Студентське життя по-кіровоградськи
Кіровоград - студентське місто. Тут живуть та вчаться тисячі студентів вишів, технікумів, ПТУ, коледжів.
Студент – це таке створіння, яке хоче постійно спати, їсти і ліниться щось робити. Він прокидається лише тоді, коли до екзамену залишається декілька годин і треба вивчити усе невивчене за цілий семестр. Принаймні так оповідають анекдоти. «Гречка» вирішила перевірити, яке ж воно, те студентське життя: його проблеми, страхи, конфлікти.
«Студент – це організм, який здатен адаптуватися до будь-якого середовища» – говорить один із психологів-консультантів Психологічної служби КДПУ ім. В. Винниченка Джоган Валентин. Та незважаючи на здатність пристосуватися, у студентів виникає багато проблем, про які не часто говорять. Найчастіше згадують про студентів як ініціаторів конфлікту з викладачами, у крайньому випадку з однолітками. Втім, за результатами проведеного «Гречкою» опитування ці стереотипні думки вже давно повинні зникнути із масової свідомості. Із 70 респондентів віком від 17 до 20 років 42,6 % відповіли, що найбільше конфліктів стається в особистих стосунках (хлопець і дівчина), 26,2 % – у відносинах з однолітками, одногрупниками, і лише 23% – у співпраці з викладачами. Останні 8,2% опитаних студентів зазначили інші варіанти, одними із яких були конфлікти із самим собою. Таку тенденцію психолог пояснює саме тим, що студенти у своєму віці більше довіряються одній людині, і частіше за все, нею стає партнер, з яким не завжди вдається порозумітися.
Серед чинників, що спричиняють проблеми і конфлікти у житті студента, психологи називають три ключові: матеріальні цінності, нерозуміння самого себе та взаємостосунки з оточуючими. Під час опитування 37,5% молодих респондентів відповіли, що причинами конфліктів у студентському житті є власні амбіції, неприйняття позиції опонента, 26,4% відмітили, що виною непорозумінь є байдужість членів студентського братства одне до одного, 12, 5% обрали варіант упертість, 9,7% вважають винними у своїх проблемах однолітків, а 8,3% – викладачів. 5,6% назвали інші варіанти, що стосувалися особливостей середовища їх перебування: наприклад, студентка філологічного факультету відповіла, що причиною конфліктів є «колектив жінок, з поодиноким вкрапленням хлопців».
Що ж робить студент у таких складних життєвих ситуаціях? Трохи більше половини опитаних, а це 52,4 %, відповіли, що намагаються вирішити усі проблеми самостійно, 19 % звертаються за порадою до кращого друга/подруги, 15,9% дзвонять до батьків, 6,3 % взагалі нічого не роблять, сподіваючись на те, що проблема вирішиться сама собою, і 1,6 % опитаних відповіли, що за порадою йдуть до куратора чи викладачів. Як показала статистика, жоден студент не звертається по допомогу до психолога.
Валентин Джоган говорить, що основною причиною відсутності звернень до психолога є нерозуміння студентами функції цього фахівця: здебільшого студенти думають, що психологи будуть давати якісь пігулки чи займатися моралізаторством. Втім, якщо у школі була налагоджена співпраця учнів із психологами, то, будучи студентом, людина не боятиметься звернутися за порадою до професіонала.
За спостереженнями самих працівників Психологічної служби, іноді студенти приходять до консультантів просто поспілкуватися. Причиною цьому є самотність людини, незважаючи на те, що вона має багато знайомих чи друзів. Часто звертаються з проблемою невміння розрахувати свій час, побороти власну лінь, навчитися порозумітися з батьками і т.п.
Говорити, що саме цими цифрами обмежується коло проблем студента, не варто. Для кожного навіть поняття «проблема» має свою дефініцію: для когось сварка з коханою людиною – це щось серйозне, а для когось – це можливість набути нового досвіду у стосунках. У будь-якому випадку варто пам’ятати, що навколо є люди, до яких можна звернутися. А якщо вільного плеча чи чужого жилета поруч немає, то психолог і чисті хустинки допоможуть у будь-якій ситуації.
Світлана Дубина
