Нецензурщина! Або реклама по-кіровоградськи…
Сьогодні, у час, коли інформаційні технології впевнено рухаються вперед і сягнули вже позахмарних висот, старі перевірені методи зовнішньої реклами не втрачають своєї популярності. Рекламодавці продовжують заклеювати стіни будинків, зупинки громадського транспорту і стовпи ліній електропередач.
Увагу “Гречки” привернув рекламний плакат, наклеєний просто на стовпі по вулиці Шевченка навпроти однієї з кав’ярень. Точніше не сам плакат, а його зміст. Серед іншого там йшлося про наступне: “Еб*.. Пи ЦЦа! Напи ЦЦа!” “А в финале- iPad2! Ах…ть, давайте два!”
Точнісінько такі плакати “Гречка” відшукала в навчальних закладах міста, а також на сітілайтах в центральній частині Кіровограда.
Зірочка біля “Еб*” давала надію знайти тлумачення дивного буквоутворення в кінці тексту оголошення: “* Про условия участия в акции “ЕбукнуЦЦа, ПиЦЦа и НапиЦЦа” можно узнать…” Тож з “Еб*” все ясно – це означає “ЕбукнуЦЦа”.
Але ця інформація не дала вичерпної відповіді на всі наші запитання.”Гречка” звернулася телефоном до адміністратора кав’ярні з проханням пояснити зміст словосполучення “Ах…ть, давай два!”
Пані Тетяна відповіла наступне: “Я не занималась разработкой этой рекламы, наверное, это словосочетание обозначает “очень хорошо”. Я сейчас уточню”. За п’ять хвилин ми продовжили розмову: “Значит так, во-первых, это означает то, что означает, во-вторых, это просто такой ход, и если Вы привязуетесь, что это слово относиться к нецензурной лексике, то ни в каком словаре такого слова Вы не найдете, можете проверить, поэтому оно ничего не означает, а в третьих, если Вам что-то не нравится – обращайтесь к нам письменно”.
За роз’ясненнями щодо подібного “польоту фантазії” креативних “рекламщиків” і розміщення своєї творчості в публічних місцях на опорах ліній електропередач “Гречка” звернулася до міського відділу захисту прав споживача.
Ганна Денисенко, спеціаліст відділу, розповідає: “На мою думку, це не нормально. Якщо ми ще будемо матюки вивішувати на видному місці, то про яке виховання молоді ми тоді говоримо? Варто написати заяву на ім’я мера міста, тоді будемо розбиратися відповідно до законодавства України”.
Так ми і зробили – написали скаргу на ім’я міського голови. Нам обіцяли розібратися і провести виховну, а також роз’яснювальну роботу з дирекцією закладу харчування. Про методологію й результати “виховних дій” “Гречка” обов’язково розповість своїм читачам на сторінках видання.
А щодо словників ненормативної лексики, то їх існує безліч, а основне матоутворююче слово російського мату ґрунтовно розтлумачене у Вікіпедії. Тож пояснення типу “немає такого слова” – не проходить.
P.S. До відома “креативщиків” – існує закон, який регламентує використання ненормативної лексики в рекламній продукції. Почитайте і проаналізуйте. Можливо, ви таки щось порушили, як варіант – закон?..
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 6. Мова реклами
Застосування мови в рекламі здійснюється відповідно до законодавства України про мови.
Розділ II
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО РЕКЛАМИ
3. Реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.
4. Реклама повинна враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоди.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про мови
Стаття 29. Мова реклами
1. Тексти рекламних оголошень, повідомлень, інші форми аудіовізуальної рекламної продукції виконуються державною мовою.
2. Рекламні оголошення, повідомлення, інші форми аудіовізуальної рекламної продукції поряд з текстом державною мовою можуть містити переклад на мову національної меншини, виконані меншим за розміром шрифтом.
Валерій Лебідь
Фото автора
