«Це гроші для ЗСУ»: у Кропивницькому підозрюваному у шахрайстві волонтеру обрали запобіжний захід

У залі Ленінського міськрайонного суду у Кропивницькому перед слідчою суддею сидить чоловік в одязі такого ж кольору, як і військовий одяг «олива». На його рукавах два шеврони:  однієї сторони жовто-блакитний з написом «Міжнародна асоціація націй» англійською, а з іншої – червоно-чорний із написом тюркською мовою. 

Це Алім Ібрагімлі – громадянин Азербайджану, який з дружиною і маленьким сином проживає у Кропивницькому. Він  є волонтером і засновником громадської організації «Міжнародна асоціація націй». Його підозрюють у тому, що він за окрему винагороду обіцяв новим членам своєї організації допомогти ухилитися від мобілізації.

Сам Алім Ібрагімлі заявив, що це наклеп і насправді правоохоронці його побили.

Волонтера підозрюють у перешкоджанні роботі ТЦК

У середу, 13 березня, працівники управління Служби безпеки в Кіровоградській області оголосили підозру Аліму Ібрагімлі.

За версією слідства, він продавав членство у своїй організації, при цьому гарантуючи нібито можливість за допомогою цього уникнути мобілізації.

«Надавав рекомендації щодо носіння форми військово-тактичного зразка і шевронів певного батальйону. “Клієнтів” також інструктували щодо поведінки при спілкуванні з представниками ТЦК та правоохоронних органів», – йдеться у повідомленні управління СБУ області.

Аліму Ібрагімлі оголосили підозру у шахрайстві за попередньою змовою осіб (ч. 1, 2 ст. 190 Кримінального кодексу) та у перешкоджанні діяльності ЗСУ у воєнний період (ч. 1 ст. 114-1 ККУ). Перша стаття передбачає покарання до трьох років ув’язнення, друга – до восьми років.

Через декілька днів СБУ оприлюднила запис переговорів як докази проти Аліма Ібрагімлі. У записі зафіксовані три діалоги. Перший діалог підписаний правоохоронцями як розмова між Алімом Ібрагімлі та спільником:

– Намалювався клієнт, у якого можна ще бабло взяти. Але потрібна буде твоя участь, щоб озвучити суму.

– Півтори йому скажемо, нормально?

– Та ні, дві. У нього гроші є.

…

– Так у нас вступити коштує тисячу. Для вас, ну разом там – і ви заробите, і я зароблю. Це між нами.

У другому діалозі учасники підписані як «клієнт» та представник злочинної схеми. 

– Вносите суму сміливо. Зупиняє ТЦК – кажете, що служите у батальйоні “…”.

– А не буде такого, щоб додому повістку надіслати?

– У всякому випадку набираєте мене. ТЦК там чи хто вас зупинив.

– Це до отримання “корочки”, чи вже зараз?

– Не важливо, навіть у процесі.

У записі «клієнтка» уточнює, чи справді вони можуть допомогти уникнути мобілізації, адже волонтери не мають «броні».

«У нас зараз 103 людини, нас ніхто не чіпає. До кінця року у нас ще пару місць є. Ми йдемо як іноземний добровольчий батальйон. Волонтерство – це один з напрямків», – відповів їй чоловік.

У третьому діалозі «клієнт» розповідає про те, як скористався посвідченням, коли його у Кропивницькому зупинили працівники Територіального центру комплектування.

«Я одразу, як ти казав, показав. Вони сказали дякуємо, що допомагаєте нашій армії, продовжуйте – і відпустили», – розповів той.

Підозрюваний заявив про тиск і побиття

Своєю чергою Алім Ібрагімлі у розмові з журналісткою «Гречки» заявив, що за пару тижнів до оголошення підозри, 27 лютого, у його кабінет ввірвалися люди в масках, били його і вимагали гроші.

«Це були співробітники СБУ, з ними був слідчий прокурор. Я потім звернувся до лікарні, написав заяву до поліції. Але провадження по моїй заяві відкривати не хотіли, довелося йти до суду», – сказав він.

Також він надав у розпорядження редакції довідку з місцевої лікарні. У довідці вказана дата 28 лютого 2024 року і діагностовано забій нирки. В самій довідці вказано, що тоді вже пацієнт заявляв, що його побили.

В іншій довідці записано забій м’яких тканин правих плеча і кисті (без дати).

У третій (від 2 березня) – результати рентгену правого плеча і вже лівої кисті: пошкоджень кісток не виявили.

Алім Ібрагімлі є громадянином Азербайджану, тож він також звернувся до посольства в Україні. У зверненні він стверджує, що на нього напали 5 співробітників СБУ 27 лютого і вимагали у нього 5 мільйонів гривень.

Щодо своєї організації «Міжнародна асоціація націй», то він зазначив, що джерелами її фінансування є внески членів громадської організації, благодійні внески організації «Червоного півмісяця» з Туреччини та громадян інших держав.

На запитання журналістки, на які доходи він особисто живе, Алім Ібрагімлі відповів:

«Я сам з Азербайджану, у мене там квартира, я її здаю. З цих грошей і живу у Кропивницькому з родиною: у мене дружина-українка і маленький син».

Оголошену йому підозру чоловік заперечує. Щодо записів розмов, які опублікувала СБУ, він сказав:

«Це все неправда! Я не знаю, як вони це зробили, підробили, але це фейк», – заявив підозрюваний.

Обрання запобіжного: заяви адвоката і прокурора

Після оголошення підозри Аліму Ібрагімлі мали обрати запобіжний захід: для цього засідання призначили спочатку на 18 березня, а потім перенесли на 20 березня. Та ухвалу суду оголосили лише 25 березня: через клопотання адвоката, щоб суддя заслухала показання свідків, засідання довелося знову переносити. 

Перед цим адвокат підозрюваного Юрій Усатенко подав клопотання про відсторонення від справи слідчого, стверджуючи, що той діє упереджено. Під час обґрунтування клопотання він повторив історію Аліма Ібрагімлі про побиття 27 лютого і додав, що сам зазнав переслідування.

«Декілька днів тому до мого офісу увірвалися люди з автоматами і шукали мене. Мене, на щастя, на місці не було», – розповів він журналістці «Гречки» 20 березня.

Він додав, що вони подали заяву щодо побиття Аліма Ібрагімлі, та провадження не хотіли відкривати – тож вони добилися відкриття через суд.

Своєю чергою прокурор Володимир Лещенко прокоментував заяву сторони про тиск правоохоронців:

«Про цю заяву я тільки що дізнався, тому нічого конкретного сказати не можу. Цим має займатися Держбюро розслідувань. Але якщо це правда, то скажу, що я точно проти подібних незаконних дій, які ганьблять правоохоронців», – сказав він. 

Під час засідання щодо запобіжного заходу прокурор озвучив позицію сторони обвинувачення. Згідно з нею те, що Алім Ібрагімлі обіцяв новим членам організації, начебто допоможе ухилитися від мобілізації, кваліфікували як шахрайство.

Щодо перешкоджання ЗСУ, то тут прокурор озвучив версію слідства, що Алім Ібрагімлі, окрім посвідчення громадської організації, видавав новим членам шеврони нібито добровольчого батальйону «Туран». Він їм казав купити і носити одяг військового зразка і при зустрічі з працівниками ТЦК відмовлятися показувати документи, представлятися волонтерами й одночасно службовцями батальйону «Туран». Слідчі описали три таких епізоди у цій справі.

«За вступний внесок Ібрагімлі надавав пакет послуг, які в сукупності створювали перепони в роботі представників ТЦК. Шеврони, посвідчення тощо не звільняють від мобілізації, проте створюють представників ТЦК уявлення про приналежність людини до військового підрозділу», – сказав він.

Сторона обвинувачення клопотала про запобіжний захід у вигляді арешту з альтернативою застави в один мільйон гривень.

Сторона захисту ж заявила, що свідки, вказані прокурором, справді спілкувалися з підозрюваним і давали гроші, проте це були начебто добровільні внески за вступ в організацію.

«Ці гроші не для особистого збагачення, а для допомоги ЗСУ. Тому тут не може бути шахрайства», – сказав Юрій Усатенко. 

Також за клопотанням сторони захисту суд переглянув відео з соцмереж підозрюваного, які підтверджують його волонтерську діяльність, та заслухали свідків, які казали про те саме.

«Те, що підозрюваний є волонтером – я це й не оспорюю. Навпаки, прошу суд врахувати це. Але підозру ми оголосили не через ваше волонтерство. А через те, що ви консультували нових членів своєї організації, як ухилятися від мобілізації і отримали за це гроші», – пояснив прокурор Володимир Лещенко.

Тож у понеділок, 25 березня, суддя Катерина Юр’єва частково задовольнила клопотання слідчого СБУ.

«Застосувати запобіжний захід у вигляді застави 393 640 гривень. Внести заставу підозрюваний має не пізніше п’яти днів після оголошення запобіжного заходу», – вирішила суддя.

Також, поки слідство триває, Алім Ібрагімлі не має спілкуватися зі свідками у цій справі.