У Кропивницькому на мешканку гуртожитку впала стеля: що каже власник будівлі

Джерела: коментарі жителів гуртожитку пані Тетяни та пана Олега, начальниці ЖЕКу «Кіровоградоблагробуд» Олени Шаповалової, очільника «Кіровоградоблагробуд» Василя Чернія, юристки Євгенії Захарченко.

Що відомо про аварію труби на горищі

Мова йде про двоповерховий гуртожиток по вулиці Степана Бандери, 6. Він є відомчим — перебуває у власності підприємства «Кіровоградоблагробуд» та обслуговується житлово-експлуатаційною конторою цього підприємства.

У коментарях «Гречці» власники кімнат цього гуртожитку пан Олег та пані Тетяна розповіли, що у суботу це вже був повторний порив. Перший раз трубу на горищі прорвало 29 січня. 

«Тоді, 29 числа, у сусідки впала половина стелі на кухні. У нас також почала падати. Ми своїми силами свою стелю поремонтували. Бо серед іншого це небезпека і для малих дітей, які в нас  є», — розповів пан Олег.

Саму ж трубу на горищі, зі слів, мешканців, працівники ЖЕКу заварили у місці, де прорвало і на тому все.

У суботу, 21 лютого, знову прорвало цю трубу на горищі, але у значно більшому масштабі.

За пана Олега, бригада, яку найняв ЖЕК, вранці запустила опалення, і вже за годину сталася нова аварія. 

«У сусідки зі стелі лило, як дощ у квартирі», — описав ситуацію він.

Зрештою, внаслідок пориву та великого обсягу води з труби, у кімнаті пані Тетяни повністю обвалилася стеля.

На той момент там перебувала вона і поліцейські, яких викликали після пориву, аби написати заяву про бездіяльність власників гуртожитку.

Унаслідок обвалу пані Тетяна отримала травми. Її госпіталізували до лікарні.

Як уточнили у коментарі «Гречці» у пресслужбі Центру екстреної меддопомоги області, виклик до медиків надійшов о 10:30. 56-річну пацієнтку із забоєм грудної клітки доставили до лікарні.

Пані Тетяна під час спілкування із кореспонденткою «Гречки» 23 лютого перебувала ще в лікарні.

Жінка також повідомила, що написала заяву до поліції про отримані травми та ініціювала провадження. За її словами, під час обвалу постраждала не лише вона — під завал потрапили ще троє людей. 

«Добре, що шкаф прийняв удар. Якби не це, не знаю, що було б», — зазначила пані Тетяна. 

Вона додала, що площа обвалу становила близько 18 квадратних метрів.

Гуртожиток без ремонту понад 30 років

Зі слів пані Тетяни, кімнату у гуртожитку вона отримала 38 років тому, як працівниця підприємства «Кіровоградоблагробуд», якому і належить будівля. З того часу, із її слів, не було жодного капремонту. Лише нещодавно зробили санвузли, а щодо іншого, то говорять, що не мають коштів на ремонти, попри те, що мешканці платять квартплату, а також викупляли кімнати для приватизації.

Жінка розповіла, що спершу разом з іншими мешканцями подала документи на безоплатну приватизацію кімнат у гуртожитку. Однак, за її словами, їм відмовили та запропонували викупити приміщення. 

«Сказали, щоб ми викупляли ці кімнати. А як ми викупимо, то за ці кошти нам усе полагодять — і труби будуть у порядку, і дах, і все буде добре», — зазначила вона.

За словами жінки, вони погодилися на умови та викупили кімнати. Вона уточнила, що особисто приватизувала дві кімнати близько трьох років тому. Проте з обіцяних робіт, каже пані Тетяна, фактично виконали лише ремонт у туалетах. 

У гуртожитку, за її словами, вже є щонайменше десять приватизованих кімнат, лише цього літа викупили ще три. Дехто з мешканців придбав по кілька приміщень. 

«Більше нічого за ті кошти, що ми викупляли, не зробили. Ще сказали, що дерева підстригали за ці гроші — і все», — додала вона.

Жінка пояснює, що покрівля будинку перебуває в аварійному стані покрівлі мережі зношені. За її словами, ремонт даху обіцяли провести, але цього не сталося. Частину робіт мешканці виконували власним коштом — зокрема прокладали електрокабелі та облаштовували індивідуальне електроопалення. 

У міськвиконкомі, куди вона зверталася за роз’ясненнями, відповіли, що впливу на ситуацію не мають, бо будівля має власника, і порадили контактувати з ЖЕКом та власником гуртожитку.

По попередній аварії, що сталася 29 січня, виїжджали представники ЖЕКу. Склали всі відповідні акти. 

Стосовно аварії 21 лютого, пані Тетяна говорить, що акту про подію не склали, оскільки керівниця ЖЕКу на виклик не приїхала. 

За словами пана Олега, у ЖЕКу того дня відповіли, що коштів на ремонт немає, а приїхати вони не можуть, бо це вихідний день. 

Станом на понеділок, каже він, ситуація кардинально не змінилася: та сама бригада знову приїжджала, щось підварила й запустила опалення, однак мешканці побоюються нових проривів. 

«Це питання часу — день-два-три, і знову прорве», — вважає пан Олег.

Власник будівлі, за словами чоловіка, після аварії відповів на дзвінок, втім сказав, що питання не до нього, а до ЖЕКу.

«Він сказав: “Кому ви платите, той хай і розбирається. Я до цього відношення не маю”», — передав зміст розмови чоловік.

Що говорять про ситуацію із гуртожитком у ЖЕКу

Начальниця ЖЕКу Олена Шаповалова повідомила, що в гуртожитку стався прорив труби нижньої розводки опалення на горищі. 

За її словами, перший випадок трапився наприкінці січня — тоді працівники замінили пошкоджену ділянку труби й того ж дня відновили теплопостачання.

«У суботу знову прорвало, тільки трохи далі. Ми одразу викликали слюсаря, знайшли зварювальника й повністю замінили трубу до стояка», — зазначила вона. 

За словами керівниці, аварію ліквідували оперативно — роботи тривали близько трьох-чотирьох годин. Водночас вона визнала, що через протікання постраждали мешканці.

Олена Шаповалова пояснила, що будівля належить об’єднанню «Кіровоградоблагробуд», а ЖЕК є експлуатуючою організацією. 

«До наших обов’язків входить експлуатація і дрібний поточний ремонт — ми міняли ділянки труб, ремонтували запірну арматуру, прибираємо прилеглу територію. А капітальний ремонт має фінансувати власник, в нас таких грошей немає», — сказала вона.

За словами Олени Шаповалової, загалом систему опалення не можна назвати аварійною. Вона уточнила, що восени, під час підготовки до опалювального сезону, частину труб у підвалі гуртожитку замінили. Причиною нещодавньої аварії, на її думку, міг стати гідроудар під час різкого похолодання. 

«Шкода, що так сталося і люди постраждали», — зазначила вона.

Начальниця ЖЕКу зазначила, що порушуватиме перед керівництвом об’єднання питання пошуку коштів на проведення капітального ремонту мереж.

Що говорить власник гуртожитку

Очільник об’єднання «Кіровоградоблагробуд» Василь Черній повідомив, що не здійснює безпосереднього управління господарською діяльністю гуртожитку. За його словами, ці функції покладені на ЖЕК, який обслуговує будівлю.

«Є власник, але я не веду там господарські роботи. У нас цим займається ЖЕК — він веде всі роботи й усуває поломки. Тому звертатися треба до них», — зазначив він.

Відповідаючи на запитання про можливість виділення коштів на капітальний ремонт, Василь Черній зауважив, що нині фінансова ситуація складна. 

За його словами, ЖЕК не має достатніх ресурсів для проведення капітального ремонту, а об’єднання також не здійснює будівельної діяльності. 

«Зараз усі без коштів. Якби велися будівельні роботи й були надходження, ми б, можливо, допомогли ЖЕКу. Якщо ЖЕКу потрібна якась згода і вони мають фінанси — нехай звертаються, будемо розмовляти», — сказав він.

Керівник також звернув увагу, що значна частина кімнат у гуртожитку приватизована. За його словами, у такому разі частина відповідальності переходить до власників приватизованих приміщень.

Стосовно інформації про травмування жінки під час обвалу стелі, Василь Черній зазначив, що вперше про це чує. Він наголосив, що обставини потрібно з’ясувати. 

«Треба встановити, чи дійсно це сталося саме там і з яких причин. Має бути підтвердження», — сказав він, додавши, що необхідно отримати відповідні акти та висновки.

Щодо вартості можливого ремонту, очільник об’єднання зазначив, що особисто не проводив розрахунків і на об’єкті не був. За його словами, відповідні підрахунки мають здійснювати представники ЖЕКу, які ведуть господарську діяльність, після чого інформувати керівництво. 

Чи можливо юридично вирішити ситуацію із гуртожитком

Кропивницька юристка, очільниця ГО «Наша рада» Євгенія Захарченко у коментарі «Гречці» пояснила, що усе, що перебуває за межами приватизованої кімнати, є відповідальністю власника будівлі.

«Все, що є за межею кімнати — дах, підвал, мережі, сходи, коридори, санвузли загального користування — це відповідальність власника гуртожитку, який є балансоутримувачем. Не має значення, є в нього гроші чи немає. Якщо він бере плату й є власником, він зобов’язаний утримувати майно в належному стані», — пояснила вона.

За словами юристки, спосіб організації робіт — капітальні чи поточні ремонти — не має перекладатися на мешканців. 

Тезу про те, що мешканцям пропонували викупити кімнати з обіцянкою подальших ремонтів, Євгенія Захарченко назвала щонайменше маніпулятивною. 

Алгоритм дій для мешканців

Юристка окреслила чітку послідовність кроків.

1. Фіксація порушень

Мешканці мають письмово запросити представника балансоутримувача для складання акту про аварії та пошкодження.

«Приходить він чи не приходить — неважливо. Люди самі фіксують усе: дах, підвал, труби, затоплення, обвалення, стан сходів, коридорів», — пояснила вона.

Фіксація має включати:

• фото- і відеодокази;
  
• письмовий акт із переліком дефектів;
  
• підписи мешканців.
  

2. Претензія власнику

Після фіксації складається колективна претензія з вимогою усунути порушення.

«Підписують скільки знайдеться людей — 4, 10 чи 18. Направляють рекомендованим листом з описом вкладення. Отримує чи не отримує — це вже його ризик», — зазначила юристка.

Документ можна дублювати електронною поштою.

3. Судовий порядок

Якщо реакції немає, мешканці мають право звернутися до суду з вимогою зобов’язати власника провести ремонт.

Водночас юристка наголосила:

«Треба дуже грамотно сформулювати позовні вимоги. Працювати з адвокатом і з технічним експертом — інженером або будівельником. Інакше можна отримати рішення, яке неможливо виконати».

Далі справу має розглядати суд. І якщо суд задовольнить позов, то власника зобовʼяжуть провести належні заходи з утримання будівлі.

4. Контроль виконання рішення

Якщо рішення суду не виконують:

• справа передається до Державної виконавчої служби;
  
• застосовуються штрафи;
  
• у разі системного невиконання матеріали передають до поліції.
  

«Невиконання рішення суду — це кримінально каране діяння. Посадова особа, відповідальна за виконання, може нести кримінальну відповідальність», — підкреслила вона.

Про ЖЕК і кошторис

Якщо при будинку діє ЖЕК, мешканці мають право вимагати розшифрування тарифу.

«Кожен тариф складається з конкретних складових — прибирання, освітлення, вивіз сміття, обслуговування мереж. Треба зробити запит і подивитися, чи передбачені там витрати на ремонт теплопостачання, водопостачання, каналізації», — зазначила вона.

Це дозволить оцінити, чи використовуються кошти за призначенням.

Щодо травмованої жінки

Євгенія Захарченко наголосила, що ключове питання — встановлення причинно-наслідкового зв’язку.

«Треба провести будівельно-технічну експертизу, яка доведе, що стеля впала саме через затоплення й аварійний стан мереж, а не з інших причин», — пояснила вона.

Якщо триває кримінальне провадження, потерпілій доцільно:

• залучити адвоката;
  
• ініціювати проведення експертизи;
  
• у межах кримінальної справи подати цивільний позов про відшкодування шкоди.
  

Якщо кримінального провадження не буде — діяти в цивільному порядку:

• зібрати медичні документи;
  
• зібрати чеки на лікування та реабілітацію;
  
• зафіксувати моральну шкоду (звернення до лікаря, невролога);
  
• подати позов про відшкодування матеріальної й моральної шкоди.
  

Нагадаємо, у Кропивницькому на Новій Балашівці через порив на мережі водопостачання затоплювало приватне подвірʼя. Вода зайшла у будинок. «Гречка» розовідала як вирішували ситуацію.

Фото і відео надані «Гречці» мешканцями гуртожитку