Дворцова – Путінська – Малоросійська…

А розпочалося все 21 вересня 2011 року, коли на засіданні фракції Партії регіонів у Кіровоградській міській раді підняли питання про перейменування чотирьох вулиць обласного центру. Регіонали запропонували перейменувати вулицю Карла Маркса на Велику Перспективну, а Леніна (від вул. Фрунзе до вул. Кропивницького) – на Дворцову. На думку депутатів, такі назви були у цих вулиць за часів старого Єлисаветграда. Що цікаво – від вулиці Кропивницького вона лишатиметься вулицею Леніна.

Новина про плани змінити назви низці вулиць викликала шквал емоцій. Своє ставлення до подібної пропозиції кіровоградці висловили в мережі:

«Правильно, правильно!!! А лучше всего ул. К.Маркса переименовать на ул. Партии Регионов!!;)
ул. Ленина – на ул. Ларина:))!!
ул. Володарского – на ул. Шаталова:)!!!
а ул. Вторую Поперечную – на ул. Партии Саинсуса!!)))

« Заміна більшовицьких назв на кацапські …. Українцям знову нахабно намагаються вказати, що вони живуть у чужій країні! Навіщо міняти шило на мило? Навіщо нам ці “дварцові” і “єлисаветгради”?! Зміні більшовицьких назв – ТАК! Запровадженню кацапських – НІ! У себе в Данєцку будете так хазяйнувати, а тут ви – ніхто. З міською громадою ви консультувалися? Де референдум, хто ці нові назви запропонував. ХТО НА НИХ ПОГОДИВСЯ? Фельдфебелі на 15 хвилин!»

Л.Г.:
« Улица Дворцовая звучит, а кто скажет правду, что происходит с нашим театром? Стоят ужасные руины, скрытые забором, а главный режиссер, улыбаясь, вещает с экрана телевизора, что такая ситуация его радует: хоть что-то происходит… ЧТО???»

Гидрослабость:
«Л.Г., улица Дворцовая, может, и звучит. А в переводе как? Дворцова? Двірцева ? Палацова?»

Для просування власної ініціативи регіонали-дорослі кинули молодь, яка 7 жовтня організувала акцію на підтримку перейменування вулиці Леніна. Офіційно ініціатором акції виступили “Молоді регіони”. Серед учасників флеш-мобу, який відбувався в супроводі симфонічного оркестру, були навіть діти. Активісти акції поширювали листівки: «Ми за Перспективну – ми за перспективу! Підтримаємо повернення історичних назв вулицям міста – Великій Перспективній та Дворцовій!» Проте на запитання журналістів далеко не всі учасники акції змогли докладно розповісти в чому суть заходу.

На захист української мови від суржикового “Дворцова” стали філологи, які 18 жовтня написали відкритого листа губернаторові, меру й голові топонімічної комісії міста Кіровограда.

“Професорсько-викладацький склад філологічного факультету КДПУ імені Володимира Винниченка та інша творча інтелігенція виступають із пропозицією відкинути назву «Дворцова»
і пропонують з нагоди ювілею театру перейменувати вулицю Леніна на вулицю Театральна”, – йдеться в заяві (під заявою на сьогодні зібрано понад 200 підписів представників інтелігенції Кіровограда – авт.).
А далі як по команді “посипалися” листи на захист “Дворцової” й ініціативи партії влади. Все як в “старі – добрі ” часи: партія сказала – “нада”, комсомол відповів – “єсть”. На сторінках Інтернет- видань свою думку висловили: 20 жовтня журналісти (“Вечірня газета”, “Весь Кіровоград”); 24 жовтня – архітектори (серед т.зв. “архітекторів” – головний економіст, завгосп, бухгалтер); 26 жовтня – діячі культури.

Громада ж відреагувала наступним чином:

Olya:
«А коли вже будуть висловлюватися доярки, шахтарі, вчителі, інженери??? Якийсь Радянський Союз, суцільний одобрямс».

Боря:
«Хороші культурники… Це вони за нове покручене слово в українській мові? Так і хочеться вжити некультурне слово…»

Федір:
« Вся ця «возня» далека від історичної правди… “Архітектори” зовсім сором загубили, як і архітектуру міста».

Напередодні прийняття рішення “Гречка” поспілкувалася із спеціалістами у сфері філології, історії і краєзнавства. Й от про що ми довідалися:

Олександр Ратушняк , кандидат педагогічних наук кафедри української літератури КДПУ
ім. Винниченка:

– Назва “Дворцова” нас не влаштовує як філологів. По-перше, це слово суржикове. Якщо російською – то “Дворцовая”, українською – “Палацова”, адже вулицю було названо на честь не власної назви на зразок імені Дворцова, Воронцова, Скворцова, а саме на честь споруди. В українській мові цю споруду називають палацом.

Юрій Матівос, краєзнавець, заслужений журналіст України, лауреат обласної краєзнавчої премії імені В. Ястребова, автор книг “Місто над сивим Інгулом”, “Вулицями рідного міста” та інших краєзнавчих і літературних праць:

– Це безглуздя називати вулицю Леніна Дворцовою. Така вулиця з’явилася тільки на початку двадцятого століття, і вона була довжиною в три квартали від провулку Театрального до Декабристів. Там жодного житлового будинку не було і немає. Далі була Верхня Донська, яка починалася від річки Біянки на Балці й закінчувалася на Великій Перспективній біля площі. І більше ніяких будинків і вулиць у цьому напрямку не було.

Сергій Шевченко, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України КДПУ ім. Винниченка:
– 25 березня 1919 року більшовики перейменували вулицю «Дворцовая» – як символ імперії, на вулицю Леніна – як символ радянської влади. Вже за кілька місяців настав час денікінської окупації й ті повернули вулицю «Дворцовую» – як символ «єдіної і нєдєлімої». Більшовики знову перейменували вулицю на Леніна. У 1941 році, одразу ж після окупації, фашисти знову повернули назву вулиці. Тобто вулиця «Дворцовая» завжди була символом авторитарного режиму: більшовицького, денікінського, фашистського. Й от, на жаль, сучасна влада своїм бажанням повернути авторитарні символи теж засвідчує свій авторитаризм.

Вулиця однозначно має бути перейменованою. Адже спочатку вона носила назву Верхняя Донская, названу так на честь Донського полку, який ліквідовував Запорізьку Січ і боровся з Гайдамаччиною. Другою назвою стала «Дворцовая» – на честь палацу, закладеного тут Миколою I під час кріпацтва. Отже, це також був символ царської імперії, поневолення українських земель.

Вважаю, що ця вулиця має повне право називатися Театральною. Адже саме тут у 1882 році (за рік буде 130 років) було засновано перший український професійний реалістичний театр, який створили Кропивницький, Тобілевичі, Заньковецька. Таким чином, вулиця може стати символом міста як культурного центру.

Можливо, комусь здається, що в цьому матеріалі все занадто драматизовано й перебільшено… А ще ми не надали слово тим, хто виступав за перейменування… Дарма, адже рішення прийняте, всі, хто “за”, мали достатньо місця на шпальтах газет, на сторінках електронних видань, в ефірах радіо та на екранах телебачення. Тож все чесно. “Гречка” спробувала хоч трохи вирівняти ситуацію з об’єктивним висвітленням цього питання. Показати іншу, відмінну від офіційної, позицію з цього приводу. У розпорядженні журналу протокольний запис сесійного засідання з цього питання, тож незабаром усі бажаючі зможуть побачити на власні очі, як це було.

Валерій Лебідь
Фото автора