Після смерті подарувати життя: як рятує згода на посмертне донорство

На шляху до Європи і повз російські фейки

За даними Українського центру трансплант-координації, в Україні щороку трансплантації потребує близько 5000 пацієнтів. 

У 2018 році Верховна Рада ухвалила закон про трансплантологію – один із важливих законопроектів на шляху України до ЄС, який дав змогу українцям при житті погодитись стати донорами.

Відповідно до Директиви ЄС № 2010/45/ЕС «Про стандарти якості та безпеки людських органів, призначених для трансплантації» від 2010 року основними принципами є принцип добровільності та безкорисності.

Закон передбачає, що повнолітні можуть дати письмову згоду і стати донором органів або анатомічних матеріалів після смерті. Після згоди інформація про потенційного донора вноситься до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації. Відомості про згоду на донорство конфіденційні. Також заяву-згоду можна відкликати.

Практика донорства у Європі набагато поширеніша. Наприклад, у 2022 на референдумі у Швейцарії більшість підтримали зміни до закону про донорство, згідно з яким у померлої людини можна буде брати органи для трансплантації без її пожиттєвої згоди, якщо не було офіційної відмови стати донором при житті.

Такий принцип вже діє у Польщі. Людина автоматично вважається згодною на донорство, якщо письмово або на відео не надала відмову за життя. Пацієнти, які очікують на пересадку, занесені до Національного списку очікування на трансплантацію.

Аналогічно Іспанія, Італія, Франція, Австрія послуговуються презумпцією згоди на донорство.

Мабуть, найкращим доказом того, що ця світова практика вагома є російські фейки, які почали розповсюджувати ворожі пропагандисти.

Російська пропагандистка Марія Захарова написала про «чорну трансплантологію» в Україні. Мовляв, після повномасштабного вторгнення Україна вагонами-рефрижераторами відправляє деякі органи за кордон. Цей фейк абсурдний хоча б тому, що різного роду органи придатні до трансплантації лише 4-12 годин після вилучення, і їх технічно неможливо доставити за кордон у такий термін у нинішніх умовах. 

Детальне спростуваня подібних фейків від ворога пропонуємо подивитись на відео колег із “Українського радіо”.

Як стати донором?

Станом на 2022 рік зареєстровано 230 заяв щодо згоди на посмертне донорство.

Повнолітні українці з паспортом і індивідуальним податковим номером можуть звернутись до трансплант-координатора у будь-якій області і подати добровільну заяву на згоду стати посмертним донором. Після заяви на згоду людина потрапить до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.

Також з 2020 року Кабмін затвердив нові зразки водійських посвідчень, де, за бажанням водія, можуть внести дані про групу крові та згоду на донорство. Проте, на практиці, водіям у Кропивницькому, наприкалад, цього зробити не пропонують. Планували, що у 2022 році заяву на посмертне донорство можна було б подати через «Дію», але через війну така функція не запрацювала.

За вимогами МОЗ, якщо потенційний донор потрапляє до лікарні у кризовому стані, то лікарі надають йому повну медичну допомогу. Лише після того як людина понад 48 годин знаходиться на серцево-легеневій реанімації лікарі можуть констатувати смерть мозку. 

Якщо людина за життя не дала згоду на посмертне донорство, не призначила уповноважену людину, яка б могла дати дозвіл на донорство у випадку її смерті, то рішення доведеться приймати близьким родичам.

Хто не може стати донором органів

Посмертними донорами органів не можуть бути:

• діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
• люди, визнані недієздатними;
• ті, чия особистість невстановлена
• військовослужбовці, які загинули під час бойових дій.

Коли у родичів просять дозвіл на використання органів померлого?

Як пояснили “Гречці” в Українському центрі трансплант-координації – спеціалізованій державній установі, важливо розуміти, що не кожен пацієнт, якому діагностовано смерть мозку розглядається як потенційний донор. Проте, якщо пацієнту діагностовано смерть мозку та він відповідає критеріям донора важливо, щоб у лікувальному закладі був визначений трансплант-координатор, який зможе перевірити в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації органів та тканин (ЄДІСТ) наявність наданої за життя згоди або незгоди щодо вилучення анатомічних матеріалів.

У разі відсутності, трансплант-координатор повинен провести розмову з родичами щодо отримання такої згоди чи незгоди.

Що відбувається, якщо потенційний донор помер у лікарні, де немає трансплант-координатора?

Згода на вилучення анатомічних матеріалів одразу при поданні вноситься трансплант-координатором до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації органів та тканин (ЄДІСТ). Лікарі, які лікують та/або констатують смерть мозку пацієнта не мають доступу до цієї інформації.

Згідно порядку констатації та діагностичних критеріїв смерті мозку людини, затверджених наказом МОЗ України№ 1260/35543 від 09.11.2020, відповідальна особа (особа, яку призначив керівник закладу, або, якщо така людина не призначена, то черговий лікар ) зобов’язана невідкладно повідомити трансплант-координатора або Український центр трансплант-координації» про констатацію смерті мозку людини.

Лікувальні заклади, в яких немає трансплант-координатора, можуть у будь-який час зв’язатись із службою супроводу для реєстрації в ЄДІСТ.

З 2024 року трансплантації фінансуватиме НСЗУ

Впродовж двох років в Україні тривав пілотний проєкт із трансплатнології, коли подібні операції здійснювали коштом держави. Завдяки цьому у 2022 році провели 384 операції із трансплантації, з них 214 — від посмертних донорів.

Проте з наступного року операції з трансплантації медзакладам має оплачувати Національна служба здоровя у рамках законтрактованих пакетів послуг. Проте нині тарифікація ще не розроблена. У відповідь на запит “Гречки” у НСЗУ повідомили що наразі працюють над розробкою тарифів.

Чи можливе донорство на Кіровоградщині?

За статистикою європейських країн, на Кіровоградщині з населенням 920 тисяч щороку могло б бути 20-40 потенційних донорів для мультиорганного забору органів.

З 2021року Кропивницький задекларував рішення щодо створення баз вилучення органів у потенційних донорів після того, як буде налагоджено процес діагностики смерті мозку. Проте запуск трансплантаційних програм можливий лише після дооснащення медзакладів необхідною апаратурою та підготовкою фахівців-трансплантологів.

Громадяни, які хочуть надати прижиттєву згоду на посмертне донорство можуть звернутись до трансплант-координатора будь якого з нижче наведених лікувальних закладів. Заява подається особисто, при собі потрібно мати паспорт та ІПН.

Де на Кіровоградщині можна зареєструватись як потенційний донор органів?

На запит “Гречки” Український центр трансплант-координації повідомив перелік медзакладів, де працюють трансплант-координатори.

«АЦИНУС» (Лікарня Святого Луки)

Трансплант-координатори:

• Дар’єв Володимир Олегович – 38-050-312-34-61
• Юрків Тетяна Борисівна – 38-050-487-05-72
• Чернецька Юлія Сергіївна – 38-095-799-07-04
• Зайцева Анастасія Вікторівна – 38-093-103-72-97
• Гаркуша Яна Олександрівна – 38-066-631-31-89
• Брюховецький Михайло Костянтинович – 38-050-744-87-00

Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради

Трансплант-координатор:
Волошин Ліна Петрівна – 380999715684

Міська лікарня швидкої медичної допомоги

Трансплант-координатори:

• Чепига Тарас Романович – 380988532469
• Кочерга Сергій Володимирович – 380996272210

Знам’янська міська лікарня ім. А.В. Лисенка

Трансплант-координатори:

• Ставицький Віктор Володимирович – 380508111697
• Шмигаль Ігор Павлович – 380506075532

Добровеличківська центральна районна лікарня

Трансплант-координатор:
Філов’ят Юрій Антонович – 380969307759