Які екологічні наслідки у видобутку літію

У матеріалі ви прочитаєте про:

• В Україні безпечніше ніж у Чилі
• Як видобуток може впливати на екологію? Приклад Полохівського родовища
• Основні екологічні ризики
• Вплив на рослини і тварин
• Питання води
• Видобуток чи екологія: досвід інших країн

Джерело: інформація з відкритих джерел, пояснення Олександра Шумського, начальника управління адміністрування ресурсних платежів, рентної плати та місцевих податків і зборів з юридичних осіб Департаменту адміністрування податків Державної податкової служби, дані початкового звіту з оцінки видобутку літію на ділянці Полохівського родовища

В Україні безпечніше ніж у Чилі

Доктор наук Богдан Логвиненко, який присвятив наукову статтю екологічній оцінці літієвих запасів в Україні, зазначає що переваги українських літієвих родовищ над світовими аналогами (зокрема в Чилі та Австралії) полягають у низькому вмісті шкідливих домішок та сприятливих геологічних умовах, що дозволяють мінімізувати вплив на довкілля.

Так в українському літії порівняно з чилійським менший вміст урану і торію. Він відповідає природному фону, у той час, як у багатьох світових родовищах ці показники можуть досягати 10–15 ppm

Довідка. pmm — це позасистемна одиниця вимірювання концентрації, що означає «частин на мільйон» 

Також концентрація важких металів в Україні значно нижча за середньосвітові показники: 

• вміст свинцю (Pb) — менше 5 ppm (у Чилі — ~30 ppm, в Австралії — ~50 ppm), 
• кадмію (Cd) — менше 0,2 ppm (у Чилі — ~2 ppm, в Австралії — ~5 ppm).

Завдяки низькому вмісту домішок українські руди потребують менше додаткових стадій очищення, що знижує ймовірність потрапляння токсичних елементів у ґрунти та воду під час переробки.

Окрім того, видобування літію з твердих порід в Україні потребує менше води ніж видобуток з розсолів (промисловий процес отримання корисних копалин з природних солоних вод, підземних розсолів або розчинів, отриманих шляхом підземного вилуговування — авт.) у Чилі, де необхідно близько 2 мільйонів літрів води на одну тонну літію.

Як видобуток може впливати на екологію? Приклад Полохівського родовища

На Кіровоградщині є дві ділянки літію — Полохівське родовище і ділянка «Добра». Щодо другого угоду підписали лише кілька місяців тому. А от перше вже багато років мало шанс на розробку.

ТОВ «Укрлітійвидобування», яке отримало дозвіл на розробку родовища, провело процедуру оцінку впливу на довкілля під час видобутку петалітових літієвих руд на родовищі ще у 2024 році. Опублікованих її даних нам знайти не вдалось. Проте на сайті компанії вказали, що згідно з результатами ОВД, під час будівництва та експлуатації шахти викиди в атмосферу, вплив на водні ресурси, рівні шуму та вібрації залишатимуться в межах допустимих норм, а після завершення видобутку територію повністю рекультивують і відновлять до природного стану.

А от початковий етап оцінки, який у 2021 році проводила компанія North Coast Consultants  з Великої Британії опублікований. Він може слугувати загальним прикладом того, з якими ризиками доводиться працювати при видубутку літію загалом.

Згідно з документом, основними екологічними ризиками для проєкту з видобутку літієвої руди на Полохівському родовищі є потенційне забруднення атмосферного повітря, ґрунтів та водних ресурсів, а також вплив на біорізноманіття регіону.  Відзначимо, що це типово для видобувної промисловості загалом.

Зазначається, що поточна інформація базується на кабінетному дослідженні, виявлено значні прогалини в даних, що потребують уточнення під час польових досліджень.

Основні екологічні ризики

• Забруднення повітря: Хоча поточні дані щодо ділянки відсутні, Кіровоградська область має високе техногенне навантаження. Існує ризик викидів пилу, діоксиду азоту, оксиду вуглецю та сажі під час видобутку та переробки руди.
• Вплив на водні ресурси: Інформація про якість поверхневих вод у районі проєкту дуже обмежена. Існує ризик забруднення підземних та поверхневих вод (наприклад, річки Мала Вись), а також обмеження обсягів водозабору через низьку дебітність деяких водоносних горизонтів.
• Забруднення ґрунтів: Територія родовища оточена сільськогосподарськими угіддями, тому не можна виключати наявне забруднення ґрунтів пестицидами та добривами, що потребує перевірки.
• Ризики для біорізноманіття: У районі проєкту можуть зустрічатися види рослин і тварин, занесені до Червоної книги України.
• Управління відходами: Видобуток та переробка руди генерують велику кількість хвостів збагачення (IV клас небезпеки), що потребує належного зберігання для запобігання витокам у ґрунт та підземні води.

Вплив на рослини і тварин

Окремо дослідники відзначили потенційний вплив на флору і фауну.

У районі Полохівського родовища та Маловисківської громади зафіксовано низку рідкісних видів тварин, частина з яких занесена до Червоної книги України.

До видів, що занесені до Червоної книги України та можуть зустрічатися в цій зоні, належать:

• Птахи: деркач (Crex crex), пугач (Bubo bubo) та сипуха (Tyto alba).
• Мігруючі види: територія району є шляхом міграції для чорного лелеки (Ciconia nigra) та скопи (Pandion haliaetus).

Серед інших рідкісних та хижих птахів у регіоні поширені яструб великий (Accipiter gentilis), канюк звичайний (Buteo buteo) та підсоколик малий (Falco columbarius).

До групи рідкісних та дуже рідкісних плазунів у цій місцевості відносять:

• Вуж водяний (Natrix tessellate).
• Мідянка звичайна (Coronella austriaca).
• Полоз жовточеревий (Dolichophis caspius).
• Гадюка степова (Vipera renardi).
• Полоз ескулапів (Zamenis longissimus).

Також у Маловисківському районі зустрічаються такі види, як борсук (Meles meles), дикий кабан, заєць-русак, їжак європейський та козуля. 

Безпосередньо поблизу зони планованої діяльності (видобутку та переробки руди) виявлено такі види з Червоної книги України:

• Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasyanthus).
• Ковила волосиста (Stipa capillata).
• Півники понтичні (Iris pontica).
• Лілія лісова (Lilium martagon).
• Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans).

Загалом у Маловисківському районі зустрічаються й інші рідкісні та зникаючі рослини, серед яких:

• Першоцвіти та декоративні види: підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis), сон великий (Pulsatilla grandis), півники злаковидні (Iris graminea), конвалія травнева (Convallaria majalis) та барвінок малий (Vinka minor).
• Лікарські та інші види: валеріана лікарська (Valeriana officinalis), звіробій звичайний (Hypericum perforatum), льон жовтий (Linum flavum), льон волосистий (Linum hirsutum) та кермек широколистий (Limonium platyphyllum).

Відзначимо, що на Кіровоградщині часто нехтують заповідними зонами, і за збереження степової природи беруться безпосередньо екологи.

Експерти рекомендували провести сезонні польові дослідження за участю оологів та екологів та розхробити заходи, щоб мінімізації або компенсації потенційного прямого чи опосередкованого впливу на заповідні види та їхні оселища.

Питання води

Видобуток літієвої руди на Полохівському родовищі несе потенційні ризики для водних ресурсів регіону, що пов’язано як з процесами видобутку, так і з переробкою руди та накопиченням відходів.

Основні аспекти впливу на підземні та поверхневі води включають:

• Ризик забруднення: Існує потенційна загроза для якості води у найближчих об’єктах, таких як річка Мала Вись (3,6 км від родовища), каскад ставків (3 км) та тимчасовий водотік, що проходить безпосередньо по західній межі ділянки.
• Скидання стічних вод: Планована діяльність передбачає необхідність очищення стічних вод. Неправильна організація споруд для скидання очищених вод може призвести до ерозії ґрунтів та погіршення якості води в річках.
• Забруднення відходами: Видобуток та збагачення руди генерують велику кількість хвостів збагачення (IV клас небезпеки). Існує ризик їхнього просочування у ґрунт та підземні води, якщо сховища не будуть обладнані твердим покриттям.

Водночас для захисту річки Мала Вись від стічних вод у звіті розглядали кілька варіантів організації водовідведення, оскільки наразі в безпосередній близькості до об’єктів проєкту відповідна інфраструктура відсутня.

Основні варіанти та заходи включають:

1. Будівництво спеціальних резервуарів для збору стічних вод із їхнім подальшим транспортуванням на очисні споруди (наприклад, Смолінського видобувного комплексу).
2. Будівництво трубопроводу безпосередньо до очисних споруд Смолінського комплексу.
3. Будівництво власних очисних споруд на промисловому майданчику з подальшим скиданням уже очищених вод у поверхневі водні об’єкти, зокрема в річку Мала Вись.

У разі будівництва власних споруд для скидання очищених вод, вони мають бути спроєктовані таким чином, щоб запобігти ерозії ґрунтів у місцях випуску.

Також рекомендували впровадити програму регулярного щомісячного моніторингу проб води. 

Видобуток чи екологія: досвід інших країн

Власне те, що будь-який видобуток копалин впливає на довкілля і потенційно на здоров’я населення, це не секрет. Власне через це часом видобувні проєкти в світі і не реалізовували.

Олександр Шумський, начальник управління адміністрування ресурсних платежів, рентної плати та місцевих податків і зборів з юридичних осіб Департаменту адміністрування податків Державної податкової служби, наводить як приклад ситуацію в Сербії з родовищем жадариту — одного з найбільших літієвих родовищ у Європі. Його планувала розробляти одна з найбільших гірничих корпорацій світу — Rio Tinto.

Цей проєкт вважався перспективним, оскільки мінерал жадарит містить не лише літій, а й інші цінні компоненти. Проте вирішальним фактором стала екологія.

За словами Шумського, місцеві громади виступили проти проєкту через ризики для водних ресурсів і рекреаційної зони. Район має складну систему водопостачання, а потенційний гірничий комплекс потребував би значних обсягів води та складних хімічних процесів переробки.

Після тривалого протистояння і численних судових процесів — їх було понад два десятки — влада Сербії фактично зупинила реалізацію проєкту.

Ще один показовий приклад — Аляска у США. Там гірнича компанія планувала видобуток міді та золота. Водночас основним джерелом води для проєкту були річки, які є ключовими для нересту тихоокеанського лосося.

Місцеві громади замовили незалежну оцінку Інженерного корпусу армії США. Експерти дійшли висновку, що навіть за наявності сучасних систем очищення води гірничий проєкт може завдати шкоди екосистемі річок.

Це означало б втрату одного з головних джерел доходу регіону: рибної галузі, яка приносить Алясці мільярди доларів щороку. У результаті проєкт також був заблокований.

На думку Шумського, ці приклади показують: для великих гірничих проєктів ключовим стає не лише економічний розрахунок, а й повна оцінка впливу на довкілля.

«Оцінка впливу на довкілля має бути дуже різнобічною і дуже підготовленою», — підкреслює він.

Саме від того, наскільки детально буде прораховано екологічні, технологічні та економічні аспекти, залежить, чи стане літієвий проєкт джерелом розвитку, чи причиною довготривалих конфліктів.

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

Головне зображення створено з використанням інструментів ШІ