Поширюють народну пісню на деокуповані території: інтерв’ю з солісткою гурту “ГуляйГород” (ВІДЕО)
У Кропивницькому відбувся концерт фольклорного колективу “ГуляйГород”. Гурт, що зародився на Кіровоградщині, доволі рідко виступає вдома, проте щоразу – це непересічна подія для всіх поціновувачів фольклору.
«GG ГуляйГород» – етно-електро проєкт, що поєднав український фольк із сучасною денс музикою EDM. Вперше гурт став відомий широкій аудиторії з випуском спільного альбому Тартак – ГуляйГород (2005). Особлива енергетична суміш проєкту – це запальні DJ-мікси у поєднанні з народний вокалом, скрипкою та сопілкою. За плечима проєкту три альбоми, відеокліпи, концерти у Польщі, Естонії, Греції, Єгипті та в Індії, участь у великих українських фестах. На сьогодні “ГуляйГород” це: Анастасія Філатова (вокал, кахон), Ірина Барамба (вокал, калімба, казу), Андрій Антоненко (електроніка, гітара, бас-укулеле) та мультиінструменталіст на традиційних духових Максим Бережнюк.
Минулої суботи “ГуляйГород” зібрав своїх шанувальників у ресторації “Бамбетель”. Про сам виступ та новини від гурту розповіла вокалістка Настя Філатова.
– Розкажи, чому ви не часто співаєте у Кропивницькому?
– Ми дуже любимо своє місто, тут дуже багато знайомих і рідних, то ж звісно ми надзвичайно раді, коли випадає нагода приїхати і заспівати.
Зазвичай всі наші виступи відбуваються після запрошень, чи то фестивалів, чи окремих організацій і людей. Цього разу нас запросив власник ресторації “Бамбетль”. Він нам писав вже давненькою, і ось зорі зійшлися і ми приїхали. Вийшов дуже душевний виступ. Прийшли багато знайомих, рідних. Як то кажуть, по-домашньому. Людей трошки розкачали, повеселили, наговорилися. обмінялися, емоційно, зарядилися на рідній землі.
Знаю, що у вас є фестиваль “КРОП-ФЕСТ”, ми із задоволенням взяли б участь у цьому фесті. Зазвичай ми відкриті до будь-яких пропозицій.
Ми дуже любимо концертувати, подорожувати, словом, будемо намагатися частіше приїздити до вас.
– Минулий ваш виступ у Кропивницькому відбувся 11 грудня 2015 року, чи я щось пропустив?
– У 2015 році ми приїздили з нашим електронним проєктом “GG-ГуляйГород” в рамках всеукраїнського туру в підтримку дебютного альбому. А ще ми виступали традиційним складом, без обробок – чистий фольк у музичному училищі перед студентами, нашими викладачами. Співали пісень, грали народні танці – оті записи, що ми здобули в процесі наших фольклорних експедицій по Кіровоградщині, Черкащині та Полтавщині.
– Розкажи детальніше про цей виступ і про училище, я так розумію, що навчання у ньому мало вирішальне значення у створенні гурту?
– Це був дуже яскравий момент, коли ти повертаєшся у свої рідні стіни, де все почалося, де твої викладачі надихнули тебе, направили в певне русло. У нашому випадку – це народна традиційна музика. Це дуже цінно, тому що ти ніби передаєш естафету наступному поколінню студентів, показуєш свій власний досвід, свій результат.
І такі зустрічі дуже важливі для нас.
Ми з Ірою вчилися у місцевому музичному училищі. Ну і взагалі були поруч з дитинства: музичні школи, училище, знайомство з фольклором і нашими викладачами Терещенками. Ми з ними, звісно, не так часто спілкуємося, але підтримуємо зв’язок, на всіх ефірах і виступах з вдячністю згадуємо про них.
– Що змінилося змінилося в житті гурту з 2015 року?
– Дуже багато. У 15-му році вийшов наш перший альбом, а зараз ми маємо вже повноцінних три і дуже багато матеріалу на четвертий. Багато поїздили світом, записали купу класної музики, познайомилася з цікавими музикантами. Зокрема співпрацювали з відомим саундпродюсером Ромою Череновим(Morphom). Це той, який зробив пісню “Охрана отмена” для Jerry Heil. Ми з ними зробили дві пісні: “Сон” колискову і веснянку. Саме з веснянкою ми виступали на “Голосі країни – 2022”.
Крім того, у нас з’явився ще один формат, більше такий, скажімо, електроакустичний. Ті пісні, що були в електронному аранжуванні, ми переклали на гітару, перкусію, калімбу, казу. І тепер ось у такому камерному форматі можемо представляти наші пісні.
– Склад гурту дещо змінився, хто сьогодні складає “ГуляйГород”?
– Зараз ми виступаємо переважно вчотирьох – це я – Настя Філатова, Іра Барамба, наш діджей Андрій Антоненко і до нас приєднався Максим Бережнюк – це супер-класний мульти-інструменталіст на духових народних інструментах, учасник гурту “Хорея Козацька”.
– Чи вплинула війна на ваші плани, концертну діяльність, як ви співіснуєте?
– Починаючи десь 2016 року ми часто їздимо на схід країни. Завдяки Анжеліці Рудницькій, яка організувала виїзні виступи для місцевих мешканців в підтримку української культури, людей, які не чекають “руський мір”. Ми побували в Авдіївці, Маріуполі, Станиці Луганській, Щасті і дуже-дуже в багатьох маленьких містечках. Також їздили до військових. Продовжуємо підтримувати їх і зараз, але значно рідше буваємо у них, тому що ми розуміємо, що зараз там все дуже непросто і дуже гаряче.
Насьогодні географія дещо інша – це переважно деокуповані села Київщини. Були декілька разів у Бородянці, Феневичах, у військових які дислокуються поблизу Києва, словом, відгукуємося на всі пропозиції в підтримку наших воїнів і місцевих мешканців. Робимо все, що від нас залежить, щоб наблизити нашу перемогу, наскільки це можливо.
– Як ви зустріли повномасштабне вторгнення?
– Для нас, як і для всіх живих людей, повномасштабне вторгнення викликало страх і просто тотальне нерозуміння. Лють, ненависть, русофобію і всі-всі-всі епітети, які зараз можна вжити. Цікаво, що переддень ми мали репетицію. Бачилися всі, грали, співали, плануючи виступи. І звичайно, в перші дні ні про яку творчість і музику не думалося. Ми рятувалися фізично, психологічно. Був якийсь розпач, ми не знали чи побачимося ближчим часом і як все складеться.
А згодом виникла ідея записати веснянку, щоб збирати донати для ЗСУ – перший страх минув, і виникло дуже потужне бажання чимось допомогти. Об’єднатися і зробити щось таке, щоб допомогло справитися з тією навалою. І так виникла наша Веснянка. Ми буквально записували на колінцях кожен у себе вдома, там де він у той час перебував. І от з цього вийшов такий повноцінний трек. Макс Бережнюк зробив там такий цікавий програш з інтонаціями Гімну України. І я пам’ятаю, що багато людей відгукнулися на цю пісню, почали донатити. Всі донати ми перераховували своїм друзям волонтерам, які активно допомагають військовим. Ну і це був такий старт, коли ми почали активно вливатися в цю двіжуху волонтерства, виступів з благодійними концертами зі збором донатів для ЗСУ, для наших друзів музикантів які воюють.
– Сьогодні продовжуєте збирати на ЗСУ? Де вас можна послухати і побачити найближчим часом?
– Розуміємо, що зараз не до веселощів і танців – в країні війна. Але все ж таки людям потрібне спілкування, якась емоційна розрядка. Я думаю, що цю функцію дуже добре виконують музиканти, артисти, актори. У кожен наш виступ ми їздимо зі своєю баночкою з QR-кодом, куди люди можуть закинуть будь-які донати. За це ми їм даруємо свої диски, емоції, пісні. Тож і таким чином працює культурний фронт. Так роблять більшість музикантів, артистів, і це дуже цінно. Ось наступний наш виступ буде у Львові, 19 травня. Будемо раді бачити всіх наших друзів і шанувальників – любителів фольку.
Загалом, культура має дуже сильну терапевтичну властивість, тому дякуємо всім, що прийшли нас підтримати, а ми підтримали вас. І така от синергія людей не може не призвести до емоційної перемоги. А з емоційною перемогою, звісно, таку націю не побороти,не зламати і не перемогти. То ж з вірою у ЗСУ, ми віримо у нашу перемогу.