Як радянські репресії проти селян вплинули на українську культуру – пояснює історик (ПОДКАСТ)

«Гречка» запускає подкаст «Є різниця», де ми розкажемо, як російська і радянська імперії роками працювали на знищення української мови та культури.
У першому епізоді подкасту ведучий Павло Іванов і директор Кіровоградського обласного краєзнавчого музею Борис Шевченко поговорять про колективізацію і знищення української сільської еліти, відоме багатьом як “розкуркулення” 1930-х років, а також те, як це вплинуло на нинішню українську дійснісність.
“Колективізація, складовою якої було розкуркулення, була війною між двома різними культурами і способами мислення, її вели як на рівні економіки та культури, так і на побутовому рівні. Влада прагнула зробити із селян “пролетарів на землі”, докорінно змінивши звичний уклад селянського життя”, – каже історик.
Цей процес став першою сходинкою до підготовки майбутнього Голодомору.
Все заради винищення активного прошарку селян.
«Саме селянство було основою українських повстанських загонів. Остаточно радянська влада в 20-му році вже утвердилася міцно. А де ділися ці члени повстанських загонів? Вони ж поверталися назад в українське село. Радянська влада розуміла, що в українському селянстві залишається значна частина оцих людей, яка вміє поводитися зі зброєю, яка вже мала досвід боротьби із радянською владою і з ними треба розправитися, бо це той фактор, який пізніше може спрацювати. У тому числі і з заможним селянством, яке ці загони фінансувало», – каже Борис Шевченко.
Після фізичних репресій, вилучення землі і продовольства, упокорити селян вирішили прив’язкою до сіл, без змоги покинути його без дозволу, та пропагандою.
Більше слухайте у подкасті нижче.