Справа про розстріл спецпризначенців: у Кропивницькому суд виніс вирок терористам
Напередодні, 24 червня 2025, Подільський суд міста Кропивницького виніс вирок у справі про розстріл військовослужбовців 3-го окремого полку спецпризначення. Адвокатка розповіла «Гречці», чому справа так довго розглядалася у судах і як вдалося добитися рішення.
Розстріл військових
Нагадаємо, що справа стосується подій АТО/ООС. У липні 2014 року російські бойовики на окупованій частині Донеччини збили український літак. Українському пілоту полковнику Юрію Шевцову вдалося катапультуватися, і групі спецпризначенців 3-го полку поставили задачу розшукати його. Для цього група із 19 спецпризначенців прибула до села Латишеве. Вони отримали наказ висуватися на пошуки наступного дня. У селі їх зустрів місцевий фермер Микола Бутрименко, який нагодував їх і запропонував переночувати.
Потім фермер сказав, нібито у нього дружина хворіє і йому треба у село Сніжне поїхати. Приїхав він з групою російських терористів на військовій техніці, яка значно переважала чисельно групу українських військових. Очолював їх Станіслав Кім, якого окупанти пізніше призначили «мером» Горлівки.
Українські спецпризначенці прийняли бій. Та вийти з оточення вдалося чотирьом з них. Десятеро загинули у бою, пʼятьох захопили у полон терористи.
«Чотирьом вдалось тоді вийти з оточення та стати головними свідками по справі. Згодом із полону були обміняні всі пʼять спецпризначенців, які чудом вижили в катівнях», — розповіла адвокатка Олена Яркіна, яка у суді представляла інтереси потерпілих військових та родини полеглих спецпризначенців.
Вона розповіла «Гречці», як у судах розглядали справу та як вдалося добитися справедливості.
Обвинувачення у теракті
Ще на початку 2014 року українське законодавство не мало відповідних норм, щоб судити тих, хто перебуває на тимчасово окупованій території, хто перейшов на сторону ворога.
На момент передачі її до суду, до законодавства були внесені зміни, що дало можливість розглядати ці справи у режимі спеціального кримінального провадження, тобто судити обвинувачених заочно, без їхньої присутності.
Водночас те, що частина території перебувала під контролем російських окупантів, значно ускладнювало роботу слідчим та СБУ при зборі доказів.
За словами адвокатки, на момент передачі цієї справи до суду якраз внесли зміни до Кримінального процесуального кодексу України. Це дало можливість розглядати справу у режимі спеціального кримінального провадження.
«Ми на всі 100 відсотків можемо стверджувати, що обвинувачені свідомо зробили свій вибір у березні 2014 року, усвідомлювали свої дії, та розуміли, що за всі їх «діяння» їм загрожує кримінальна відповідальність. Тому й надалі ховались на території, де проходила антитерористична операція», — пояснила вона.
Прокуратура Донецької області кваліфікувала цю подію як теракт, розслідувала її та у 2016 році справу скерували до суду.
Окрім Бутрименка та Кіма, слідчими було встановлено особи ще трьох обвинувачених. Це громадяни України та Росії – Андрій Борисов, Олексій Новіков та Іван Бірков. Виявилося, що Борисов та Бірков вже мали на той час судимості.
«Основною доказовою базою стали свідчення тих спецпризначенців, яким вдалось вижити в катівнях бойовиків, так і тих, кому вдалось вирватись із їх оточення. А також інші документи, що були отриманні в ході негласних слідчих розшукових дій», — пояснила Олена Яркіна.
Суддя на стороні ворога
У цій справі у якості потерпілих були 23 людини. Девʼятеро — це спецпризначенці з тієї самої групи, які вижили. Всі інші — родини полеглих воїнів ССО.
Спочатку розглядали цю справу за пʼятьма окремими провадженнями, в різних судах. Адвокатка розповіла, що у різних судах був різний підхід.
Наприклад, у Куйбишевському районному суді Запорізької області розпочали розгляд всупереч законодавству без участі потерпілих.
«А ось Бердянський міськрайонний суд влаштував справжнє шоу з “нехотєлок” суддів слухати ці справи. Там в ход пішли всі суддівські хитрощі: лікарняні, відпустки, “а ми переселенки, у нас там родичі”, “ми боїмося”», — пригадує адвокатка.
Адвокатці доводилося двічі відправляла клопотання на адресу Запорізького апеляційного суду про неможливість сформувати колегію суддів для розгляду кримінальних справ відносно Борисова, Біркова, Новікова.
«А після повномасштабного вторгнення суддя взагалі перейшла на бік ворога, співпрацювала з фсб, зливала позиції військових “Азову”. То була Лариса Богомолова — в одній справі головуюча суддя, у двох інших – просто в колегії суддів. Наразі вона обвинувачена у держзраді», — додала Олена Яркіна.
Разом з тим, у сусідньому Чернігівському районному судді, молода суддя, організувала підготовче судове засідання, зв’язавши в режимі відеоконференції 12 майданчиків – районних судів, де проживали потерпілі. Тому судове засідання за обвинувальним актом відносно Станіслава Кіма було проведено з дотриманням всіх вимог чинного законодавства.
Перевести справу до Кропивницького
«Враховуючи осі такі різні підходи до слухання справ, та розуміння, що ефективний судовий розгляд можливий лише у разі обʼєднання чотирьох проваджень в одну справу», — розповіла Олена Яркіна.
Йдеться про справи стосовно чотирьох російських бойовиків. Справа щодо фермера-колаборанта Миколи Бутрименка розглядалася окремо.
Обвинувачені знаходились у розшуку та відносно них проводилось заочне провадження, тож на обʼєднання справ в одну пішов майже рік юридичних перипетій.
«Більшість потерпілих проживали в Кіровоградській області, тому я за згодою своїх довірителей подала клопотання до Вищого спеціалізованого суду про заміну територіальної підсудності. ВССУ клопотання задовольнив», — розповіла адвокатка.
Тоді, у 2017 році, справу передали до Подільського суду міста Кропивницького. Тут колегія суддів розглядала справу за обвинуваченням Борисова, Біркова, Кіма і Новікова у здійсненні терористичного акту 29 липня 2014 року під селом Латишеве Донецької області.
Вирок вбивцям
24 червня 2025 року судові слухання у Кропивницькому були закінчені.
«Колегія суддів оголосила вирок: всім обвинуваченим — довічне ув’язнення і конфіскацію майна. Вирок має бути виконаний з моменту фактичного затримання обвинувачених», — розповіла Олена Яркіна.
Вона зазначила, що 24 червня була проголошена лише резулятивна частина вироку. Згодом має бути проголошено текст вироку у повному обсязі. Після його можуть оскаржити протягом 30 днів з моменту проголошення.
«Як будуть діяти захисники обвинувачених нам наразі невідомо. То ж враховуємо і їх права», — сказала вона.
Вирок набирає сили з моменту закінчення терміну на оскарження або з моменту рішення суду апеляційної інстанції.
«Що далі? Будемо й далі працювати. Адже є ще незакінчена справа по Миколі Бутрименку», — додала адвокатка.
Фермера-колаборанта обміняли на полонених
Справа по обвинуваченню фермера Миколи Бутрименка, який привів російських бойовиків вбити українських спецпризначенців, розглядалася окремо. Його обвинувачували у причетності до терористичного акту.
Суд першої інстанції його виправдав у цьому обвинуваченні. Та визнав винним у фінансуванні незаконних збройних формувань.
Як пригадує Олена Яркіна, цього колаборанта видали російській стороні в обмін на українських воїнів під час першого великого обміну військовополоненими у грудні 2019 року.
«У той момент справа відносно нього вже слухалась від початку, в іншому районному суді Запорізької області. Але ковід, а потім повномасштабне вторгнення росії на територію України не дали змоги завершити цю справу», — розповіла вона.
Наразі Оріхівський районний суд не працює, оскільки місто Оріхів Запорізької області знаходиться під постійним, щоденним обстрілом росіян. Справу щодо фермера перенаправили до Шевченківського районного суду Запоріжжя.
«Наразі провадження у справі зупинено. Справа за прокуратурою Запорізької області. Ми вперті, ми дочекаємось! Верховенство права є непорушним», — підкреслила юристка.
