Від брейкдансу до біту: як переселенці допомагають розвивати хіп-хоп культуру у Кропивницькому (ФОТО,ВІДЕО)

Як зароджувався хіп-хоп у Кропивницькому

Євген Мочерняк заснував школу брейкінгу у Кропивницькому у 2015 році, коли хіп-хоп став популярним напрямом серед молоді у Кропивницькому.

«До цього я займався різними видами спорту, єдиноборствами. Брейкінг був для мене спочатку як хобі, та потім мене захопило: адже це як спорт, який можна виражати через творчість, через мистецтво», – підкреслив він.

Коли у 2020 році брейкінг став олімпійським видом спорту, Євген очолив Кіровоградську обласну федерацію брейкдансу. Школа ж перетворилась згодом на Творчу майстерню Let’s Move City, де для дітей і дорослих є можливість розвиватися у дев’яти творчих напрямках:

• брейкінг,
• гімнастика,
• акробатика,
• йога,
• фітнес,
• сучасні танці,
• школа вокалу,
• музична школа
• бітмейкінг (написання музики на комп’ютері).

«У нас є студія звукозапису, і окрім власне навчань, ми також допомагаємо людям створювати свій музичний продукт. Наприклад, записали музичний альбом для талановитого кропивничанина: наразі ми готуємо презентацію альбому, тому поки не можу сказати його ім’я», – розповів він.

Крім того, команда Творчої майстерні оганізовує благодійні заходи у Кропивницькому спільно з «Домом Милосердя», допомагали військовому госпіталю, а також під час вуличних виступів влітку долучилися до зборів коштів на броньовану «швидку» для Харкова.

Серед викладачів майстерні Let’s Move City – чемпіони світу, України і майстри спорту, і не тільки з Кропивницького. Так, до команди нещодавно доєдналися Олексій Лисенко, який евакуювався з Харкова через напад Росії, а також Михайло Курлов, який з родиною переїхав із Запоріжжя через постійні російські обстріли.

Як пояснив Євген, від початку повномасштабного вторгнення Росії він підтримував зв’язок зі знайомими, які в різних куточках України докладаються до розвитку сучасної української хіп-хоп культури. І коли їм потрібна була підтримка – пропонував роботу у Творчій майстерні і допомогу у пошуках житла у порівняно безпечнішому Кропивницькому.

«Також я веду перемовини і сподіваюся, що до нашої творчої родини Let’s Move City приєднається і Ліза Зінович з Маріуполя, яка викладає сучасну хореографію. Вона займається своєю справою вже 25 років, завойовує перші місця у змаганнях», – додав Євген.

«Казали, що музика це не моє, а виявилося – це не так»

Одним з таких вимушених переселенців, який наразі увійшов до складу команди Let’s Move City, є автор музики і танцівник Олексій Лисенко, який родом з Кіровоградщини, проте останнім часом жив у Харкові.

Захоплюватися музикою Олексій Лисенко почав з дитинства, а коли підлітком дізнався, що музику можна писати за допомогою комп’ютера – то обрав для себе цей напрямок. Свій перший біт він продав у 18-річному віці за кілька сотень гривень. Також він почав займатися танцями: брейкінгом, контемпом, народними танцями.

«Хоч в дитинстві мені казали, що музика це не моє і начебто в мене немає слуху, та як виявилося – це не так. Я працював танцівником за кордоном, потім переїхав до Харкова, де заробляв написанням музики», – розповів він.

Сам Олексій родом з Олександрії, проте останнім часом жив у Харкові, там працював – каже, що там значно більше можливостей для реалізації у творчій сфері.

«Я займаюся музикою в усіх її аспектах, як з нею можна працювати на комп’ютері: це написання мелодії, бітів, зведення, запис виконавців, міксування. Крім того, я трохи вмію грати на барабанах, нещодавно купив собі укулеле. Також займаюся танцями і пишу вірші», – пояснив він.

У Харкові Олексій жив разом з дівчиною, яка сама є професійною танцівницею – вони разом пережили кілька місяців під масовими обстрілами росіян. Іноді їм доводилося днями ховатися у підвалі, дослухаючись до вибухів.

«Якось обстрілювати почали школу, яка просто поруч з нашими вікнами. Я біг з дівчиною на руках: у через травму коліна вона не могла швидко спускатися по сходах. Я відчиняю двері до укриття – і просто переді мною падають снаряди. Я не можу передати вам, як це було», – поділився Олексій.

Після цього вирішили, що потрібно вибиратися з міста. Прибули на залізничний вокзал і сіли у перший же поїзд – навіть не знаючи, куди саме він їде. Кохана Олексія виїала за кордон, він сам же спочатку поїхав додому, в Олександрію. Проте там він не бачив можливостей розвитку.

З Євгеном Мочерняком Олексій був знайомий ще з часів участі у різноманітних заходах у Кропивницькому. Він розповів, що вони підтримували зв’язок, і коли Олексій був змушений повернутися до Олександрії, Євген запропонував переїхати до Кропивницького і працювати в команді Let’s Move.

«Тут є студія звукозапису, необхідне обладнання. Тому пристав на пропозицію. Ми швидко записали перший спільний трек Stop the war», – розповів він.

Викладаючи, Олексій робить акцент на розвитку саме української культури. За його словами, занадто довго українська культура пригнічувалася, тож наразі розвивати сучасну українську музику є для нього не питанням моди, але принципу, який він декларує своїм учням.

«Я хочу, щоб українська музика ставала все якіснішою і різноманітнішою. Тому тим, з ким я працюю і кого вчу, я пояснюю: не важко написати мелодію, не так важко скласти слова у рими. Проте потрібно у свою роботу вкладати душу, щоб вона справді зачепила слухача, щоб це було якісно і зі смаком», – підкреслив Олексій Лисенко.

Олексій пояснив, що є самоуком: без наставників вчився створювати музику, самостійно опанував гру на укулеле. Наразі ж він вирішив отримати й академічну творчу освіту: поступив на факультет мистецтв у Центральноукраїнський педагогічний держуніверситет імені В.Винниченка.

Мінік – десятикратинй чемпіон з брейкдансу

Михайло Курлов у хіп-хоп культурі більші відомий як b-boy Мінік – десятикратний чемпіон з брейкдансу, учасник української збірної команди Dream team Ukraine, яка свого часу виграла чемпіонат світу з брейкінгу.

Як пояснив Михайло, у дитинстві він навчався у цирковій студії, а підлітком захопився брейкдансом. Згодом він увійшов до складу команди East Side bboys. Також він був у складі збірної команди Dream team Ukraine, які виграли чемпіонат світу у Франції у 2008 році.

«Це була знакова перемога, адже українська збірна обіграла навіть команду США і гучно заявила про себе на світовій арені брейкдансу. За рік до цього наша команда також виходила у фінал в Парижі», – розповів він

Загалом Михайло Курлов вигравав на чемпіонатах з брейкдансу в Україні, Чехії, Франції, Польщі, Кіпрі та інших країнах. Разом з командою брав участь у другому сезоні шоу «Україна має талант», танцював у французько-українській балетній виставі елементами хіп-хопу «Переміщення I Motion».

При цьому Михайло працює викладачем та тренером з 2002 року, згодом відкрив свою школу брекінгу у рідному Запоріжжі. Як зізнається Михайло, на початку повномасштабного вторгнення у нього з дружиною не було планів переїжджати. Проте через постійні обстріли проводити навчання у власній школі брейкдансу ставало небезпечно.

«У нашому будинку не було нормального підвалу, бігти було нікуди. Отак лежиш вночі і молишся, аби цього разу не прилетіло. Це дуже страшно», – поділився танцівник.

Михайло Курлов бував у Кропивницькому і до повномасштабного вторгнення, разом з Євгеном Мочерняком проводив тут майстер-класи. Тому радо відгукнувся на пропозицію працювати у Let’s Move City, і наприкінці літа приїхав сюди сам.

За словами Михайла Курлова, значну роль у переїзді саме до Кропивницького відіграло те, що команда Let’s Move City допомогла знайти житло (що непросто для великої родини з собакою і папугою), запропонувала роботу. Тож зараз він продовжує свою улюблену справу у Кропивницькому, де вчить молодь танцювати брейкінг.

Михайло підкреслив, що мріє про створення такого молодіжного хіп-хоп центру, де люди можуть дізнатися про історію цієї культури, ознайомитися з різними її напрямками, спробувати себе у репі, діджеїнгу, брекдансу або інших напрямків хіп-хопу.

«Це могло б початися з Кропивницького, а далі поширитися на всі міста в Україні. Що ще, як не хіп-хоп, допоможе забрати дітей з вулиці, замінити тими ж графіті написи з рекламою наркотиків на стінах, навчити танцювати замість вживання наркотиків або алкоголю, виражати свої думки і переживання через реп? Тому ми і популяризуємо цю культуру», – додав він.

***

Як пояснив Євген Мочерняк, Кропивницький розвивається у сфері хіп-хопу, проте поступається великим українськимм містам. Наприклад, ще у 2022 році в рамках президентської програми у Кропивницькому мав з’явитися урбан-парк, проте через повномасштабне вторгнення проєкт наразі відійшов на другий план. За словами Євгена, такий центр дав би можливість розвивати баскетбол 3 на 3, створити критий скейт-парк, де молодь, серед якої зараз популярні і велотрюки на BMX, самокатах, роликах могли б збиратися у будь-яку пору року. Тому він сподівається, що це проєкт вдасться реалізувати – тим паче, що населення міста і області поповнилося завдяки вимушеним переселенцям, серед яких багато молоді.

«У Кропивницькому багато талановитих людей. Проте іноді вони виїжджають у великі міста, де більше можливостей для самореалізації. Зараз же пріоритетним є безпека, а наша творча майстерня може запропонувати професіоналам з інших міст можливості для реалізації тут, у Кропивницькому, і тим самим розвивати місцеву хіп-хоп культуру», – додав він.