Крути, Соборність, Донецький аеропорт: три символи боротьби за українську незалежність

У Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї відбувся урочистий захід, присвячений історії боротьби за державність України, де історики, краєзнавці і безпосередні учасники доленосних подій говорили про історичн події, які вже стали символами боротьби.

 Бій під Крутами

У січні виповниться 105 років від трагедії біля залізничної станції Крути, коли у нерівному бою зійшлись українські добровольці та більшовики. Детально про цей бій розповів історик Сергій Мілютін.

У 1917 році більшовики на чолі з Володимиром Лєніним прийшли до влади і розпочали боротьбу за контроль над Україною. Їхнім суперником виступила Українська Центральна Рада під керівництвом Михайла Грушевського.

“Червоні могли дозволити собі втратити Фінляндію, Польщу, однак вони не могли втратити Україну, яка давала не тільки промислові та сільськогосподарські ресурси, а й такий головний ресурс як людей. Їх хотіли використати для поширення ідей комунізму в Європі й усьому світі,” – пояснює історик Сергій Мілютін.

Коли більшовики почали наступ, українці не мали регулярного війська, тому на захист держави стала молодь, в лавах якої були і захисники з Кіровоградщини, зокрема Володимир Шульгін, Семен Могила, Сергій Горячко, Михайло Михайлик та Левко Предко.

Українські бійці (орієнтовно 550 чоловік) зустріли ворога (близько 4000 чоловік) біля залізничної станції Крути. Завдаючи більшовикам значних втрат, українці понад п’ять годин стримували наступ. Надвечір атаки червоногвардійців посилилися. Українцям стало бракувати набоїв, тому вони вирішили відступити.
Проте успішно відійти вдалося не всім – частина заблукала і, повернувшись на станцію, потрапила до рук червоних. Згодом більшовики розстріляли полонених юнаків.

“Це безсумнівно героїчна сторінка в історії України. Бій під Крутами дозволив придушити повстання, яке було на заводі “Арсенал” та підготуватися до оборони Києва,”– резюмує історик.

Міфи довкола бою під Крутами

За словами Сергія Мілютіна, до створення міфів долучився активний учасник української революції та відомий історик Дмитро Дорошенко. Зокрема набув популярності його міф про те, що поки недосвідчені юнаки гинули, керівництво в цей час попивало горілку.

“Насправді ця версія абсолютно не відповідає дійсності: політики і добровольці стояли пліч-о-пліч у боротьбі з ненависним ворогом, який завжди приходить до нас із північного сходу,“ – говорить Сергій Мілютін.

Ще один міф пов’язаний з датою битви.

“Битва відбулась не 29 січня, як це прийнято вважати, а 30 січня. Це переконливо довели Віталій Скальський, Михайло Ковальчук та інші історики. Бій під Крутами складався із серії битв, але для багатьох учасників все злилося в одну подію. Михайло Муравйов рапортував керівництву про те, що Крути були взяті 29 січня – насправді цього не відбулося. Тому така дата закріпилася і мандрувала з одних спогадів в інші,” – говорить історик.

День Соборності

Боротьба українців за власну державність продовжилась, коли 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві проголосили Акт Злуки українських земель.

Серед наших земляків, які приймали участь в цій урочистій події, варто відзначити Володимира Винниченка, який виголосив промову, та Миколу Садовського, який взяв на себе роль “режисера”.

Через 71 рік, 21 січня 1990 року, на честь Акту Злуки відбулась одна із наймасштабніших акцій у світовій історії – “живий ланцюг”. Він простягнувся з Івано-Франківська до Києва, об’єднавши мільйони людей.

“Акція показала всьому світові, що бажання українців жити у самостійній, єдиній, соборній державі не можна знищити голодоморами, репресіями, асиміляціями та іншими злочинними діями будь-яких окупантів,” – зазначив Сергій Мілютін.

Бої за Донецький аеропорт

Напередодні “Євро-2012” відкрили новий термінал Донецького аеропорту. Летовищем встигли скористатися близько мільйона пасажирів, однак “рускій мір” та самопроголошена ДНР поставили крапку в його мирній історії.
244 – стільки днів українські “кіборги” обороняли Донецький аеропорт. Все почалось наприкінці травня 2014 року, коли бойовики із угруповання “Восток” зайняли підходи до летовища і проникли у новий термінал. Зупинили сепаратистів бійці 3-го полку Кіровоградського спецназу. За два дні українським воїнам вдалось вибити російських бойовиків.

У вересні 2014 року аеропорт почали цілодобово штурмувати градами та артилерією, а з початку 2015 року українські “кіборги” перебували майже у повному оточенні. 16 січня Генштаб розпочав операцію з деблокування, однак в цей час бойовики підірвали перекриття між поверхами. Поранені та контужені українські військові чекали на підмогу, але група порятунку через туман опинилась на позиціях супротивника.

Після того, як останні захисники терміналу потрапили у полон, група “Адама” тримала оборону в пожежній частині ще 2 дні. Мало хто знав про це, тому тривалий час вважали, що аеропорт обороняли 242 дні.

Своїми спогадами та думками про ці події поділився Вадим Довгорук, захисник Донецького аеропорту.

“Літак ІЛ-76 доставив туди 110 захисників 3-го полку спеціального призначення та 10 військовослужбовців 25-ої аеромобільної бригади (десантники). Останніх, на жаль, не часто згадують, але, мабуть, завдяки їм ми витримали перший бій. Коли сепаратисти зайшли у новий термінал, вони мали перевагу, тому що склопакети були нові і досить міцні. Коли наші хлопці почали стріляти по терміналу, вони не могли пробити скло. Але завдяки зенітним установкам хлопців-десантників, вони все ж пробили його,” – розповідає Вадим Довгорук.

За словами захисника, про захисний одяг, бронежилети та шоломи мова тоді й не йшла – їх не було.

“Був один бронежилет на вісім людей, які лежали на позиціях,” – говорить він.

Окрім цього, військовий наголошує на важливості підтримки армії.

“Допомога волонтерів та людей – це тил. Однією зброєю та ентузіазмом хлопці не зможуть виграти війну,” – вважає він.

Захисник і досі дивується з того, як відчайдушні волонтери заїжджали в термінал аеропорту, щоб передати шолом. “Тут Донецький аеропорт, кінець світу, а мені волонтери каску везуть,” – згадує захисник.

Так оборона аеропорту стала мірилом мужності, братерства та самопожертви.

“Для хлопців, які воювали на інших територіях, Донецький аеропорт був як стимул. Вони казали: «А чому ми повинні здаватись, якщо в Донецькому аеропорту всі тримаються?»” – говорить Вадим Довгорук.

***

“Герої Крут були кіборгами свого часу. Бій під Дебальцевим, бій за Донецький аеропорт були максимально знаковими. Зараз знаковий кожен день на фронті, коли ми виборюємо наше право бути українцями,” – каже волонтерка і заступниця голови ОВА Катерина Колтунова.

Олександра Совотєєва