Смолінська громада мріє про видобуток літію: коли чекати розробки на Полохівському родовищі
Полохівське родовище літію у Смолінській громаді має 27 мільйонів тонн руди, завдяки цьому його можна вважати одним із найбільших в Європі. У селищній раді кажуть, що видобуток літію стане стратегічним напрямком для громади. Розповідаємо, яку вигоду може отримати від родовища громада та коли тут почнуть видобувати літієву руду.
У матеріалі ми розповідаємо:
- Видобуток літію — стратегічний напрямок для Смолінської громади
- Яку вигоду Смолінська громада сподівається отримати від літієвого родовища?
- Одне з найбільших у Європі родовищ
- Яким способом планують видобувати літій?
- «Якщо ми будемо тут концентрувати техніку, то її одразу побачать зі супутників»
- Наступний етап — будівництво шахти
- Чи готова громада підтримувати будівництво переробного підприємства?
Джерело: кореспондентка «Гречки» із престуру до Полохівського родовища, де було спілкування із представниками Смолінської громади та компанії, що розробляє родовище.
Видобуток літію — стратегічний напрямок для Смолінської громади
Полохівське родовище розташоване на території села Копанки біля Полохівки у Смолінській громаді. Площа ділянки складає 20,55 гектара.
Заступник Смолінського селищного голови Віктор Рєзнік зазначив, що розробка Полохівського родовища літію є стратегічним напрямком для громади, адже з 2023 року Смолінська урановидобувна шахта призупинила роботу та невідомо коли почне знову працювати. Адже саме завдяки шахті селище й утворилося.
«Ми як громада співпрацюємо, спілкуємось з керівництвом шахти, яка є структурним підрозділом державного підприємства “Схід ГЗК”. Наполягаємо на тому, щоб відновили роботу нашого підприємства, яке має ще запасів мінімум на 5-7 років роботи. І нам дуже приємно, що в нашій громаді знайшли ще й родовище літію», — зазначив Віктор Рєзнік.
За словами посадовця, видобуток літію дасть змогу Смоліному стати різноплановим селищем, яке не буде залежати лише він того працює шахта чи ні.
Яку вигоду Смолінська громада сподівається отримати від літієвого родовища?
Смолінська громада бачить у видобутку літію з Полохівського родовища значні перспективи для свого відновлення та подальшого розвитку.
Віктор Рєзнік каже, що громада очікує стабільного доходу від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який сплачують із зарплат працівників. Якщо на підприємстві, пов’язаному з розробкою родовища, працюватимуть місцеві жителі, частина цього податку залишатиметься в бюджеті громади.
Тобто що більше місцевих жителів працюватимуть на проєкті та суміжних підприємствах — у транспорті, будівництві, обслуговуванні, харчуванні, комунальній сфері, — то більше коштів громада зможе спрямовувати на дороги, школи, медицину й інші потреби.
Окрім цього громада матиме рентну плату за користування надрами. У планах, зазначив Рєзнік, підписати з компанією, що розробляє родовище, соціальні угоди, які передбачатимуть фінансову підтримку та допомогу в реалізації місцевих проєктів.
Оскільки уранова шахта тимчасово призупинила роботу, новий літієвий проєкт дозволить забезпечити роботою місцевих гірників. Зараз вони працюють на сусідній шахті, яка теж належить «Схід ГЗК». Деякі їздять на інші гірничі виробництва в Україні вахтовим методом, — каже заступник селищного голови.
Що відомо про розробку Полохівського родовища літію?
Одне з найбільших у Європі родовищ
Полохівську ділянку літію у 1990-х роках відкрило казенне підприємство «Кіровгеологія». Літієву руду використовують для електроавтомобілів, смартфонів та ноутбуків, системи накопичення енергії, термостійкого скла та кераміки та навіть у системі очищення повітря на космічних станціях.
«Вони врешті-решт назвали її родовищем, але це така була неофіційна назва, тому що на захист запасів вони не виходили, ніде нічого не затверджували, ніхто і ніяку економіку не робив», — розповів СЕО та головний геолог ТОВ «Укрлітійвидобування», кандидат геологічних наук Михайло Гейченко.
Раніше «Гречка» розповідала, ліцензію на розробку літієвого родовища на території села Копанки у 2017 році отримало ТОВ «Укрлітійвидобування». Видобувати цінний метал компанія може протягом 15-20 років. Однак за попередньою інформацією покладів на видобуток руди вистачить на 25-30 років.
За словами Михайла Гейченка, після отримання спецдозволу «Укрлітійвидобування» провело геолого-економічну оцінку, детальну розвідку та подало матеріали до Державної комісії України по запасах корисних копалин.
У результаті запаси родовища оцінили у 27 мільйонів тонн руди. Це робить його одним із найбільших у Європі. Середній вміст оксиду літію у руді — понад 1,2%. За міжнародними мірками, показник вище 1% вважається добрим рудним вмістом.
Як зазначив геолог, якісь літієвої руди підтвердили міжнародні фахівці, зокрема із Великої Британії. У результаті дослідів вдалося отримати високоякісний концентрат карбонат літію, який можна використовувати для вироблення батарей.
Яким способом планують видобувати літій?
Під час розвідки на родовищі пробурили шість глибоких свердловин. Частина з них сягала понад 500 метрів, деякі — понад 600.
«І в наших планах пробити кілометрову, а можливо і більшу свердловину, Але вже потім, бо це дуже великі гроші», — зазначив Михайло Гейченко.
Михайло Гейченко каже, що річна потужність родовища становитиме близько 300 тисяч тонн концентрату петаліту, а потенційне виробництво карбонату літію складатиме до 22 тисяч тонн на рік.
Відкритий кар’єрний спосіб він називає небажаним через ризики для води, ґрунтів і навколишніх сіл.
«Хоч тут село і далеко, але якби ми рили тут кар’єр, глибина якого поки що умовно на 500 метрів, то вода б зникла у всіх селах навколишніх. І взагалі, ви бачите, які родючі тут чорноземи. Ми б вивели їх з експлуатації, а це були б значні втрати. А так підземна розробка дозволить не переривати ні сільськогосподарських робіт, нічого іншого. Не буде ніякого впливу на навколишнє водне середовище. Хоч це дорожчий проєкт, але він кращий для людей і для України», – наголосив геолог.
«Якщо ми будемо тут концентрувати техніку, то її одразу побачать зі супутників»
За словами головного геолога «Укрлітійвидобування», у 2026 або 2027 році компанія планує завершити Feasibility Study — дослідження доцільності або техніко-економічне обґрунтування проєкту, щоб вирішити, чи є запропонований метод, план або робота можливими, розумними та рентабельними. На його основі цього аналізу можна буде проєктувати підземні гірничі виробки.
Михайло Гейченко розповів, що за планом, який компанія окреслила собі, до 2028 року мали б завершити всі роботи, збудувати шахту та приблизно до 2030 почати видобуток.
Водночас війна сповільнила підготовку проєкту, тому питання будівництва шахти під час війни залишається поки що не вирішеним.
«Якби не війна, то ми б вже, мабуть, і почали роботи. За різних об’єктивних причин ми не могли залучати фахівців іноземних компаній для проєктування підземних гірничих виробок. Якщо ми будемо тут концентрувати техніку, то її одразу побачать зі супутників. І я думаю, що росіяни не одразу прилетять бомбити, а почекають, поки ми щось збудуємо, щоб заподіяти нам якнайбільшу шкоду», — зазначив Михайло Гейченко.
Михайло Гейченко наголошує, що такі проєкти зазвичай тривають 10–12 років — від моменту захисту запасів до запуску в експлуатацію. За його словами, вже на сьогодні компанія вклала у розробку родовище близько 25 мільйонів доларів.
Наступний етап — будівництво шахти
«У нас є програма робіт. Ми її виконуємо в строки. Ми дійшли до питання проєктування шахти, але у зв’язку з військовими діями — це неможливо. Ворога теж дуже цікавлять подібні речі», — зазначив керівник ТОВ «Укрлітійвидобування» з питань співпраці з державними органами та громадою Андрій Лісота.
За його словами, подібні проєкти потребують великих інвестицій, тому для запуску Полохівського родовища можуть знадобитися сотні мільйонів доларів. Якщо будуть сприятливі умови та фінансування, будівництво шахти й переробного підприємства може тривати орієнтовно від трьох до п’яти років.
Андрій Лісота поки не уточнює, чи йтиметься лише про видобуток руди, чи про повний виробничий цикл — від видобутку до переробки. За попередніми оцінками, робота такого підприємства може потребувати від 300 до 500 працівників. Також розглядають ідею створення навчального закладу для підготовки кадрів, зокрема у Смоліному або Малій Висці.
«Ми з громадою в дуже хороших стосунках, підтримуємо різні їхні соціальні проєкти. Вони дуже надіються, що розпочнеться робота. Адже наше підприємство буде один із головних бюджетоутворюючих не лише для Смолінської», — зазначив він.
Андрій Лісота зазначив, що після завершення війни першим кроком компанії буде будівництво шахти з видобутку літію.
Чи готова громада підтримувати будівництво переробного підприємства?
Михайло Гейченко говорить, що надалі, якщо запрацює Полохівське родовище, то у Смоліному є перспектива будівництва заводу з виробництва карбонату або гідроксиду літію. Це суттєво збільшить доходи громади.
За словами Віктора Рєзніка, громада планує допомогти у будівництві та залучити всю інфраструктуру: залізницю, водогін, газозабезпечення, потужне електропостачання. Цей потенціал зможе бути корисним не лише для Полохівського, а й для родовища літію «Добра» у сусідній Добровеличківській громаді.
Начальник відділу будівництва, земельних ресурсів, архітектури та житлово-комунального господарства селищної ради Володимир Бойко говорить, що Смоліне будували під шахту, тому у селищі є інфраструктура, зокрема водогін та електроенергія, розрахована на 50–70 тисяч людей.
На таку кількість людей також планували збудувати житло, проте проєкт не вдалося реалізувати — фактично збудували лише третину запланованого.
«Інфраструктура на сьогодні може забезпечити не лише наше населення, а й інші промислові об’єкти», — зауважив посадовець.
Зі слів Віктора Рєзніка, громада зацікавлена в тому, щоб «Укрлітійвидобування» змінило реєстрацію з Маловисківського на Смолінське. Тоді зможуть підтримувати компанію в багатьох питаннях.
Керівник ТОВ з питань співпраці з державними органами та громадою Андрій Лісота підтвердив, що компанія у процесі перереєстрації.
