У місті кораблів лютує феміцид?

Адвокат підсудного подав апеляцію на рішення Ленінського місцевого суду. На його думку, покарання підзахисному слід було пом’якшити. Прокурор дотримувався протилежної точки зору: від Апеляційного суду він вимагав посилення покарання до 15 років.

Кореспонденція, що з’явилася у відомій московській газеті 30 березня, починалася так: «Історія згвалтованої, живцем спаленої 18-річної української дівчини Оксани Макар облетіла весь світ. У суботу великомученицю Оксану, як називають її тепер жителі України, поховають у рідному селищі Луч Миколаївської області. Тим часом у лікарні швидкої меддопомоги Миколаєва так само, як і Оксана, вмирає 18-річна Олександра Попова. Її по-звірячому побили і, за деякими даними, згвалтували в тому ж Миколаєві, в ту ж ніч, що й Макар, – з 9 на 10 березня. Однак її історія на тлі трагедії з Оксаною залишилася в тіні».

10 березня о 1:40 Олександру Попову доставили до лікарні «в голому вигляді з ознаками важких травм і з непрямими ознаками насильства», як написали у висновку лікарі. Начальник Миколаївського міського управління УМВС України в Миколаївській області Микола Свєточев поквапився заявити, що згвалтування в цій історії не було. Мабуть, щоб не виникло аналогії з історією Оксани Макар, що якраз тоді набирала обертів.

ВЕРСІЯ ЖУРНАЛІСТІВ
Як випливає зі щойно цитованої публікації, Олександра Попова працювала у супермаркеті. Після роботи Саша та її подруга Діана зайшли посидіти в кафе “12 місяців”, яке знаходиться через дорогу. За сусіднім столом сиділа компанія – чоловік і дві жінки, вони неабияк випивали. За словами Діани, кафе закрилося близько півночі. Коли Олександра з Діаною вийшли на вулицю, щоб йти додому, їх наздогнала дівчина, яка сиділа за сусіднім столиком. Незнайомка сказала, що прийшла дружина хлопця, з яким вона відпочивала, і запитала дівчат, не могли б вони принести їй сумочку, в поспіху залишену в кафе. Олександра погодилася допомогти переляканій жінці і повернулася до кафе, а Діана та її нова знайома залишилися стояти на вулиці. Через 5 хвилин Діана подзвонила Олександрі, однак ніхто не відповідав. Дівчина знову набрала подругу – і знову мовчання. Через 25 хвилин трубку зняв чоловік і на питання: “Хто ви?!” відповів: “Це міліція. Ми затримали людину з чужим телефоном”. Як з’ясувалося потім, міліція затримала підозрілу людину з жіночими джинсами в руках (за попередніми даними, підозрюваний стягнув їх зі своєї жертви, позаяк не міг дістати мобільний телефон).

Підозрюваний бив Олександру на очах у своєї дружини і подруги. Подруга кинулася зупинити озвірілого чоловіка, однак дружина дебошира, як стверджує жінка, зупинила її, сказавши: “Він дурень, коли п’яний, не чіпай його”. Пізніше Олександру Попову знайшли у парку за кафе голою. За версією слідства, зловмисник стягнув з неї штани і білизну, намагаючись дістати мобільний телефон.

ВЕРСІЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО СВІДКА
На першому засіданні Ленінського суду на початку червня свідок у справі, подруга цивільної дружини підсудного Ірина Нос виклала свою версію події. За її словами, вона разом з Дариною Богушинською, дружиною Косінова, йшли по скверу Пам’яті ліквідаторів аварії на ЧАЕС і зустріли Олександра Косінова, який сидів на лавці.

«Ми зустріли його на лавочці 9 березня, ближче до півночі, – пояснила суду пані Нос. – Я і Богушинська Дарина підійшли до нього, вони щось з’ясовували – Даша і Саша. Підійшла дівчинка, попросила віддати сумку, яка стояла біля Саші. Саша відмовився її віддавати, тому що сумка належала іншій людині. Зав’язалася суперечка, він розлютився і вдарив її. Потім він її пару разів ударив ногою і відтягнув у кущі».

За словами Ірини, в парку більше нікого не було, але ліхтарі горіли, все було досить нормально видно. Розмова Попової та Косінова відбувалася на підвищених тонах з боку обох, вони переходили на лайку.

«Вона перша почала грубіянити, після цього вони обидва перейшли до словесної лайки. Попова погрожувала, що у неї один знайомий або її хлопець служить у міліції і, мовляв, якщо він не віддасть сумку, то його заберуть», – заявила подруга дружини Косінова.

Коли Попова від удару впала на землю, Ірина хотіла її підняти, та навіть подавала їй руку. «Але Саша замахнувся ногою і завдав три-чотири удари по дівчинці, і я відскочила. Даша кричала, намагалася його відтягнути за куртку, але він її відштовхнув. Саша взяв її (Олександру Попову – авт.) за ногу і потягнув у кущі в бік нічного клубу «Кариби». Я пішла за ним у кущі, але він мене відштовхнув. Я злякалася і відійшла. В кущах він продовжував їй завдавати удари ногами. Все відбувалося швидко. Дівчинка вже була без свідомості, коли він її тягнув у кущі. Саша після цього прийшов до нас з Дашею на лавку. Потім підійшла інша дівчинка, яка шукала потерпілу. Я не пам’ятаю, хто їй що сказав, вона пішла. Потім задзвенів телефон в кущах, я так розумію, що це подруга їй дзвонила, Саша почув і побіг знову в кущі. Потім ми вже бачили, як його затримували міліціонери», – повідомила свідок.

Головуючий суддя Олександр Безпрозванних поцікавився у дівчини, чому вона не повідомила нікому про те, що в кущах в несвідомому стані перебуває людина.

«Я була налякана, потім хвилин через 10 почули, що дівчинку вже знайшли», – відповіла Ірина Нос.

«У вас на очах вбивали людину, вас совість потім не мучила?» – спитав у свідка суддя.

«Я не знала, що робити, була розгублена. Даша (дружина Косінова – авт.) мовила: «Стій і мовчи», – відповіла дівчина.

У ЗЛОЧИНЦЯ Й ДОТЕПЕР СУЦІЛЬНИЙ ПРОВАЛ У ПАМ’ЯТІ
Обвинувачений Косінов в суді першої інстанції спочатку взагалі відмовлявся давати будь-які свідчення. Лише потім нелюд знехотя став відповідати на питання прокурора. Він частково визнав свою провину у частині крадіжки (підсудний вкрав мобільний телефон Попової) та в частині нанесення тілесних ушкоджень.

На більшість питань, які йому ставили в залі суду, Косінов відповідав односкладово: “Не пам’ятаю…” Пояснював свою забудькуватість тим, що багато випив. За словами самого звинуваченого, він прийняв на груди в той фатальний день пляшку горілки і кілька пляшок пива.

“Навіщо ти душив її ногою?” – звернулася до підсудного мама Попової Алла Гудзь.
“Не пам’ятаю”, – була відповідь.
“Не пам’ятаєш?! А як горло розчавив їй, теж не пам’ятаєш? Ти ж навмисне робив так, щоб вона померла! Мразь! Ти забрав здоров’я і життя моєї дитини, тварюка!” – перейшла на крик мама постраждалої дівчини.

Підсумком «амнезії» Косінова стали: забій головного мозку, розрив легенів, перелом кісток щелепи, носа, грудини і ребер 18-річної дівчини. Злочинець ледь не задушив свою жертву.

Медперсонал Миколаївської лікарні швидкої допомоги, куди була доставлена Олександра Попова, слабо вірив в її одужання. «Коли Сашу привезли, багато хто був упевнений, що дівчинка – «не жилець», – згадує одна з медсестер. – Вона була багряно-синьою від синців, кров капала з носилок. У неї був перелом щелепи, носа. Ублюдок проломив їй грудні кістки. Вона не приходила в себе – почався набряк мозку! Наші медсестри плакали ночами від її вигляду, а лікарі днювали і ночували у неї».

«Сашенька пролежала в комі більше двох місяців. Мені іноді жити не хотілося, дивлячись на її муки. Але я все одно вірила, що Саша вибереться», – зі сльозами на очах каже мама дівчини Алла Миколаївна Гудзь. «Доки Саша була в комі, я розривалася між роботою і лікарнею. Я працюю прибиральницею в Миколаївському університеті культури, і роботу все одно робити треба», – зізналася жінка.

ВЕРДИКТ
Дії підсудного, миколаївця Олександра Косінова були кваліфіковані судом згідно з п. 7 ч. 2 ст. 115 («замах на вбивство з хуліганських мотивів») і ч.1 ст. 185 Кримінального кодексу України («таємне викрадення чужого майна»).
Представник державного звинувачення – заступник прокурора Миколаївської області Денис Андрєєв сказав, що порушень чинного законодавства під час досудового слідства не було. Він зазначив, що оскільки Попова залишилася жива з незалежних від підсудного причин, то Косінов може бути засуджений до довічного ув’язнення, а мінімальний термін покарання – 10-15 років позбавлення волі.

За спробу вбити дівчину 22-річного Олександра Косінова засудили до 12 років позбавлення волі. Косінову дали 10 років за замах на вбивство і 2 – за крадіжку особистого майна дівчини. Крім цього, він повинен відшкодувати родині Попових 100 тисяч гривень моральної компенсації, матеріальні збитки лікарні швидкої медичної допомоги – 9361 гривню і матері Олександри Попової – 9182 гривні, а ще покрити судові витрати – 707 гривень.

Незважаючи на проблеми зі здоров’ям, на вересневе слухання в Апеляційному суді вперше прийшла Саша Попова. Їй зробили пластичну операцію. Доктори стверджують: в даний час пам’ять дівчини «втратила» 8 років, для її повного відновлення повинні пройти як мінімум півтора року.

«Я сподіваюся, що Косінову дадуть більше років. Він не гідний жити серед людей. Його треба подалі від людей, щоб він не виходив ніколи», – сказала напередодні винесення вироку Саша Попова.

Олег БАЗАК