Б’є – значить «сяде»: як на Кіровоградщині борються з насильством

Що таке насильство

У 2001 році Верховною Радою України прийнятий Закон «Про попередження насильства в сім’ї». Цим законом визначено, що є насильством у сім’ї – це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.

Сексуальне насильство – посягання на статеву недоторканість.

Психологічне насильство – словесні образи або погрози, переслідування, залякування – все, що може завдати шкоди психічному здоров’ю.

Економічне насильство – умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.

Історії з життя

Приказка «Хто кого любить, той того й чубить», на жаль, є реалією для багатьох українських родин. Підняти руку чи підвищити голос на другу половинку або дитину – елемент виховання. Дати по попі малому неслуху, «рявкнути» на чоловіка, який щось зробив не так, «поганяти» дружину, щоб знала, хто в домі господар – перший крок до насилля у сім’ї. Адже насилля починається, перш за все, з приниження людської гідності.
При управлінні сім’ї та молоді Кіровоградської міськради утворена комісія з питань насильства в сім’ї. Вона розглядає кожну заяву про насильство і перевіряє факти, адже подекуди про знущання повідомляють діти, яким, наприклад, не купили омріяну іграшку або поставили в куток.

Якщо, до прикладу, в США є чіткий і безапеляційний закон – дав підзатильник – позбудешся батьківських прав, в Україні ж спеціалізованим службам важко визначити, знущалися батьки чи просто перестарались у «вихованні». Тому трапляються і сумні інциденти. Так кіровоградка серед зими на власній дачі знайшла хлопчика і дівчинку шести і чотирьох років, які фактично замерзали. Дітей жінка забрала, відігріла і віддала до притулку, де їм встигли підшукати дитячий будинок сімейного типу. Але діти туди так і не потрапили, адже певні служби не змогли адекватно оцінити ситуацію і повернули дітей батькам. За кілька місяців дівчинку знайшли у Чорному лісі з переломом ноги – там її покинув вітчим.

Допоможе міліція

За даними МВС України, понад 100 тисяч осіб, що скоїли насильство в сім`ї, стоять на обліку. Станом на 5 січня 2013 року у Кіровоградській області на обліку знаходиться 2810 осіб, із них 1000 вчинили повторний злочин. Агресорами переважно є чоловіки, жінок на обліку лише 4,6 відсотка, повідомив начальник служби дільничних інспекторів УМВС у Кіровоградській області Олександр Іванович Белець.

У зв’язку з прийняттям нового Кримінально-процесуального кодексу процедура покарання агресора спростилася − постраждала особа звертається до міліції, а слідчий збирає всі необхідні документи і сам подає заяву до суду.

Навіть якщо жертва відмовляється писати заяву, а до міліції звернулися, наприклад, сусіди, котрі стали свідками, дільничний зобов’язаний винести офіційне попередження, поставити агресора на облік і проводити профілактичну роботу. 

У такому випадку агресор отримає офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї і понесе адміністративну (штраф, громадські роботи або арешт) чи кримінальну відповідальність. Жертву ж від подальших знущань може вберегти захисний припис – заборона нападнику наближатися, а то й телефонувати постраждалій особі.

Куди звертатися

У Кіровограді працює Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Сюди звертаються безпосередньо постраждалі. Також це можуть бути повідомлення з різних державних і недержавних установ. Коли надходить таке повідомлення, інформація направляється у заклади, які безпосередньо мають протидіяти насиллю – відділ сім’ї та молоді, служба у справах дітей, органи внутрішніх справ. Із представників цих органів утворюється комісія, що терміново виїздить на місце, де стався злочин. Якщо факт підтвердиться і жертвою була дитина – вона направляється до притулку, доросла ж особа самостійно чи за направленням звертається до центру соціально-психологічної допомоги, де потерпілі можуть перебувати протягом трьох місяців. Робота ведеться і з агресором, і з усією родиною.

Директор Центру соціально-психологічної допомоги, Наталя Вінницька розповідає: 
− Ми працюємо не тільки з жертвами насилля, а взагалі з людьми, які потрапили у складні життєві ситуації і надаємо комплексну допомогу. Це психологічні, юридичні, побутові, медичні послуги. Ми займаємося працевлаштуванням, маємо змогу влаштувати особу на курси підвищення кваліфікації. У нас є цілодобовий стаціонар, тобто людина може прожити у нас 90 днів, або денний стаціонар – людина, що має житло, може прийти до нас, поспілкуватися з психологом.

Якщо потерпіла від насильства вагітна жінка або мама з малям, їх прийме Центр матері і дитини (селище Нове). Він розрахований на десятьох мам з дітками. Мами з дітками можуть проживати до півтора року. 
Завдання центру соціально адаптувати жінок, по можливості знайти їм житло. Якщо зв’язатися з дільничним не маєте змоги, варто звернутися до соціального працівника – він підтримає і скерує вас далі.

«Телефон довіри»

Якщо у вас виникли проблеми, вас принижують, погрожують, б’ють, позбавляють їжі чи житла, примушують до сексуальних стосунків, зателефонуйте за номером 022 277 087 (зі стаціонарних телефонів), чи 094 938 90 87 (з мобільного). Працівники гарячої лінії нададуть вам психологічну допомогу, а також направлять вас у відповідні інстанції, де ви будете у безпеці. Лінія працює з 8.00 до 20.00.

Анастасія ДЗЮБАК

“Нова газета”