У кіровоградському музеї поєднали два мистецтва

За вже більш як піввіковий період свого існування Кіровоградська дитяча художня школа, яка вже двадцять років носить ім»я відомого художника і педагога О.О.Осмьоркіна, підготувала тисячі вихованців, багато з яких стали відомими художниками, викладачами вищих та середніх мистецьких навчальних закладів. Але й той, хто не став художником, назавжди зберіг любов до творчості та захоплення мистецтвом. В школі працює яскравий педагогічний творчий колектив, який довгий час очолював заслужений працівник культури України, член Національної Спілки художників України, лауреат обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна Л.І.Бондар. Досвідчені викладачі, багато з яких є випускниками школи, членами НСХУ, професійно передають дітям свої знання з живопису, рисунку, скульптури, декоративного мистецтва та історії світової образотворчості. Чимало учнів школи є активними учасниками та дипломантами міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок-конкурсів.

На нинішній виставці презентовано твори юних художників, виконаних під керівництвом викладачів О.І.Кузнєцової, Т.Л.Бондар, О.М.Лозинського, С.О.Гнойової, Г.Г.Іванової та Л.Г.Кир»янової, яка, до речі також є лауреатом премії імені О.Осмьоркіна, а в минулому році була представлена на Міській Дошці Пошани як «Кращий діяч мистецтв». Живописні і графічні композиції, паперові колажі втілюють розмаїття дитячої фантазії сприйняття світу музики. «Переважна більшість творів, представлених на виставці, – зазначила під час відкриття директор художньої школи Г.Г.Іванова, – є учбовими завданнями щодо розширення учнями діапазону композиційного мислення та знань художніх технік – акварелі, гуаші, різноманітних декоративних матеріалів. В той же час в них набувають свого виразу творчі можливості кожного автора». А відомий кіровоградський художник, член НСХУ, який у свій час теж працював викладачем художньої школи, А.М.Надєждін наголосив, що «музичні інструменти завжди були об»єктом творчої уваги художників. Скрипки, гітари, мандоліни, домбри і бандури не можуть не приваблювати своєю витонченістю форм, а труби, флейти чи валторни – особливостями конструкції та блискучим лоском металу, за якими проглядається загадкова таємниця народження гармонії звуку. Викладені в живописній чи графічній формах зображення музичних інструментів набувають нових, предметних якостей. Виступаючи в ролі складової натюрморту чи станкової композиції вони стають окремим витвором мистецтва і окрасою нашого повсякденного побуту». 

І справді, всі твори вирізняє нестримне і щире бажання пізнання, адже дитяча творчість завжди надихає на сприйняття всесвіту з відкритим серцем, світлими думками і добрими справами. Імпровізована експозиція стала своєрідним перегуком з виступами юних композиторів – авторів власних музичних творів, гармонійно поєднуючи художні образи з мелодійними звуками скрипки, бандури та інших музичних інструментів, які так яскраво зображені в дитячих малюнках. Недаремно директор Кіровоградської музичної школи №2 ім. Ю.С.Мейтуса, член оргкомітету обласного фестивалю української академічної музики «Classik-proekt», заслужений працівник культури України В.Г.Ревенко з захопленням залишила свої враження у Книзі відгуків: «Роботи учнів художньої школи ім. О.Осмьоркіна прекрасні, синтез мистецтв має безперечне право на показ у чудовому музеї О.Осмьоркіна. Подальших успіхів усім причетним до творчості і виховання». 

Символічним є і той факт, що це чарівне музично-живописне дійство відбувалося в меморіальному будинку відомого єлисаветградського архітектора Я.В.Паученка, за проектом якого був зведений і будинок, в якому мешкала родина Мейтусів, а нині розташована музична школа №1 ім. Г.Г.Нейгауза. Ось така вона примхлива пані історія, яка, вдало поєднуючи особистості, події і, звичайно, різні види мистецтва, спонукає нас до повноцінного буття і творчості…

Віта Чернова