Як одна родина вирішує проблеми з тваринами-безхатьками у громаді: історія з Новоукраїнки
Чотирнадцятирічний Артем Борисов з Новоукраїнки показує хатинки для котів і собак на подвір’ї свого будинку і розповідає про особливості породи кокер-спанієль. Його домашні улюбленці спанієль Роккі та безпорідна Муся радісно гавкають на гостей з фотокамерами у дворі родини Борисових: свого часу вони їх ще цуценятами підібрали на вулиці.
Ці хатинки для тварин є частиною його першого власного проєкту Артема. Прикладом для нього стали його батьки – громадські активісти Наталя і Віталій Борисови, які наразі створюють перший притулок для тварин у Новоукраїнській громад.
Власний соціальний проєкт у 14 років
Як і у будь-якому місті в Україні, вулицями Новоукраїнки можна зустріти безпритульних котів та собак. Проте притулку для тварин чи хоча б програми по їх стерилізації у громаді не було. Поки батьки Артема – Наталія і Віталій Борисови – не вирішили виправити цю ситуацію у своєму місті. Вони заснували громадську організацію, підписали меморандум про співпрацю з місцевою владою і вже знайшли домівки для десятків котів і собак.
Артем активно долучається до ініціативи батьків, а згодом вирішив і сам створити власний проєкт.
«Я взяв участь у навчанні для молоді від ЮНІСЕФ під назвою UPSHIFT: нам ментори пояснювали, як прописувати ідею, писати грантову заявку, складати кошторис. Звісно, я запропонував ідею по допомозі безпритульним тваринам, адже цим я вже займаюся з батьками», – розповів «Гречці» Артем.
Він зібрав команду з друзів, з якими разом вже багато років займається хореографією у колективі «Натхнення», і розробив проєкт «Допоможемо безпритульним тваринам – разом», на втілення якого отримав фінансування від міжнародного донора. Проєкт складається з просвітницької роботи та практичної частини: Артем запропонував зробити хатинки та годівнички з водою та кормом для безпритульних котів і собак у Новоукраїнці.
«Ми шукали креслення, які потім передали столяру. Зоозахисники з інших міст підказали нам, що для котів треба менший отвір, щоб тепло не вивітрювалося швидко, а для собак ширший, щоб їм було зручно заходити і виходити з хатинки», – пояснив Артем Борисов.
Згодом будиночки та годівниці для собак і котів родина Борисових розставить у різних районах міста. Артем розповів, що вони домовляються з місцевими мешканцями, щоб ті приглядали за хатинками.
Для просвітництва Артем разом з командою друзів створили «Зоопатруль».
«Все починається з дитинства. Тому ми розповідаємо молодшим дітям, як поводитися з безпритульними тваринами, щоб ті не напали на вулиці, як їх правильно підгодовувати тощо. Часто дітям шкода безпритульних собачок і котиків, проте вони просто не знають, як їм можна допомогти», – пояснив «Гречці» Артем.
Разом з батьком Віталієм школяр розробив для містян листівки з поясненнями, як допомагати безпритульним собакам і котам та як закони України захищають тварин від знущань.
Артем додає, що «Допоможемо безпритульним тваринам – разом» є хоч першою втіленою власне його ініціативою, та точно не останньою. Вже влітку за допомогою проєктора, який йому надали донори для просвітницької роботи у школах, він планує робити благодійні тематичні кінопокази просто неба.
«Думаю показувати фільми про тварин, документальні можливо. У нас в місті є облаштовані для цього місця. А поруч поставлю ящики для зборів на корм безпритульним тваринкам», – розповів Артем і побіг годувати своїх улюбленців Роккі та Мусю.
Ініціативність як родинна риса
До соціальної активності з дитинства Артема долучають його батьки – Наталія та Віталій Борисови.
Наприклад, кілька років тому вони участь у конкурсі проєктів на фінансування з громадського бюджету громади. Так, родина Борисових завдяки перемозі у цьому конкурсі створила дитячий майданчик на своїй вулиці.
«Ми всією сім’єю розчищали там, вивезли багато сміття. До речі, бригаду із спецтехнікою нам надала директорка дитсадку, адже до цього Наталія допомогла там згуртувати батьків і зробити ремонт», – розповів Віталій Борисов.
Тоді до справи родини Борисових долучилися і знайомі, і сусіди: хто пісок привіз, хто надав техніку для вивезення сміття. Навіть діти, коли бачили таку толоку, підходили і просили хоча б дати їм ямки покопати.
«Ми просто сіли вдома і за два вечори написали проєкт: головне не боятися спробувати, зробити перший крок. Щоправда, ми заклали у кошторис 100 тисяч гривень, а вийшло все на 250 тисяч. Проте завдяки тому, що люди долучилися, нам вдалося це зробити», – каже Віталій Борисов.
Наталія зізналася, що з дитинства не звикла чекати, поки хтось щось зробить за неї і не боялася проявляти ініціативу. Важливу роль у цьому зіграла її перша вчителька.
«В школі мене не дражнили за інвалідність: я не могла постояти за себе силою, тому навчилася відстоювати себе голосом. А вчителька ставилася з повагою і увагою до моїх потреб. Наприклад, коли ми всім класом йшли кудись, то вона ставила мене попереду, щоб я не відставала і не відчувала себе зайвою, а навпаки – лідеркою», – згадує Наталія.
Віталій каже, що дружина надихає його своєю активністю: «вона як вогонь: горить ідеями і вміє запалювати інших». Сам Віталій впевнений, що не варто прагнути перемоги будь-якою ціною, проте брати участь у суспільному житті потрібно. Адже твій перший крок зможе надихнути інших йти за тобою.
61 щасливе цуценя
Наступним проєктом подружжя Борисових стала допомога безпритульним тваринам. До цього у Новоукраїнській громаді не існувало ні притулку для котів і собак, ні програми зі стерилізації. Спочатку родина підгодовувала тварин на вулицях, потім підібрала пару собак, стерилізувала їх за власний кошт і через соцмережі шукала родини для прилаштування.
Та витягнути це за рахунок двох пенсій було неможливо.
«Пам’ятаю, як соромно було оголошувати перший збір – хоч я ж не для себе, на тварин збирала. Потім нам підказали, що варто заснувати громадську організацію: так і звітувати легше, і люди більше довіряють», – розповіла Наталія.
Так у Новоукраїнці у листопаді 2022 року з’явилася ГО «Вдячна лапа». Створити організацію і розібратися з бюрократичними засадами родині допомогла громадська організація «Асоціація сприяння самоорганізації населення» в Кіровоградській області.
Спочатку в організації було менше десяти людей, та вже за пару місяців зібралося більше тридцяти. Активісти займалися стерилізацією тварин, тимчасовою перетримкою та пошуком родин для хвостиків. Так за пів року діяльності «Вдячної лапи» у Новоукраїнській громаді простерилізували та знайшли житло 23 собакам та трьом котам, прилаштували в родини 61 цуценя та п’ятьох кошенят.
Меморандум з місцевою владою
Вже у грудні 2022 року ГО «Вдячна лапа» отримала подяку від облдержадміністрації. Наталія зізнається, що це стало поштовхом не тільки продовжувати роботу, а й розширювати її.
«Від деяких знайомих ми чули, що ось не треба звертатися до місцевої влади, кого цікавлять безпритульні тварини, тим паче під час війни! Та якраз під час війни інші проблеми не зникають. Звісно, я не можу піти в армію, хоч і хотіла б. Проте і сидіти без справи ми не можемо: робити хоч щось на користь суспільства ми маємо вже тут і зараз», – підкреслила Наталія.
Фото: пресслужба Кіровоградської ОВА
Так родина Борисових написала програму по стерилізації тварин у Новоукраїнській громаді і записала на прийом до голови ради. Віталій зізнається, що дуже хвилювалися, так ще у день запису через російські обстріли в області стався блекаут і електрика пропала на добу.
«Ми зателефонували уточнити, на яку дату переноситься зустріч. Та у міській раді нас запевнили: голова вас чекатиме. Ось так і презентували свою програму при світлі ліхтарика», – сміється, згадуючи, Наталія.
Так ГО «Вдячна лапа» спочатку підписали меморандум про співпрацю з місцевою владою, а потім депутати проголосували одноголосно за фінансування програми зі стерилізації тварин.
Звісно, це додало роботи, і трьох вольєрів на подвір’ї родини Борисових вже замало для перетримки тварин після стерилізації. Тож для цих потреб орендували закинутий будинок, який розташований буквально через дорогу під помешкання Борисових: власники погодилися надати його у тимчасове користування. Там активісти «Вдячної лапи» толокою поприбирали, зробили невеличкий ремонт. Тут буде пункт для стерилізації і післяопераційної перетримки для котів і собак – перший у Новоукраїнській громаді.
Віталій Борисов пояснив, що це зручніше – щоб дбати про підопічних, достатньо просто пройти в сусідній будинок, а не їхати через пів міста.
Водночас у Новоукраїнській громаді, за словами Борисових, є проблема з ветеринарами, адже вони досі використовують застарілу методику для операції.
«Після операції ще й 5 днів треба робити уколи, а потім везти знімати шви. Це зайвий стрес для тварин. В інших містах у ветклініках вже давно проводять операції без зайвих уколів і такими хірургічними засобами, що відновлення йде за декілька днів – і при цьому такі послуги вдвічі дешевші, ніж у нас», – розповів Віталій Борисов.
Тож громадська організація «Вдячна лапа» зв’язалася з благодійним фондом Happy Paw, які пообіцяли надати свого лікаря, який систематично приїжджатиме у громаду і стерилізуватиме безпритульних тварин.
«Рятувати завжди на часі – і людей, і тварин. Тим паче під час війни. І ми робимо те, що в наших силах вже зараз. Якби ми відкладали все на “після перемоги” – дивіться, скільки тварин би ми не врятували», – каже Наталія.
Наразі депутати Новоукраїнської громади одноголосно проголосували за виділення коштів для ГО «Вдячна лапа» на програму стерилізації тварин.
«Для початку на 2023 рік нам виділили 50 тисяч гривень з бюджету. Але сказали, що за результатами нашої роботи можуть передбачити і додаткові кошти», – додав Віталій Борисов.
Тож найближчим часом у Новоукраїнській громаді з’явиться перший пункт для стерилізації і перетримки тварин, а на вулицях встановлять годівнички та 10 зручних будиночків для котів і собак.
Надати благодійну допомогу ГО «Вдячна лапа» на порятунок тварин у Новоукраїнській громаді можна за реквізитами:
- номер картки Приватбанку 4731 1856 3077 8766,
- номер картки Монобанк 5375 4114 1732 9195,
- PayPal: bornataliva@gmail.com
Ірина Требунських
