Інтеграція та ментальне здоров’я: як у 2025 змінюється система охорони здоров’я Кіровоградщини
«Гречка» поспілкувалась із очільником департаменту охорони здоров’я Олегом Рибальченком про те, яких змін чекати медзакладам і пацієнтам області та розповідаємо про найближчі плани.
«Ми не втручаємось у господарську діяльність, але відповідаємо за реалізацію політики МОЗ»
Перш за все окреслимо повноваження обласного департаменту охорони здоров’я.
«Наші повноваження не змінилися. Департамент охорони здоров’я — це структурний підрозділ обласної адміністрації, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері медицини. МОЗ формує правила, а ми на місцях слідкуємо, щоб вони виконувались», — пояснює посадовець.
За його словами, їхня роль полягає в тому, щоб координувати виконання медичної політики на території області, зокрема слідкувати за функціонуванням спроможної лікарняної мережі. Вони не мають впливу на призначення чи звільнення керівників закладів, не займаються господарською діяльністю, але супроводжують процеси, забезпечують дотримання законодавства та інформують про порушення.
«Ми не можемо змусити громаду призначити когось на посаду чи закрити лікарню. Але якщо приймається незаконне рішення — ми повідомляємо прокуратуру, і воно буде скасоване. Це питання збереження системи медичних послуг», — зазначає спікер.
Департамент моніторить дотримання постанов Кабміну і наказів МОЗ у всіх закладах, незалежно від їх форми власності чи підпорядкування. Навіть у найменших лікарнях має бути дотриманий мінімальний обсяг надання послуг.
«Нас не цікавить, хто є власником закладу — якщо у ньому є, наприклад, інсультне відділення, то має бути весь перелік відповідних медикаментів, щоб надати допомогу у цьому стані. Це питання якості», — наголосив посадовець.
Олег Рибальченко пояснив, що фахівці департаменту на звʼязку і з громадами, і з медзакладами. До них часто звертаються за консультацією з тих чи інших проблем та ситуацій.
Медреформа не змінила контрольну функцію департаменту, але трансформувала саму систему: тепер медична допомога розглядається як послуга, що має фінансову оцінку — оплату від Національної служби здоров’я
«Ми залишилися розпорядниками коштів лише на комунальні послуги для лікарень. Решта — вже не наша зона відповідальності», — додав він.
Яких новацій чекати пацієнтам Кіровоградської області у 2025?
Інтегровані центри допоможуть зберегти лікарні у малих громадах
«Інтегровані центри первинної медичної допомоги — це новий формат, який дасть шанс вижити неспроможним лікарням. Йдеться про заклади, що не можуть отримати пакет стаціонарної допомоги через брак фахівців, але при цьому не є типовими центрами первинки», — пояснює представник обласного департаменту охорони здоров’я.
Такі центри поєднуватимуть сімейних лікарів і наявних вузьких спеціалістів, навіть якщо заклад не має змоги працювати цілодобово, як це вимагається для повноцінного стаціонару.
«Наприклад, в Устинівці ніколи не буде такої кількості пацієнтів, щоб виправдано тримати чотирьох невропатологів, як потрібно для забезпечення стаціонару. Але це не означає, що лікарню треба закривати. Формат інтегрованої допомоги дозволить їм залишитись у структурі», — зазначає посадовець.
Наразі чекають на ухвалення відповідної постанови Кабміну, яка юридично врегулює створення таких форм закладів. Доки цього немає, департамент закликає громади не поспішати з рішеннями про реорганізацію або ліквідацію медичних установ.
«Громади налякані, вони не хочуть змін. Але ми пояснюємо: ви збережете заклад і фахівців. А якщо з’являться кадри, можна буде перейти на повноцінний стаціонар», — каже він.
Об’єднання первинної і спеціалізованої допомоги в одному закладі наразі дозволене лише тимчасово — на період воєнного стану. Після його завершення така форма більше не відповідатиме вимогам медичної реформи.
«Якщо об’єднати все в одній структурі, керівник почне економити на первинці, перекидаючи ресурси на стаціонар. Це призведе до зниження зарплат сімейним лікарям та порушення принципу реформованої системи. Саме тому така форма скасовується після воєнного стану», — пояснює спікер.
У 2025 році на «первинці» мають з’явитися простори ментального здоров’я
«Усі сімейні лікарі вже в цьому році зобов’язані консультувати пацієнтів з психічними розладами. Раніше це робили лише ті, хто мав окремий пакет і пройшов навчання за програмою mhGAP», — пояснює посадовець.
Тепер сімейний лікар має визначити, чи потребує пацієнт допомоги психіатра або психолога, і спрямувати людину до відповідного фахівця. Це дозволяє розділити потоки пацієнтів — де потрібне медикаментозне лікування, а де достатньо психологічної підтримки.
Пацієнти можуть звертатися без направлення — як до психолога, так і до психіатра. Але стигматизація психіатрії та упередження щодо психологів залишаються серйозною перешкодою.
«Люди бояться йти до психіатра, бояться бути “записаними” як психіатричні пацієнти. Хоча психіатр може сказати: “Ви не наш пацієнт, ми не будемо вам нічого призначати”», — зазначає він.
Саме тому роль сімейного лікаря стає ключовою: він перший, до кого звертаються, і саме він має правильно зреагувати на запит людини.
У 2025 році планується запуск «просторів психологічного розвантаження» у первинній ланці. Першими пілотними територіями стануть Олександрія та Гайворон, з поступовим поширенням на всю мережу області.
Крім того, у складі реабілітаційних відділень мають з’явитися центри ментального здоров’я, де постійно працюватимуть психіатри. Такі центри вже діють у Кропивницькому, Гайвороні та Голованівську, а загалом їх буде сім — у надкластерних і кластерних лікарнях області.
«Ці центри не лише обслуговують пацієнтів, які проходять реабілітацію. До них зможуть звертатися й інші люди — просто з вулиці. І кожен із таких закладів отримує по 207 тисяч гривень щомісяця на надання послуг: це буде окремий пакет НСЗУ», — розповідає посадовець.
До кінця року реабілітаційні послуги мають з’явитися у всіх лікарнях області
«Реабілітація має бути доступна в кожному медзакладі — не лише в кластерних і надкластерних, а й у звичайних лікарнях. І це має статися до кінця року», — говорить представник департаменту охорони здоров’я.
Йдеться насамперед про створення так званих «просторів реабілітації», тобто амбулаторних послуг, які можуть надаватися без госпіталізації пацієнта. Повноцінні реабілітаційні відділення залишаються обов’язковими лише для кластерних закладів, оскільки вони потребують більшої кількості фахівців і ресурсів.
«У кожному стаціонарі мають бути елементи реабілітації. Простішу допомогу — наприклад, після травм ноги, руки чи спини — людина зможе отримати у найближчій лікарні. А складну — в кластері або надкластері», — пояснює посадовець.
Цей підхід дозволить зняти навантаження з великих лікарень і зробить базові послуги реабілітації доступнішими. Пацієнти зможуть проходити реабілітацію амбулаторно — приходити в лікарню і працювати з фахівцями, не займаючи місця у стаціонарі.
«Фізіотерапія є в усіх лікарнях, і вони вже можуть забрати собі цей пакет. Для громад головне — забезпечити хоча б одну реабілітаційну послугу, яку вони можуть реалізувати», — наголошує спікер.
Вимоги до пакетів ще формуються, але, за словами посадовця, є чітке доручення Президента: зробити реабілітацію доступною для кожного — хоча б на базовому рівні.
«Тобто зрозуміло, що фахівець з відновлення мовлення потрібен у лікарні з інсультним відділенням. А в травматичному відділенні його послуги майже ніколи не знадобляться, і утримувати такого фахівця буде невиправдано», — додав Олег Рибальченко.
Будинок дитини перетворили на центр паліативної допомоги
«Наразі в області діє 28 пакетів паліативної допомоги. Якщо говорити про стаціонар, то наша потреба — 75 ліжок. Але вже маємо 135, хоча вони розміщені лише у 8% закладів Кіровоградщини», — повідомив представник департаменту охорони здоров’я.
Ситуація з паліативною допомогою дітям дещо складніша. Формально існує пакет «паліативна медична допомога дорослим і дітям», а повноцінних дитячих лікарень в області лише дві — обласна та Олександрійська. У решті випадків дитячі відділення функціонують як частини багатопрофільних лікарень, і там зазвичай є по 1–2 паліативних ліжка.
«Ми створили окремий центр паліативної допомоги на базі колишнього обласного Будинку дитини у Кропивницькому. Тепер він офіційно називається Центром медичної реабілітації паліативної допомоги», — зазначає посадовець.
Поки тривав ремонт укриттів, дітей тимчасово евакуювали до Австрії. Після повернення, орієнтовно 1 червня, центр законтрактує пакет із НСЗУ і почне працювати винятково з дітьми, які потребують паліативної допомоги.
Також у області має з’явитись центр протезування на базі одного з обласних медзакладів.
Які пріоритети в облаштуванні медзакладів області?
«Обласна лікарня вже отримала перше за всю історію комунальне МРТ. Також КТ з’явився у тубдиспансері, а в онкологічному центрі з’явиться лінійний прискорювач», — розповідає посадовець.
Серед новинок, які планують закупити цьогоріч, — С-arm (рентген-дуга), наркозно-дихальне обладнання, а також у майбутньому сподіваються на ще кілька одиниць МРТ. Більшість техніки буде централізовано придбана Міністерством охорони здоров’я й передана кластерам.
Водночас серед пріоритетів медицини області залишається добудова та завершення формування спроможної мережі медзакладів.
«Нам важливо завершити всі інфраструктурні реформи. Наразі є неспроможні заклади, які мають пакети, але не можуть повноцінно надавати послуги. Це гальмує систему», — пояснює Рибальченко. Наприклад, саме через неспроможність потрапила під реогранізацію Олександрійська психіатрична лікарня.
За його словами, громади вже розробили плани розвитку — з переліком необхідного обладнання, модернізацій та робіт, які мають бути виконані. Департамент моніторить, як вони рухаються згідно з цими планами.
Як лікарні бути з грошима і кадрами?
«Брак лікарів — це не лише загальноукраїнська проблема. У більшості випадків усе залежить від керівника медзакладу», — вважає посадовець.
Він наводить приклад: коли керівник Добровеличківської лікарні перейшов у Новоукраїнку, обидва заклади під його керівництвом були повністю укомплектовані лікарями. За словами спікера, цей керівник сам шукає фахівців, формує їм конкурентну зарплату, допомагає з житлом і домовляється з громадою про мотиваційні умови.
«Є багато програм підтримки лікарів, і громади, зацікавлені в якісній медицині, йдуть на зустріч. Ключове — щоб керівник не чекав, а діяв», — додає він.
Щодо прибутковості медзакладів, посадовець пояснює: лікарні мають обирати не кількість пакетів послуг, а якість їхнього виконання. Якщо медустанова набрала багато пакетів, але не має ресурсів для якісного виконання — її штрафує НСЗУ.
«Краще мати п’ять стабільних пакетів і виконувати їх добре, поступово нарощуючи обсяги по них, відповідно надходження. Ніж десятки пакетів. які не виконуються якісно, і постійно потрапляти під санкції», — зазначає він.
Окремі не кластерні заклади показують кращі результати, ніж кластерні. Наприклад, Гайворонська лікарня має у два рази більше надходжень, ніж Голованівська, попри те, що остання має вищий статус і потенційно більші можливості.
«Ми не караємо, але вказуємо, де є проблеми — зокрема з ліками»
«Так, ми моніторимо ситуацію з наявністю ліків у лікарнях. Але контролю в каральному сенсі ми не здійснюємо», — пояснює представник департаменту охорони здоров’я.
Наприклад, НСЗУ може припинити фінансування закладу за Програмою медичних послуг. Або власник медичного закладу може звільнити керівника. Наприклад, у комунальних медзакладів власниками є місцеві громади. Наприклад, власником Кіровоградської обласної лікарні є обласна рада, міської лікарні — міська рада тощо.
Та обласний департамент не має повноважень звільняти керівників медзакладів або припиняти фінансування. Натомість його фахівці регулярно відстежують ситуацію і передають інформацію для подальших рішень.
«Ми можемо сказати власнику закладу: ось тут є проблема, і вона шкодить людям. Що робити — вирішуйте самі. Але ми це фіксуємо проблемні ситуації», — каже посадовець.
Окремо працює система реагування на скарги пацієнтів. Проте є й системний підхід — моніторинг кластерів за участю міжлікарняних комісій.
«Ми створюємо комісії, до складу яких входять провізори, бухгалтери, економісти та медичні директори з різних лікарень. Вони перевіряють одна одну за нашим алгоритмом, а керують цим процесом наші позаштатні фахівці — головний хірург, головний терапевт, фінансисти департаменту», — розповідає він.
Такі перевірки дають можливість не тільки виявити нестачу ліків, а й оцінити загальну організацію роботи в лікарнях області.
