Вивчати волюнтаризм та збивати дрони: як на Кіровоградщині відбувся вишкільний табір «Клич»
У Кропивницькому районі відбувся вишкільний табір для молоді «Клич», до участі у якому зʼїхалися 23 учасників і учасниць з різних областей. Його особливістю є те, що він некомерційний, а влаштовують його волонтери громадської організації «Молодіжний націоналістичний конґрес». Чого навчалася молодь, чому вирішила випробувати себе на вишколі і як вдається організувати некомерційний табір — дізналася «Гречка».
Чи зможеш ти збити дрон?
«Під час табору я дізнався, як вижити в лісі, що здатен пройти 25 кілометрів польовими дорогами та що насправді в мене більше ресурсів і сили волі, ніж я вважав раніше», — зізнався 19-річний Юрій Протас з очима кольору хвилі. Тому він і обрав собі псевдо «Океан», і так його називають тут, у вишкільному таборі «Клич». Точніше, звертаються до нього друг «Океан». Тут заведено звертатися одне до одного друг чи подруга — як до однолітків, так і до старших, які є організаторами.
За спиною «Океану» з дзижчанням підіймається дрон, а дівчина з рушниці намагається влучити у безпілотник.
Праворуч, за вузьким яром з перекинутою через нього колодою група підлітків пробують поцілити з «Джевеліна» по ворожій «бронемашині».
Трохи далі інша група — а точніше рій, як це називають у таборі — попереджають одне одного, як обійти «розтяжку», вчаться вдягати бронежилет та відрізнити різні види мін.
Звісно, це все тренувальні симулятори, а не справжня зброя чи вибухівка. Рушниця не стріляє кулями, а протитанковий гранатомет симулюється за допомогою 3D-окулярів.
Адже у таборі «Клич» в цей день приїхали інструктори з 25-ї Січеславської окремої повітрянодесантної бригади. Молодь пробує різні навички, а для розрядки — стріляє зі страйкбольної зброї у портрет російського диктатора. Звичайно ж, під наглядом інструктора.
«Ми далеко не вперше ось так працюємо з молоддю: показуємо різні засоби боротьби з дронами, мінну безпеку та інше. Коли є знання, то немає місцю страху. А під час війни такі навички не тільки корисні, а й потрібні для безпеки», — пояснив військовий інструктор «Вінстон».
І так, учасники й учасниці табору також звертаються до нього на псевдо.
Після інструктажу він підіймає дрон у повітря, щоб учасниці й учасники спробували його збити з рушниці.
Вони попросили, щоб дрон пролітав прямо над головою, щоб було правдоподібно. Кожен по-своєму пробує ухилятися та прицілитися: хтось пригинається, відскакує вбік або ж робить перекат, як у фільмах.
«Робота з молоддю мотивує. Бачиш, що це не якесь інертне покоління, яке нічим не цікавиться, крім гаджетів. Це свідомі й активні люди, які хочуть навчитися, і це надихає. Значить, не дарма ми продовжуємо боротьбу з ворогом. Значить, є кому передати наші знання і вміння», — зазначив «Вінстон», складаючи навчальні дрони назад до спеціальних валіз.
Від алярмів до гутірок
«Я хотів випробувати себе — а на що я насправді спроможний, що зможу подолати? Тому і приїхав сюди. Просто побачив набір у табір — і відгукнувся», — ділиться друг «Океан».
Він — студент з Івано-Франківська, майбутній медик.
Загалом цьогоріч у табір на території Дмитрівської громади прибуло 23 людини віком від 16 до 24 років. Це учасники й учасниці з Кіровоградщини, Харківщини, Львова, Тернополя, Кременчука, Києва та інших міст.
«Найперше, що ми робимо, коли прибуває молодь — пояснюємо дисципліну. У нас заборонені алкоголь, куріння, російська мова. Ділимо на чотири команди — рої. У нас атмосфер взаємопідтримки і взаємоповаги», — пояснила співорганізаторка табору Катерина Глущенко.
Програма шестиденного табору розписана дуже чітко. Кожного ранку — підйом о 7:30 на руханку, сніданок, потім шикування і хвилина мовчання рівно о 9:00.
Різноманітні активності з перервою на обід, а потім ввечері — відбій.
«У програмі у нас не тільки фізичні вправи на силу волі чи на кмітливість. У нас є гутірки — це міні-лекції. Як і про історію, патріотизм, так і про важливі знання — наприклад, як відрізнити отруєні ягоди від їстівних», — додала Катерина Глущенко.
У всіх учасників табору на рукавах жовті повʼязки на липучках. Як пояснила подруга «Воля» — студентка-політологиня Києво-Могилянської академії Анна Гнатенко з Кропивницького — це для гри «Алярм», коли рої захищають табір.
«Це така рольова гра, коли на табір “нападають диверсанти” з іншими повʼязками. Ми ж маємо захистити табір, зриваючи з них повʼязки і оберігаючи свої. Я тоді стільки їх позривала!», — розповіла «Воля».
Псевдо «Воля» їй придумали її друзі — сказали, що це дуже добре її характеризує. І під час вправи на силу волі і витривалість саме вона, Анна перемогла. Треба було розвести руки в сторони — і хто так довше простоїть.
«Символічно ж — дізнатися, як довго ти зможеш не опускати руки? Я тримала так їх 37 хвилин. Потім, коли вже всі інші опустили, опустила і я. А тепер думаю — а може не варто було здаватися лише через те, що інші вже не змогли. Можливо, я могла б і довше?», — ділиться враженнями вона.
Подруга «Воля» є головною у своєму рою, адже до цього неодноразово була як учасницею, так і допомагала із організацією вишкільних таборів.Тож може допомогти і підказати новеньким, що до чого, підтримати, якщо мають якісь сумніви.
«Під час вправ ми, окрім іншого, вчимося й працювати в команді, соціальним навичкам. Наприклад, у нас був напередодні марш у 25 кілометрів з орієнтуванням на місцевості. Через ліс, луки, по місцевому селу. І ми підтримували одне одного, спілкувалися з місцевими. І милувалися краєвидами, звісно — у вас тут дуже гарно!», — додав друг «Океан».
За ці шість днів вишколу «Клич» учасники й учасниці також вчилися правильного облаштування наметового містечка, як надавати домедичну допомогу, пробували долати смугу перешкод та багато іншого.
Своїм словом підняти вагон
Окрім різних активностей і гутірок, важливим складником є й філософія, підкреслила Катерина Глущенко. Молоді розповідають про учасників «Молодіжного націоналістичного конґресу» («МНК»), які загинули у російсько-українській війні, про історію, про українські традиції. Є окремий час для молитви. При цьому людина може молитися тому богу, в якого вірує, або ж не молитися зовсім, якщо є атеїстом чи агностиком, або ж подумки проговорювати Молитву українського революціонера — це особиста справа.
Також вчать основ українського націоналізму.
«Якщо патріотизм — це любов до своєї Батьківщини, то націоналізм — це дії. І не плутайте з нацизмом, адже це не про ненависть до інших, не про знищення когось за расою, релігією чи якоїсь ще ознакою, яка комусь може не подобатися», — акцентувала Катерина Глущенко.
І додала, що у більшості країн проводять подібні вишкільні, скаутські табори, де серед іншого вчать патріотизму.
Один з елементів такого виховання у таборі «Клич» — це заповіді українця-волюнтариста — збірка з 10 принципів, сформульованих як настанови, які закликають до активної життєвої позиції, самовдосконалення, боротьби за незалежність та утвердження української держави.
Подруга «Воля» зізналася, що саме це її найбільше вразило у першому вишкільному таборі, в якому вона була три роки тому.
«Мені подобається, що ці фрази, ці заповіді — там є над чим задуматися. Їх можна інтерпретувати до різних життєвих ситуацій. Ну ось моя улюблена — будь твердим до себе і будеш справедливим», — розповіла студентка.
Зізналася, що лідерські навички, які отримала тут, використовує й у житті. Наприклад, якось вони з друзями їхали електричкою зранку. І домовилися, що близько девʼятої ранку розійдуться по різних вагонах і закликають людей встати та вшанувати полеглих під час загальнонаціональної хвилини мовчання.
«І уявляєте — всі, всі пасажири дослухалися і підвелися! Ми були вражені тим. І на такому прикладі приходить усвідомлення, що словом, небайдужістю, закликом можна спонукати людей до дій», — розповіла «Воля».
Стремись до вершин і подай руку іншим
«Всю організаційну роботу ми робимо задовго до табору, і робимо її безкоштовно, у вільний від роботи час. Адже ми віримо у цю справу. Це як в одній із заповідей українця-волюнтариста: стремись до вершин і подай руку тим, що мають тугу за летом», — підкреслила Катерина Глущенко, спостерігаючи, як учасники вже третього табору «Клич» у Кропивницькому районі намагаються збити дрон під наглядом військового інструктора.
Вона є членкинею громадської організації «Молодіжний Націоналістичний Конґрес», а саме Дніпровського осередку. До повномасштабного вторгнення вишкільні табори їхній осередок проводили на Дніпропетровщині.
А вже з 2023 року проводять на Кіровоградщині, де відносно безпечніше.
У підготовці до табору організатори намагаються максимально зменшити його вартість, шукаючи спонсорів, гранти, співпраці з фермерами, організаціями тощо. За це цьогоріч відповідав інший учасник організації Нікіта Ковнір. Він пояснив, що допомогли у проведенні місцева громада, яка виділила транспорт, а також Кіровоградська обласна військова адміністрація, і ГО «We world». Відгукнулися й місцеві фермери та виробники.
Є домовленість з власником ділянки, де він дозволяє розташовувати наметове містечко ось вже третій рік поспіль.
«Тут чудова місцевість: зелена, є ліс поруч, галявина. Власник цієї ділянки нам дозволяє таборівку і допомагає підготуватися. Наприклад, ось галявину трава від високої трави почистити для активностей, то він вигнав стадо своїх кіз — і вони швидко владнали це», — посміхається, розповідаючи, Нікіта Ковнір.
Внаслідок цих домовленостей організатори вишколу намагаються максимально зменшити вартість участі у таборі. Наприклад, цьогоріч організаційний внесок складав тисячу гривень, тобто це менш як 170 гривень за день. Це передбачало триразове харчування та активну програму, за участі військових інструкторів, парамедиків та інших запрошених фахівців.
Організатори діляться, що для них організація вишколу, робота з молоддю — це не «безоплатна робота», а те, що вони хочуть робити. І кожен знаходить свою мотивацію не опускати руки.
«Національно-патріотичне виховання важливе, особливо під час загрози існуванню нашої держави. І це наш вклад у цей рух, у майбутнє України. Щоб плекати у молоді шану до наших традицій, самоусвідомлення себе як частини нації. Вчити розуміти свою історію і бути активним, дієвим громадянином в нашій державі. Це наша задача», — наголосила комендантка цьогорічного вишколу подруга «Ельдорадо», вона ж Евеліна Маренич.
Як не пропустити «Клич»
Вишкільний табір «Клич» імені Назара Матлака (або друга «Штахети», як його називали у таборі) проводиться щорічно влітку. До участі запрошують молодь з усіх регіонів України віком 16-24 роки. Для участі потрібно ознайомитися з умовами, заповнити онлайн-анкету та пройти онлайн-співбесіду.
«Під час співбесіди ми пояснюємо, що означає вишкільний табір, які активності плануються, що потрібно мати і які умови дисципліни — щоб людина розуміла, чи справді готова до цього», — пояснила комендантка табору Евеліна Маренич.
«Клич» проводиться зазвичай у Кропивницькому районі, на території Дмитрівської громади. Проте точне місце розташування його розголошують лише учасникам — в цілях безпеки під час війни.
Щоб не пропустили зголошення на «Клич», можна слідкувати за вишкільним табором у соціальних мережах — Facebook, Instagram. Зазвичай тут публікують оголошення про проведення табору приблизно за місяць до дати проведення.
Раніше кропивничанин Євген з позивним «Буч» пояснював, чому важливе патріотичне виховання молоді під час війни.
«Гречка» розповідала, як на Кіровоградщині підполковник організував вишкільний табір для підлітків.
Фото: Сергій Ковальов
