Як працював «відділ війни» прокуратури Кіровоградщини протягом року повномасштабного вторгнення ворога
На Кіровоградщині протягом минулого року кількість кримінальних проваджень, що стосуються війни, у порівнянні з 2021 роком, зросла у вісім разів. Такі дані озвучують у «відділі війни» прокуратури Кіровоградської області, який займається процесуальним керівництвом справ, що розслідуються слідчими управління СБУ.
Також цей відділ представляє державне обвинувачення у суді. Про рік роботи Кіровоградської обласної прокуратури в умовах повномасштабного вторгнення РФ, як суди слухають «воєнні» справи й скільки факторів має збігтися, аби судове засідання відбулося, читайте далі в інтерв’ю з прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Володимиром Лещенком.
У невеликому кабінеті прокурора ледве вміщається робочий стіл і дві шафи, вздовж стіни нагромадження папок і підшивок справ. На стіні декілька подяк і календар на 2023 рік із зображенням українських військових. На прохання повернутися на рік назад і розповісти як працювали прокурори на початку повномасштабного вторгнення, Володимир Лещенко ділиться спогадами.
«Початок року зустріли так, як і всі громадяни України. 24-го лютого, отримавши інформацію про напад Російської Федерації, всі були на роботі. Керівництво повідомило, що у нас змінюється графік роботи – переходить у режим 24/7. В зоні моєї відповідальності було збереження матеріалів усіх кримінальних проваджень. Враховуючи, що у нас є інформація з обмеженим доступом, максимально забезпечували зберігання документації. Ми оперативно спрацювали зі Службою безпеки України та відвезли такі матеріали в іншу область», – розповідає Лещенко.
Щоб судове засідання відбулося, має збігтися купа факторів
Відділ нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської облпрокуратури, який веде саме «воєнні» справи, нечисельний: до складу входить власне прокурор і начальник відділу. Але попри все, як твердять у прокуратурі, з навантаженням справляються, хоч воно й значно зросло. Для порівняння, у 2021 році прокурори здійснювали процесуальне керівництво за 92 кримінальними провадженнями, які розслідувало управління СБУ у Кіровоградській області. На кінець 2022 року таких справ було вже 811. До суду у 2021 році передали 21 справу, у 2022 – 47.
За словами Володимира Лещенка, серед нововведень, які вплинули на роботу у 2022 році, були законодавчі зміни. А саме, Верховна Рада України внесла зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу чим удосконалила притягнення до відповідальності за підтримку дій агресора. Зокрема, у березні 2022 року з’явилася стаття 436-2 щодо виправдовування збройної агресії РФ. Стаття 111 ККУ, яка визначає відповідальність за державну зраду, була так би мовити доповнена статтями 111-1 – про відповідальність за колабораційну діяльність, а також 111-2 – пособництво державі-агресору.
І якщо законодавче поле дозволяло працювати ефективно, то на практиці робота в умовах воєнного стану мала свою специфіку.
«Чому в цілому зменшилась кількість розглянутих справ за останній період? Перше: ми починали рік, коли ще спостерігалися наслідки пандемії коронавірусу. Друге: військова агресія. Надалі до липня-серпня, коли була проблема з пальним, люди просто не могли доїхати на суди. Третє: постійні повітряні тривоги й загроза ракетного обстрілу. Ми приходимо на суд, починається повітряна тривога і розгляд відкладається. Та й взагалі люди не завжди приїжджали через небезпеку і ми їх розуміємо. Але ми знайшли вихід, почали працювати в режимі відеоконференції. Проте надалі почалися відключення електроенергії», – розповідає прокурор.
«Наприклад, засідання проходить в онлайн-режимі, сторони вмикаються зі своїх робочих місць чи місця утримання у випадку обвинуваченого. І буває таке, що у трьох світло є, в четвертого – нема. Тому засідання відкладаються. Це скільки всього має збігтися, аби провести засідання. Бувало таке, що доводиться просити перерву хвилин на десять, аби побігти ввімкнути генератор, якщо відключається світло. Тобто, певним чином це все ускладнює роботу, але ми призвичаїлися, працюємо», – говорить Лещенко.
Робота з переселенцями
«Через нашу область проїжджало багато людей з територій, де йшли активні бойові дії. Вони активно зверталися до правоохоронних органів із приводу вчинення щодо них злочинів військовослужбовцями РФ, пошкодження майна. У зв’язку із цим значно зріс обсяг роботи», – розповідає прокурор.
Заяви внутрішньо переміщених осіб після реєстрації у прокуратурі передаються до СБУ. Слідчі з Кіровоградщини за процедурою проводять першочергові слідчі дії.
«Наприклад, злочин вчинений на території Харківської області, у людини знищено майно. Ми опитуємо людину, проводимо експертизи, за можливості проводимо слідчі дії. Далі ці справи систематизуються і передаються за підслідністю у Харківську область й розслідуються вже там. Так законодавчо прописано. На початку ми не могли передавати матеріали, адже ці території були окуповані і правоохоронці не могли ефективно виконувати роботу», – говорить Лещенко.
Також прокурори з Кіровоградщини представляють державне обвинувачення у справах щодо злочинів, скоєних в інших областях і які розслідувалися слідчими СБУ нашої області поки на вказаних територіях тривали активні бойові дії. Зокрема йдеться про Миколаївщину та Київщину.
Перерва на суд
Власне для представлення держобвинувачення в одній із таких справ прокурору Лещенку довелося перервати інтерв’ю.
«Зараз через онлайн-зв’язок із Ленінський районним судом Миколаєва буде включення по справі громадянки, обвинуваченій у пособництву російським окупантам», – говорить прокурор, встановлюючи вебкамеру на комп’ютері.
З динаміка колонки чути судовий процес. Колегія суддів з Миколаєва включилася із зали суду, захисник обвинуваченої та прокурор зі своїх робочих місць, фігурантка – зі слідчого ізолятора.
Мешканку Кашперо-Миколаївки Миколаївської області Світлану О. обвинувачують у тому, що протягом березня 2022 року вона за продовольство, гроші та лояльне ставлення надавала окупантам відомості про односельців, які можуть чинити спротив чи були учасниками АТО. За інформацією з обвинувального акту, який зачитав Володимир Лещенко, окупанти з-поміж військовослужбовців 205-ї окремої мотострілецької казачої бригади, яка дислокується у Будьоновську Ставропольського краю РФ та підрозділів 7-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії «червоного прапора» орденів Суворова і Кутузова за наводкою обвинуваченої розстріляли мешканця сусіднього села Новофонтанка Сергія Кучерешка, який брав участь в АТО, а також ще одного громадянина, на ім’я Валентин Сєдінін.
Такі дії кваліфікують за ч.2 ст. 111 (державна зрада»). Обвинуваченій загрожує позбавлення волі від 12 до 15 років, або довічне ув’язнення.
Миколаївська обласна прокуратура
В онлайн-режимі суд заслухав обвинувальний акт та продовжив фігурантці запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча її захисник просив про домашній арешт. Наступне засідання, за словами Володимира Лещенка, вже проходитиме у залі суду, йому доведеться їхати до Миколаєва.
Глорифікація – чи достатнє покарання?
У випадку зі статтею про держзраду, обвинуваченим загрожує суттєве покарання. Водночас у справах про так звану глорифікацію – виправдання агресії РФ, то більшість подібних проваджень закінчуються укладенням угоди про визнання винуватості та умовним покаранням, а суспільство не розуміє, чому прихильники агресора на волі. На Кіровоградщині значна кількість «воєнних» справ стосуються саме цього злочину.
«Ми говоримо про статтю ККУ 436-2, яка введена Законом від 03.03.2022 року і в середині червня запрацювала. Санкція частини першої цієї статті звучить: карається виправними на строк до двох років, або арештом до шести місяців, або позбавленням волі на строк до двох років; частина друга: позбавлення волі до п’яти років. Це означає, що відповідно до статті 12 ККУ, кваліфікація злочину відноситься до нетяжких», – пояснює Володимир Лещенко.
«Випадків у моїй практиці, щоб раніше несудиму особу, з відносно позитивною характеристикою, яка визнає вину, по нетяжкому злочину засуджували до позбавлення волі, я не пригадую. Є випадки, коли й по тяжким злочинам застосовують умовне позбавлення волі. Тут ми виходимо із вимог Закону, який визначає: якщо людина вчинила злочин вперше, визнає вину, розкаюється, має позитивну характеристику, то у таких обставинах застосовувати реальне покарання здебільшого немає можливості. При цьому, якщо людина заперечує свою причетність до вчинення злочину, має негативну характеристику, раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, можемо говорити про реальне позбавлення волі. Щодо реакції суспільства, в цілому я її розумію, що в тих умовах, у яких зараз перебуває наша держава», – говорить прокурор.
«Якщо говоримо про злочини глорифікації, вони вчинені у березні-травні 2022 року. На момент, коли ми направляємо справи до суду (а це кінець літа-зима 2022 року – авт.), взагалі в людей змінюється позиція. Вони побачили, що принесла війна. І ще я скажу, що в усіх цих людей є одне спільне – вони дивляться російське телебачення, 99,9% користуються «ВКонтакті», «Однокласники». Тобто, на них подіяла пропаганда. Але у цих кримінальних провадженнях відсутні потерпілі і збитки, тому говорити про реальне позбавлення волі досить складно», – деталізував посадовець.
При цьому особа, визнана винною у такому злочині вважається судимою. При укладенні угоди та визнанні винуватості, суд призначає реальне позбавлення волі і у випадку, якщо під час випробувального терміну, а це зазвичай 1-2 роки, особа вчинить новий злочин та отримає вирок, до нового терміну «додасться» ще й передбачений за глорифікацію.
В судах є повне розуміння, що відбувається в державі
Попри те, що судові засідання часто переносяться через відключення світла або повітряні тривоги, у роботі з судами спостерігається злагодженість, стверджують у прокуратурі.
«Щодо взаємодії з судами, то є повне розуміння (в судів – авт.), що відбувається в державі. Робота з судами саме по цій категорії справ є доволі ефективною. Всі все розуміють. Матеріали кримінальних проваджень, які ми надсилаємо до суду, розглядаються досить швидко. Клопотання щодо арештів майна, запобіжних заходів також розглядаються оперативно. Як правило, немає проблемних моментів. За весь 2022 рік у нас був один випадок, коли суд не задовольнив клопотання про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Це справа щодо переправлення чоловіків призовного віку за кордон. Тоді суд визначив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Ми це оскаржили в апеляції і домоглися утримання під вартою», – розповів Володимир Лещенко.
На питання, чи прокурорам і суддям достатньо знань у роботі з навколовоєнними справами, посадовець наполягає, що специфіка не складніша від корупційних чи інших злочинів, але погоджується, що потрібна практика. Водночас варто нагадати, що саме в Кіровоградській області подібних справ не так багато, оскільки тут не велися бойові дії.
Щодо ракетних обстрілів, то прокуратурою у 2022 році зафіксовано 13 фактів, коли на Кіровоградщині постраждали цивільні та інфраструктурні об’єкти. Воєнні об’єкти в компетенції інших правоохоронних органів.
«Ми фіксуємо наслідки обстрілів, опитуємо людей, проводимо експертизи. На мою думку, надалі ці провадження будуть об’єднані та передані до розгляду Міжнародним судом», – наголосив Володимир Лещенко.
Підготувала Анастасія Зубова, фото автора
Цей матеріал є частиною серії про воєнні злочини в Україні, створеної у партнерстві з JusticeInfo.net – Fondation Hirondelle.
