Петриківський розпис офіційно став брендом
Держава взялася за просування Петриківського розпису. Новостворений офіційний бренд стилю презентував віце-прем’єр міністр Олександр Вілкул. Символ Петриківки обрали з-поміж малюнків, які для методичного матеріалу дистсадків створювала майстриня Людмила Горбуля. У центрі композиції характерна для Петриківки «цибулина». Нижче напис з назвою села. Кольори — червоний і чорний.
Символіку для демонстрації вже нанесли на сучасну порцеляну та різноманітну сувенірну продукцію і наголосили при цьому, що новий бренд допоможе захистити вироби майстрів. Мовляв, логотип вже закріплений за громадою села і його зможуть безкоштовно використовувати всі автори виробів, які творять у селі Петриківка, повідомляє сайт “Рукотвори”.
Олександр Вілкул, віце-прем’єр-міністр України:
«Бренд, зокрема, логотип, створений у відповідь на чисельні звернення місцевої громади для того, щоб відокремлювати саме ті роботи, які створені саме в Петриківці».
А от у самому селі про цю ініціативу чули краєм вуха. Майстриня Валентина Панко про новий бренд взагалі дізналася з телевізора. Каже, що ніхто не знає, як його будуть використовувати. Скоріше за все ставитимуть у вигляді штампу на виробничу продукцію. Однак чи зможе він захистити справжню продукцію від підробок і чи стане символом якісних виробів — під питанням. Бо навіть у самій Петриківці роблять вироби різної якості.
Валентина Панко, майстриня:
«Той хто підробляв продукцію, той може і знак підробити і навіть підпис автора. Єдине, що допомогло б вирізняти якісну продукцію від підробок — це спілкування якомога більшої кількості людей з мистецтвом. Це коли людина сама інтуїтивно бачить і вміє вирізняти справжнє».
Крім цього, майстри наголошують, що використаний у бренді чорний колір нетиповий для петриківського розпису. Він ніколи не домінував і використовувався зрідка як колір смутку. А більшого поширення вже набув у фабричних умовах, бо чорна фарба була доступною для масового виробництва.
Влада ж натомість збирається й надалі просувати Петриківський розпис всередині країни і за кордоном. Зокрема, наприкінці року ЮНЕСКО розгляне можливість внесення техніки до списку всесвітньої спадщини людства.
