Як перейти на українську та чи варто боятись суржику: подкаст “Є різниця”
У третьому випуску подкасту “Є різниця” ведучий Павло Іванов спитав пораду у кандидатки філологічних наук Світлани Ковтюх про те, як перейти на українську мову російськомовним.
Світлана Ковтюх каже, що попри те, що частина українців були русифікованими у радянські часи, нині прийшов час змін.
“Так, всім людям некомфортно виходити із своєї “теплої ванни”, міняти щось. Але якщо людина не буде виходити за межі свого комфорту, вона нічого не досягне в житті”, – каже філологиня.
Вона називає приклади людей із старшого віку, які цілком свідомо обирають перейти на українську і звертаються по допомогу до її колег та основним для вивчення мови вважає мотивацію як на державному рівні, так і просвітницьку роботу.
Більше про те як стимулювати себе перейти на українську слухайте у подкасті нижче.
Як перейти на українську?
Ведучий цього подкасту, Павло Іванов почав переходити на українську мову з 2011 року.
“Я поступово збільшував присутність українського у своєму житті. Перевів гаджети та соцмережі на українську. Під час налаштування додатків та програм почав обирати україномовний інтерфейс, почав збільшувати частку україномовного контенту – музики, літератури – в своєму житті. Фільми взагалі почав дивитись виключно з українським дубляжем, бо вважаю його набагато крутішим”, – розповідає він.
У вивченні мови надзвичайно дієвим є живе спілкування з носіями цієї мови, тому не треба боятися, що якихось слів українською ти поки не знаєш, бо ти в будь-якому разі вже носій української за правом народження.
Ось ще декілька порад:
- Не бійтеся робити помилки.
- Заведіть нотатник для нових цікавих слів та фразеологізмів.
- Читайте українською вголос.
- Відвідуйте театр, говоріть українською в магазинах, кав’ярнях, транспорті, з незнайомцями.
- Якщо все ж обрали для себе шлях поступової українізації, розробіть графік: оберіть години чи дні спілкування українською.
Суржик – як домашні капці
Філологиня вважає, що боятись суржику не варто.
“Людина, яка має освіту, чітко розуміє, що в офіційній обстановці вона послуговується літературною мовою. Коли ж ти приходиш додому і можеш із черевичок на шпильках перевдягтись у домашні капці, отак ти в домашній обстановці можеш іншою мовою послуговуватися: вживати діалектні чи суржикові слова. Коли в радянські часи нам говорили, що діалектне мовлення – це бур’ян, який треба випалювати, насправді це ті струмки, які живлять нашу національну мову. Бо без діалектного мовлення вона була просто суха, безбарвна, якась дистильована,” – каже Світлана Ковтюх і додає, що це стосується і мовлення різних соціальних груп.
Також слухайте перший випуск подкасту “Є різниця”, про те як і навіщо радянський союз знищував українську сільську еліту та чому довелось міняти український правопис.
Також слухайте подкаст “Є різниця” на платформах:
- Spotify
- Apple Podcasts
- Google Podcasts
- НВ.подкасти
- МегогоПодкасти
