Українська мода 100 років тому: у Кропивницькому відкрили майстерню автентичного одягу

Українська мода минулого століття зібрана в експедиціях

У червні фольклорний проєкт “Баба Єлька” почав створювати одяг подібний зі старовинним на замовлення.

“Ідея проєкту виникла ще давно,та виготовлення одягу коштує дуже дорого, крім цього потрібна тканина та знайти гарну майстриню. Але потенційні партнери відхиляли запити на фінансування, через те що це “не на часі”. Проте як показали перші тижні роботи, я можу сказати дуже на часі! Ми тільки почали працювати, а в нас вже багато замовлень, не тільки з України, а й з за кордону, – розповідає завідуюча етнолабораторією “Баба Єлька” Світлана Листюк.

Є замовниці з Нідерландів, Арабських Еміратів, Ізраїлю, Америки, Великої Британії.

Під час експедицій Світлана і її колеги часто натрапляли на старовинні фотографії, але одяг на них не був схожий на класичні радянські образи з червоними чоботами до колін та розмальованими камізельками.

Що носили нашші бабусі?

“Коли ми для себе почали з’ясовувати звідки така велика різниця між створеним образом та справжнім одягом українців, ми зрозуміли, що ця прірва була сформована, тому що нас хотіли культурно принизити, переконати у своїй меншовартості і в ній немає нічого, за що можна зачепитися та чим пишатися. І захотілося відтворити справжній одяг, щоб показати його людям. А як краще показати? Звісно на своєму прикладі,” – каже Світлана.

Починалася, як ділиться Світлана, колекція з одягу для самої команди проєкту.

Дівчата знайшли в Україні майстерню ”Стьожка”, в якій працює Валентина Ляшенко, яка і відшила перші зразки автентичного одягу. Але для розвитку проєкту потрібна була майстриня, яка буде працювати саме в етнолабораторії та приділяти шиттю більшість свого часу.

“В один день до нас завітала жінка і сказала ”Добрий день, мене звати Аліка і я мрію шити старовинний одяг!” З нею одразу домовилися про співпрацю”, – каже Світлана.

Їй показали вже відшитий одяг з приватних колекцій, який дівчата одягали, наприклад, на свята чи просто на роботу, показали той одяг, який зібрали під час експедицій в села Кіровоградщини. Аліка одразу почала роздивлятися крій, шви, як зроблені речі і збирати тканину для відтворення великої колекції.

Ось ці малюнки створила “Бабі Єльці” художниця Ольга Краснопольська, швейна майстерня буде відтворювати ці строї.

Не обійшлося тут без складнощів. Старі люди можуть багато розповідати про те, який був раніше одяг, але знайти його, як зізнається Світлана, дуже важко.

“Коли в якоїсь бабусі чи в сільському музеї “Бабі Єльці” трапляє спідниця чи корсетка, вони обов’язково сфотографують все, до найменшої деталі. А коли річ дозволяють забрати, це подія для всієї команди”, – каже Світлана.

Найяскравіші представники їхньої колекції – це одяг з Олександрівського та Світловодського районів.

Також Світлана поділилася планами “Баба Єлька: Мода”: коли набереться достатня кількість строїв, хочуть зробити модне дефіле, щоб люди, які замовляли в них одяг змогли пройтись на ньому, щоб показати кропивничанам усю красу українського національного вбрання і українок.

 Автор: Радомира Ткаченко