І знову про пріоритети у всиновленні

У разі ратифікації Конвенції будуть внесені зміни до чинного законодавства. Їх Віктор Янукович запропонував окремим законопроектом, зокрема, до Сімейного кодексу.

Пропонується визначити перелік організацій, які можуть займатися питаннями усиновлення та передачі дітей під опіку іноземців. Це виключно установи влади – органи опіки, служби у справах дітей, Міністерство соціальної політики або консульські представництва України за кордоном. Збирати документи і представляти інтереси іноземних усиновлювачів без додаткової плати зможуть організації з держав-учасниць Конвенції, а також з країн, з якими раніше були підписані договори про міждержавне усиновлення.

Порядок видачі дозволів на таку діяльність іноземним агентствам повинен розробити Кабінет міністрів. Серед іноземців першочергове право на усиновлення отримають громадяни країн-членів Конвенції, держав, з якими раніше були підписані відповідні угоди, а також родичі самих дітей.

Офіційний Київ про будь-який зв’язок із сумно відомим «законом Діми Яковлєва» (цей документ про заборону всиновлення іноземними громадянами маленьких росіян умовно названо на честь хлопчика, якого прийомні американські батьки зачинили в машині у вкрай спекотний день; це спричинило загибель дитини… – авт.) воліє не говорити. Хоча, на думку деяких українських політологів, цілком міг би наслідувати приклад Росії з метою прискорити вирішення деяких політичних питань з Брюсселем і Вашингтоном. Країна нині перебуває в незавидному економічному становищі. Законопроект, порівнянний за скандальністю з «мовним законом Ківалова-Колесніченка», сприяв би «переведенню стрілок» з винуватців очевидних провалів на гіпотетичних «заморських нелюдів», які систематично знущаються над маленькими українцями. При бажанні знайти таких завжди можна. Більшість в парламенті перед голосуванням напевно отримала б підтримку в особі … депутатів зі «Свободи». Бо вітчизняні ЗМІ вперто приписують прихильникам Олега Тягнибока начебто схвалений партійним з’їздом ще у 2005 році пункт у політичній програмі ВО щодо повної заборони усиновлення «чужинцями» маленьких українців. Кореспондент «Гречки» намагався його знайти й процитувати в Інтернет-виданні. Виявилося, що в офіційному документі ВО «Свобода» такого немає.

Ось як прокоментували «Гречці» несподіваний хід Банкової двоє відомих українських політиків, які свого часу разом з теперішнім лідером «Свободи» входили до парламентської фракції «Наша Україна».
Юрій Павленко, уповноважений Президента України з прав дитини:
– Підписання Гаазької конвенції удосконалить всі процедури, пов’язані з міждержавним усиновленням, і приведе їх у відповідність з міжнародними стандартами. Хотілося б відзначити, що Конвенція не зобов’язує нас знімати обмеження щодо усиновлення українських дітей іноземцями. У нас сьогодні існує мораторій на усиновлення дитини іноземцем протягом першого року після сирітства дитини, а також діє заборона на усиновлення здорової дитини молодшої 5 років. Всиновлювати українських дітей не можуть самотні іноземці. Крім того, вітчизняне законодавство забороняє всиновлення, якщо різниця у віці між усиновлювачем та дитиною становить більше 45 років.

Гаазька конвенція підтримує усиновлення дитини в рідній країні. Перші пункти документа говорять про пріоритети внутрішньодержавного усиновлення, а вже потім про усиновлення іноземцями. Міждержавне усиновлення допускається лише в тому випадку, якщо в рідній країні після розгляду всіх варіантів дитина так і не змогла знайти сім’ю.

Проти ратифікації Гаазької конвенції можуть виступати тільки ті організації або особи, які нелегально допомагають у питанні усиновлення дітей. Останнім часом Україна перестає розглядатися міжнародними країнами як країна-донор для міжнародного усиновлення. У 2004 році іноземцями могли бути усиновлені близько 30 тисяч маленьких українців, у 2009-му їх кількість скоротилася до 20 тисяч. А сьогодні таких дітей не більше 6000, причому переважно старшого віку. Така динаміка викликана зростанням переліку обмежень, введених державою, а також розвитком сімейних форм виховання та прискоренням темпів національного усиновлення. Зокрема, сьогодні близько 80 тисяч дітей-сиріт (за загальної кількості 96 тисяч) виховується в українських сім’ях.

За підсумками 2012 року українці усиновили втричі більше дітей, ніж іноземці: нашими співгромадянами за результатами року всиновлено близько 2 тисяч дітей, а іноземцями – близько 700.

Ми жодним чином не боїмося збільшення іноземних усиновлювачів, які приїдуть в Україну. Українське законодавство давно збудоване і направлене на розвиток національного всиновлення. Воно давно має цілий ряд обмежень, але вони не суперечать інтересам дитини щодо міжнародних усиновителів.

Ірина Геращенко, депутат Верховної Ради від фракції УДАР:
– Нагадаю: діючий в нашій країні Сімейний кодекс надав вітчизняним усиновителям пріоритет при усиновленні. Іноземці ж можуть прийняти в свою сім’ю лише дітей з непростими діагнозами.
Гаазька Конвенція дозволяє відслідковувати долю дитини, усиновленої іноземцями, оскільки є зв’язок з відповідними соціальними структурами в країнах усиновителів. Вона працює на захист інтересів дитини. У державах, де живуть сім’ї усиновлювачів української дитини, соціальні органи раз на рік готують звіти про те, як протікає його життя в новій країні. Ця інформація за межі держави не виходить. Зате у випадку ратифікації Конвенції Верховною Радою звіти надаватимуться й Україні.

Ми неодноразово пропонували колегам-депутатам у ВР поширити дію Конвенції та на Україну. Блокували ці спроби кожного разу саме представники Партії регіонів. Може зараз, коли ратифікацію просить провести вже «їхній» Президент, вони перестануть волати на тему іноземного усиновлення та ратифікують Гаазьку конвенцію?..

Довідка «Гречки» Згідно ст. 283 Сімейного Кодексу України дитина, яка є громадянином України, може бути усиновлена іноземцем, якщо вона перебуває не менш як один рік на обліку в центральному органі виконавчої влади, до  повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей, і досягла п’яти років.
Усиновлення може бути здійснено до закінчення зазначеного строку, а також до досягнення дитиною п’яти років, якщо:
1) усиновлювач є родичем дитини;
2) дитина страждає на хворобу, що внесена до спеціального переліку хвороб, затвердженого Міністерством охорони здоров’я України;
3) здійснюється усиновлення усіх рідних  братів і сестер в одну сім’ю, якщо один з них досяг п’яти років і перебуває на обліку в центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей, не менш як один рік;
4) іноземці виявили бажання усиновити дитину, яка є братом або сестрою раніше усиновленої ними дитини.
Дитина може бути усиновлена іноземцем, якщо не виявилося громадянина України, який бажав би її  усиновити або взяти на виховання до себе в сім’ю, але переважне право на усиновлення дитини – громадянина України мають іноземці, які є:
1) родичами дитини;
2) громадянами держав, з якими Україна уклала договір про надання правової допомоги.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1377 «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей, які можуть бути усиновлені, осіб, які бажають усиновити дитину, та здійснення нагляду за дотриманням прав дітей після усиновлення» від 28.08.2003 р., іноземні особи, які виявили бажання усиновити дитину, що є громадянином України, звертаються з письмовою заявою до Центру усиновлення про взяття їх на облік кандидатами в усиновителі та надання направлення на відвідання відповідного державного дитячого закладу для підбору, знайомства та установлення контакту з дитиною для усиновленні потрібні наступні документи:

1. Довідку про заробітну плату або копію декларації про доходи, засвідчену в установленному порядку;
2. Копію свідоцтва про шлюб, якщо заявники перебувають у шлюбі;
3. Висновок про стан здоров’я кожного заявника;
4. Нотаріально засвідчену письмову згоду на усиновлення другого з подружжя (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
5. Висновок, виданий компетентним органом країни проживання, що підтверджує їх можливість бути усиновлювачами, із зазначенням житлово-побутових умов, біографічних даних, складу сім’ї, наявності власних дітей та інших відомостей. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження цим органом діяльності, пов’язаної з усиновленням;
6. Дозвіл компетентного органу країни проживання на в’їзд і постійне проживання усиновленої дитини;
7. Копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
8. Довідку про наявність чи відсутність судимості, видану компетентним органом країни проживання;
9. Зобов’язання заявника в місячний строк після в’їзду дитини до країни постійного проживання поставити її на облік у відповідній консульській установі чи дипломатичному представництві України (із зазначенням, в якій саме установі, представництві) та подавати цій установі, представництву періодичний звіт, складений за формою згідно з додатком 5 (не менше разу на рік), про умови проживання і виховання дитини, а також надавати можливість її представникові спілкуватися з дитиною.

Відповідно до п. 29 Порядку відділ  освіти  за місцем перебування (проживання) дитини на підставі заяви кандидата в усиновлювачі  та документів, протягом 10 робочих днів готує громадянам України висновок про  доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини для подання досуду, а іноземцям – для подання до Центру з усиновлення дітей для отримання згоди на усиновлення.

Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам  дитини, що усиновлюється іноземцем, засвідчується керівником (заступником керівника) районної, районної у Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого комітету міської, районної у місті ради за місцем перебування (проживання) дитини. У висновку зазначаються країна проживання кандидатів в усиновлювачі, найменування і адреса органу, що видав висновок про їх можливість бути усиновлювачами, номер, за яким кандидати в усиновлювачі перебувають на обліку в Центрі з усиновлення дітей, та правові підстави для усиновлення дитини. До висновку додаються копії документів за запитом Центру з усиновлення дітей.

Згідно п. 21 Порядку, після отримання висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини іноземці звертаються до Центру з усиновлення  дітей з письмовою заявою про надання згоди на усиновлення дитини.

Центр з усиновлення дітей на підставі цих документів протягом п’яти робочих днів розглядає питання про  надання згоди на усиновлення дитини, готує висновок і видає його кандидатові в усиновлювачі для подання до суду.
                                                                                                                                                               Олег БАЗАК