кого на Кіровоградщині засудили до довічного позбавлення волі. Що відомо про ці справи і чи оскаржувались такі вироки? Ми переглянули такі справи і вибрали декілька найцікавіших для розповіді.

IMG 0354

Під Кіровським райсудом Кропивницького раз на один-два місяці збирається близько десятка людей. У них в руках плакати з написом «Довічне вбивці».

220918443 514822716400053 1115662250869025257 n copy

Це друзі й близькі родини Хріненків з Суботців. Вони приходять до суду, де слухається справа за обвинуваченням мешканця села Трепівка Миколи С. у вбивстві, поєднаному з сексуальним насиллям, 16-річної Діани Хріненко.

Ця справа набула всеукраїнського розголосу, коли школярка зникла в ніч з 24 на 25 серпня 2018 року на шляху додому. Тіло дівчинки знайшли за пів року на полі неподалік села. А невдовзі, у серпні 2019 року у Польщі затримали обвинуваченого та доправили в Україну.

Нині у справі етап допиту свідків. У зв’язку з літнім періодом, слухання неодноразово переносились. Розгляд триває за участі присяжних. Микола С. та його адвокат наполягають на недоведеності його провини, але мати загиблої дівчинки Олена Хріненко переконана, що слідство зібрало достатньо доказів та вимагає пожиттєвого покарання.

Хто ж вже отримав таке покарання на Кіровоградщині?

ВИРОКИ ОБЛАСНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Кримінальні справи про злочини, за вчинення яких Кримінальним кодексом України передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, до 01.11.2010 розглядались апеляційними судами. За Кримінально-процесуальним кодексом 1960 року вони розглядали відповідні справи як суди першої інстанції.

Згідно з інформацією архіву Кропивницького апеляційного суду, у період з 1992 по 2010 рік, ухвалено 36 «довічних» вироків. Зокрема, у 2004-му було винесено 7 вироків, у 1998-му – 5, у 2000-му – 4, в решту років по одному-три.

Вбивство на 9 травня

У ніч з 9 на 10 травня 2009 року в тоді ще Кіровограді у будинку по вулиці Фісановича сталося вбивство. Троє чоловіків розпивали алкоголь, відзначали 9 травня. В домі також була мати обвинуваченого. Під час розмови один з чоловіків проговорився, що свого часу «здав» підсудного міліції унаслідок чого його арештували й відправили до тюрми. Він був неодноразово судимий, з 2005 року мав три вироки. Аби помститись, чоловік почав бити знайомого, застосував сокиру. Коли зупинився, поміряв у потерпілого пульс і сказав «він готовий». Нападника спробував зупинити третій учасник посиденьок, але чоловік побив і його. Живим тому вдалось лишитись, бо мати обвинуваченого перехопила сокиру, якою син намагався вбити чоловіка.

IMG 0348

Тієї ж ночі обвинувачений поїхав до Олександрії і намагався потрапити в квартиру знайомої. Між ними сталась сварка, яка закінчилась вбивством. Слідство з’ясувало, що чоловік завдав потерпілій чисельні удари, задушив, а також забивав у її тіло дерев’яні олівці.

Під час судового розгляду опитали свідків, розглянули матеріали експертиз. Серед іншого заслуховували виховательку Пантаївської школи-інтернату, в якій обвинувачений навчався з 14 років. Вона повідомила, що його мати була позбавлена батьківських прав, сина не відвідувала. Характеризувала чоловіка як жорстокого, неврівноваженого, схильного до вживання спиртних напоїв, агресивного в стані алкогольного сп'яніння. Вказувала, що він не навчався, порушував режим інтернату.

Психолого-психіатрична експертиза показала, що обвинувачений виявляв емоційну нестійкість особистості. Мав психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. Проте в період вчинення злочинів душевними хворобами не страждав, у стані афекту не перебував, а тому мав змогу розуміти свої дії та керувати ними. У стосунках з навколишніми йому була притаманна зовнішньо звинувачувальна форма емоційного реагування. Потребував протиалкогольного лікування.

Чоловік на суді провину визнав, проте стверджував, що потерпілий вивів його з себе і вбивство він вчинив у стані афекту. Справа розглядалась за участі народних засідателів. Суд виніс вирок про довічне позбавлення волі.

ВИРОКИ РАЙОННИХ СУДІВ

Після 2010 року «довічні» вироки виносять і районні суди. Редакція направила запити в райсуди з проханням повідомити чи такі були з 2010 по 2021 рік. В Олександрійському райсуді у 2012 році ухвалили 1 вирок про довічне (з повторним розглядом й аналогічним вироком у 2017 році); в Бобринецькому райсуді – 1; в Маловисківському райсуді – 1; у Світловодському райсуді – 2; в Олександрівському райсуді – 1. Деякі з цих вироків були оскаржені й за результатом апеляцій змінювалась міра покарання, або справи передавались на повторний розгляд.

Світловодський маніяк

IMG 0352

У липні 2014 року новинні стрічки сколихнула новина про засудження до довічного покарання світловодського маніяка. Тоді прокуратура відзвітувала, що на рахунку чоловіка 6 загиблих жінок.

11 вересня 2013 року до Світловодського відділу поліції прийшов чоловік і повідомив, що тиждень тому напав на перехожу і вкрав у неї сумку. Крім цього зізнався, що протягом 2005-2013 років поблизу Світловодська вбив шістьох жінок. На той час він уже мав 4 судимості, йдеться у вироку.

Обвинувачення заявило, що влітку 2005-го в посадці неподалік Світловодська обвинувачений розпивав алкоголь зі знайомою. Між ними виник конфлікт з приводу його сексуальної неспроможності. Обурений поведінкою жінки, яка своїми висловлюваннями принижувала його гідність, на ґрунті раптово виниклої неприязні до останньої, він вирішив її вбити. Наніс декілька поранень невідомим гострим предметом, а потім задушив. Її тіло знайшли лише восени 2013 року.

Таке ж повторилося і влітку 2011 року. За фабулою обвинувачення, неподалік ґрунтової дороги мікрорайону «Ревівка» Світловодська через конфлікт на ґрунті сексуальної неспроможності чоловік задушив знайому і залишив її тіло. Залишки скелету виявили у квітні 2012 року. Ще чотирьох жінок він задушив у різних лісомасивах у липні 2012, травні і серпні 2013 років. В усіх випадках способом удушення було те, що він зігнувши руку у ліктьовому суглобі, обхватив шию потерпілої, здавив її і душив.

У серпні 2013-го в лісосмузі неподалік Світловодська обвинувачений перестрів невідому жінку, збив її з ніг, почав душити руками за шию. Після чого вихопив сумку і втік.

На суді обвинувачений зізнався у вбивстві, що сталося у 2005 році. Доводив, що зустрів знайому і пішов слідом за нею у лісопосадку, аби з’ясувати з ким її бачив на цвинтарі. Мовляв, того невідомого чоловіка підозрював у нарузі над могилою своєї матері. Переконував, що під час розмови хотів її налякати, придавив правою рукою, але «перестарався», тіло залишив у лісі. Надалі, побоюючись викриття, вчинив крадіжку і потрапив за ґрати.

З приводу останнього нападу, стверджував, що хотів лише вкрасти сумку. Щодо вбивств 5 жінок доводив, що під час досудового розслідування працівники міліції та прокуратури пообіцяли якщо він зізнається у цих злочинах, вони поклопочуть про 15 років позбавлення волі. Він погодився і почав розповідати нібито це він вчинив серію вбивств, навіть написав явки із зізнанням.

Вказав, що напередодні проведення оглядів місць подій працівники міліції повезли його туди, при цьому показали умовні позначення по яких він мав орієнтуватись. А саме: на одному з місць прив'язали до дерева пластикову пляшку, а біля іншого один з правоохоронців мав закурити. Доводив, що обстави вчинення злочинів йому розповіли міліціонери і наступного дня він переповів усе під протокол.

Також на суді дослідили протоколи огляду трупів загиблих. Причинами смерті вказувалось склетування, або ж прописувалось, що видимих тілесних ушкоджень на залишках тіла не виявлено, причину смерті встановити не можливо через давність.

На роботі в обвинуваченого знайшли скляні пляшки, окуляри, гребінці, флакони з губною помадою, чотири ґудзики, два флакони від жіночої косметики, одяг, а вдома піджак зі слідами крові невідомої жінки. Вказані речі долучили до матеріалів справи.

Версію чоловіка, що під час слідчого експерименту, який фіксувався на відео, працівники міліції подавали йому умовні знаки про місце вбивства, суд розкритикував. Адже запис переглядав у тому числі і обвинувачений, відповідно міг запам'ятати подробиці, щоб у майбутньому вказувати про змову. Наявність слідів минулого досвіду і підстав самостійного відтворення спогадів вказала й експертиза.

Крім цього, правоохоронці зробили і надалі легалізували запис розмови з обвинуваченим, де той, не знаючи про фіксацію, добровільно й детально розповідає обставини за яких вбивав жінок.

На суді обвинувачений розповідав про неприязнь до жінок, бо його покинула дружина і він залишився сам. Повідомив, що можливо через це він і вбив свою першу жертву. Це на думку суду і є мотивом для вчинення серії злочинів.

Оскільки в чоловіка вже було 4 судимості, суд за участю присяжних ухвалив вирок про довічне засудження.

Чоловік подав апеляцію. Його адвокат вказував, що слідство не довело вчинення його клієнтом вбивства 5 жінок, а зізнання той дав під тиском правоохоронців. Мовляв, він підтвердив лише позбавлення життя жінки у 2005 році, а решту загиблих на нього «повішали». На думку адвоката, висновки експертизи про те, що ці 5 жінок не померли насильницькою смертю, свідчать на користь його невинуватості. Обвинувачуваний наголошував, що у вироку його свідчення щодо обставин вбивства першої жертви відтворені некоректно, адже він вказував, що лише вдарив ту жінку. У день судових дебатів обвинувачений відмовився від своїх апеляційних вимог і просив лише пом’якшити вирок, провину визнав.

Апеляційний суд Кіровоградської області взяв до уваги, що за фактом виявлення 5 загиблих у результаті розслідування правоохоронці відмовили в порушенні кримінальних справ. Оскільки на трупах не було ознак насильницької смерті, справи перебували в архіві. Ніяких оперативно-розшукових та слідчих дій правоохоронці не проводили. Тому колегія суддів переконана, що саме завдяки добровільному зізнанню обвинуваченого, який на думку колегії не міг в собі тримати ним вчинене, поліція розкрила злочини.

У результаті суд ухвалив призначити покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.

Відомо, що відбуваючи покарання у Дрогобицькій виправній колонії чоловік скористався так званим «Законом Савченко». У квітні 2016 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області задовольнив його клопотання. Ухвалив строк попереднього ув’язнення з 12.09.2013 року по 21.10.2014 року врахувати у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Що ж до згаданої на початку справи Діани Хріненко, то минулого засідання суд продовжив запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою на 2 місяці. В справі намагаються допитати решту свідків. Наступне засідання призначене на 15 вересня.

Анастасія Зубова

Фото Анастасії Зубової, ілюстрації Дар’ї Федоренко

Матеріал підготовлено в рамках Тренінгової програми з судового репортажу CFI Media Development.

 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама