Кіровоградських податківців змушують передплачувати профільний журнал?
Нещодавно, інтернет облетіла звістка про те, що керівництво МВС зобов’язало співробітників міліції передплачувати від одного до трьох примірників міліцейської газети «Іменем закону».
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив народний депутат Геннадій Москаль, оприлюднивши копії доповідної головного редактора газети Олександра Іващенка та доручення першого заступника міністра Сергія Черниха начальникам УВС на місцях організувати передплату. Редактор вказує на необхідність забезпечити наявність тижневика в кожному підрозділі, у кожного працівника міліції, повідомляє інтернет-газета “Вголос”.
Річна передплатна ціна на 40 випусків газети «Іменем закону» і додаток до неї, 12 випусків газети „Моменти” становитиме 130,68 гривень.
А ось і нова „ластівка”. Кіровоградські податківці за “дивним збігом” одностайно та добровільно виявили бажання оформити передплату на рік на вісник державної податкової служби– журнал «Вісник податкової служби», повідомили “Гречці” з достовірних джерел.
Якщо подивитись у каталог періодичних видань на перше півріччя 2013, то місячна ціна вивидання, що виходить 4 рази на місяць – 95 гривень, відповідно річна – 1140. Виходить, ціна одного номеру – 23,75 гривень.
Як у вісника податкової, що має тираж 60 тисяч (податківців у державі приблизно 50 тисяч) вийшов на таку ціну? Наприклад, ціна номеру знаменитого журналу про моду Burda, що виходить повністю кольоровим на журнальному папері – 16,79. Також, виникає питання для чого, передплачувати паперовий журнал, який є в он-лайн версії службі, що активно заявляє про перехід на електронне оподаткування, електронні ключі і тому подібне? Зрештою, хто надав керівництву податкової право тиснути на своїх підлеглих і вказувати на що витрачати зароблені гроші? До слова, річна підписка фактично дорівнює місячному окладу державного службовця, який щойно влаштувався на роботу.
До речі, державних службовців і раніше „законом” позбавили деяких прав. Так, у Наказі про затвердження загальних правил поведінки державного службовця є такі цікаві пункти:
1.7. Державні службовці повинні утримуватися від демонстрації власних політичних поглядів та свого ставлення до політичних сил, партій, блоків, не допускати їх впливу на виконання службових обов’язків. (Цікаво, що в наказі не вказується, коли саме треба „утримуватись” в робочий час чи в принципі?)
1.8. Державний службовець, як і інші громадяни, має право на приватне життя і повинен поважати приватне життя інших державних службовців, зберігати з цих питань конфіденційність інформації, якщо інше не встановлено законами України. (Тобто, побачив „маленький” державний службовець, що „великий” державний службовець їздить на аж надто дорогій на його офіційну зарплату машині, то він має опустити очі і змовчати „поважаючи приватне життя іншого держслужбовця”?)
2.12. Державні службовці не можуть брати участь у страйках і вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу. (Цей пункт взагалі суперечить Конституції України, яка гарантує право на страйк.)
Марта Луцька
